Справа №:755/10308/21
Провадження №: 1-кс/755/2845/21
"23" червня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040001445 від 03.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
Старший слідчий Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040001445 від 03.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимою, маючи не погашену у законному порядку судимість, належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала і повторно вчинила новий, умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 03.05.2021 року приблизно о 08:30, ОСОБА_4 , зайшла до приміщення магазину «Простор», який розташовано за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, 2-А, де у неї виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , скориставшись, тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів, підійшла до полиці, на якій представлено асортимент парфумів, з якої взяла: туалетну воду ТМ «Armand Fasi L'ear pour homme», закупівельною вартістю 795 грн 40 коп. та сховала під безрукавку червоного кольору яку утримувала у своїх руках. Після цього направилась до виходу із вказаного магазину.
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_4 , зберігаючи викрадене майно при собі, вийшла з приміщення магазину «Простор», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, 2-А, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдала матеріальної шкоди ТОВ «Стиль Д» у розмірі 795 грн. 40 коп.
Крім того, 11.05.2021 року приблизно о 21:02 ОСОБА_4 зайшла до приміщення магазину «Єва», який розташовано за адресою: м. Київ, вул. Соборності, 5.
В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , скориставшись, тим, що за її діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих спонукань, підійшла до полиці на якій представлено асортимент товару, з якої взяла: панчохи жіночі ТМ «Вівьєн», чорного кольору, розмір 3/4 в кількості 2 одиниці, загальною закупівельною вартістю 181 грн. 66 коп. і панчохи жіночі ТМ «Вівьєн», чорного кольору, розмір 1/2 в кількості 3 одиниці, загальною закупівельною вартістю 272 грн. 49 коп. та сховала під безрукавку червоного кольору, в яку була одягнена. Після цього направилась до виходу вказаного магазину.
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_4 , зберігаючи викрадене майно при собі, вийшла з магазину «Єва», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Соборності, 5, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдала матеріальної шкоди ТОВ «РУШ» у розмірі 454 грн. 15 коп. 17.06.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події; протоколом допиту свідка; протоколом допиту потерпілого; протоколами перегляду цифрового відеозапису ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, у розумінні положень, що наведені у численних рішень Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених КПК, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі будучи обізнаною з санкцією статі, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до відповіді із Дарницького районного суду м. Києва станом на 17.06.2021 в проваджені даного суду перебуває справа № 753/19009/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ухвали Дарницького районного суду по даній справі останню оголошено в розшук;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки підозрювана шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам. Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрювана не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останньої, виконання нею процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправної діяльності.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні зазначив, що підозрювана ОСОБА_4 , раніше судима: 20.06.2008 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 75 України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 21.07.2009 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 296 КК України, на підставі ст. ст. 70, 71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу 8500 грн., звільнена 09.06.2011 року умовно-достроково з Качанівської ВК №54 з не відбутим строком 1 рік 24 місяці; 20.03.2013 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнена 14.06.2013 року з Київського СІЗО по відбуттю строку покарання; 05.10.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до 4 місяців арешту; 12.12.2018 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до 6 місяців арешту, 15.02.2018 року з Київського СІЗО по відбуттю строку покарання; 27.09.2019 року до Дарницького районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України; 27.02.2020 року до Дарницького районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України; постійного джерела доходів не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , може бути причетною до вчинення інших кримінальних правопорушень вчинених на території міста Києва, будучи обізнаною про кримінальну відповідальність, може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відноситься до категорії не тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 5 років.
Тому, враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що остання: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки підозрювана шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань; може вчинити інше кримінальне правопорушення. Відповідно до відповіді із Дарницького районного суду м. Києва станом на 17.06.2021 року в проваджені даного суду перебуває справа № 753/19009/19 за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до ухвали Дарницького районного суду по даній справі останню оголошено в розшук. Також, прокурор зазначила, що підозрювана неодноразово судима за злочини проти власності. У зв'язку з наведеним, прокурор вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які слідчий посилається у клопотанні. Також зазаначила, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, а тому просила застосувати до неї більш м'який запобіжний захід.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.
За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Статтею 184 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Слідчим суддею встановлено, що 03.05.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040001445 були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
17.06.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021105040001445 від 03.05.2021 року; протоколами про прийняття заяви про вчиненене кримінальне правопорушення від 03.05.2021 року та 12.05.2021 року, протоколами огляду місця події від 03.05.2021 року та 12.05.2021 року, протоколами допиту свідків від 11.06.2021 року та 15.06.2021 року, повідомленням про підозру від 17.06.2021 року та іншими матеріалами у своїй сукупності.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою - позбавлення волі на строк до п'яти років; вік та стан здоров'я підозрюваної; відсутність сталих соціальних зв'язків; відсутність офіційного місця роботи (немає стабільного джерела доходу); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, з огляду на те, що вона підозрюється у вчиненні корисливого злочину та неодноразово судима; на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу - перебуває у розшуку.
На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв'язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 183, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах 60 днів, з дня винесення ухвали, тобто до 20 серпня 2021 року включно.
Взяти під варту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно в залі суду.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 45400 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі порушення нею обов'язків, покладених на неї в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 24 червня 2021 року о 15 годині 15 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1