Справа №:755/18640/20
Провадження № 2/755/1669/20
(заочне рішення)
"17" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.,
при секретарі - Кравченко А.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час шлюбу з відповідачем у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду від 01.11.2017 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач усунувся від виховання та утримання дитини, не підтримував спілкування з сином, не цікавився його долею та життям, не телефонував, не відвідував, не вітав зі святами, жодним чином не допомагав, позивач самостійно утримувала та виховувала спільну дитину. Позивачем не приховувалася інформація щодо місця проживання дитини та не створювалися перешкоди у спілкуванні та прийнятті участі у вихованні дитини. З боку відповідача не вчинено жодних дій, які б свідчили про намір спілкуватися з дитиною, приймати участь у вихованні та розвитку дитини, утримувати її. За рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на утримання сина, однак відповідачем аліменти на не сплачуються. У вихованні та піклуванні за малолітньою дитиною позивачу допомагає рідна сестра позивачки - ОСОБА_6 . Малолітній, ОСОБА_4 , відчуває увагу, любов та підтримку лише з боку позивача, а як виглядає батько - навіть не пам'ятає. Позивач наголошує на тому, що до неї та її рідної сестри - ОСОБА_6 відповідачем було застосовано фізичну силу. За фактами побиття позивача та її рідної сестри відкрито ряд кримінальних справ. Син, ОСОБА_4 , був свідком застосування фізичної сили до позивача та її рідної сестри, внаслідок чого у дитини почалися розлади здоров'я. Через важкий психологічний стан дитини, позивач вимушена звертатися за допомогою до психолога. Після фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами від відповідача в сторону позивача почали надходити словесні образи, погрози, приниження. Відповідач у різний спосіб переслідує позивача, залякує та здійснює інші дії, спрямовані на обмеження її волевиявлення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.12.2020 року відкрито провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки. Зобов'язано Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації подати до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору в строк до закінчення підготовчого судового засідання.
Копію вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви з додатками відповідачем було отримано 13.02.2021 року. Правом на подання заяв по суті справи останній не скористався. Представник позивача копію ухвали суду про відкриття провадження отримав 14.12.2020 р.
09.03.2021 року до суду надійшли клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про долучення доказів до матеріалів справи та про виклик свідків.
09.04.2021 року від Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.03.2021 р. № 103/2434/41/3 про позбавлення батьківських прав. У своєму листі уповноважений представник Служби, Калініна Т. , просить суд розглядати справу без її присутності у судовому засіданні та прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2021 року закрито підготовче провадження у цій цивільній справі, призначо справу до судового розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі; в судове засідання викликано сторони по справі та свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 .
У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав заявлений позов та просив його повністю задовольнити, з підстав викладених у ньому. Зазначив, що позивач та відповідач розлучені вже 4 роки. Позивач неодноразово змінювала місце проживання, оскільки відповідач вчиняє фізичне насильство відносно позивача, зокрема, в присутності дитини. В лютому було видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_3 та за фактом побиття позивача відкрито ряд кримінальних проваджень. Також відкрито кримінальне провадження у зв'язку зі несплатою аліментів ОСОБА_3 . Додатково повідомив суду, що під час досудового слідства стало відомо про те, що відповідач зловживає сильними психотропними речовинами.
Допитана у якості свідка позивач, ОСОБА_1 , показала суду, що причиною розлучення стало те, що останні 3 роки спільного подружнього життя відповідач не працював та застосовував до неї фізичну силу, свідком чого неодноразово був син. Після розірвання шлюбу відповідач надалі продовжує переслідувати позивача, що є для неї незрозумілим. ОСОБА_3 не цікавиться ні життям дитини, ні її потребами, не забезпечує сина фінансово, не надає продуктів харчування та не організовує відпочинок. Дитина для відповідача є засобом маніпуляції. З 2017 року позивач з дитиною неодноразово змінювали місце проживання, оскільки відповідач з'являвся до їх помешкання, порушував громадський порядок. За фактами побиття позивача та її рідної сестри, яка допомагає опікуватися малолітнім ОСОБА_4 , було відкрито 6 кримінальних справ відносно ОСОБА_3 . Відповідач зловживає наркотичними засобами. Він не відвідує навчальний заклад сина, не дарує йому подарунків, матеріально не допомагає, участі у його житті не приймає. Малолітній ОСОБА_4 боїться батька - ОСОБА_3 , оскільки неодноразово був свідком побиття відповідачем матері та тітки. Дитину до школи відводять та забирають, оскільки дитина боїться самостійно відвідувати школу. Через важкий психологічний стани дитини позивач була вимушена звертатися за допомогою до психолога.
Свідок, ОСОБА_6 , у судовому засіданні показала, що вона є рідною сестрою позивача. За останні три роки після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 останній поводив агресивно себе, через що позивач та свідок вимушені відводити та забирати малолітнього ОСОБА_4 з навчального закладу. Позивач з сином вимушені часто змінювати квартири, оскільки відповідач, в результаті своєї агресивної поведінки, спричиняє шкоду майну, зокрема, вибиває двері. Дитина дуже боїться свого батька, має важкий психологічний стан через агресію останнього. Свідок вважає, що причини такої неврівноваженої та агресивної поведінки є вживання наркотичних засобів.
Відповідач, ОСОБА_3 та уповноважений представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач про причини своєї неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третіх осіб, та за згодою позивача ухвалити заочне рішення.
Вислухавши пояснення сторони позивача, покази свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд доходить наступного.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 02.06.2009 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_4 (а.с.10).
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01.11.2017 року по справі № 755/10503/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірваний (а.с. 19-21).
22.08.2019 року Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 755/13078/19 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.08.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Дніпровського районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження № 5998960 (а.с. 12, 13).
Згідно з розрахунком від 07.12.2020 року заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва № 755/13078/19, що складений головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), загальний розмір заборгованості станом на 01.12.2020 року становить 64 338,25 грн (а.с. 77).
За період з 16.08.2019 року по 10.07.2020 року ОСОБА_1 не отримувала аліменти від ОСОБА_3 , відповідного до судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва № 755/13078/19 від 22.08.2019 року (а.с. 33).
Позивач разом з малолітнім сином, ОСОБА_4 , проживає у квартирі АДРЕСА_1 , яку винаймає за Договором оренди від 21.07.2019 року (а.с. 14-15. 16).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 81 м. Києва. Мати, ОСОБА_1 , приділяє увагу навчанню та вихованню сина, відвідує батьківські збори, підтримує зв'язок з класним керівником. Батько не відвідує батьківські збори, з класним керівником щодо успішності сина не спілкується (а.с. 38).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на диспансерному обліку в КНП «ЦПМСД № 2 Дніпровського району м. Києва» з діагнозом «Вроджена вада серця». Про стан здоров'я дитини батько до медичного закладу з письмовою заявою не звертався (а.с. 40).
У зв'язку з фізичним та психологічним насильством ОСОБА_3 відносно позивача, ОСОБА_1 , остання неодноразово зверталася з відповідними заяви до органів поліції, про що було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 17, 18, 22-31).
ОСОБА_3 , 1981 р.н., з 11.02.2019 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», діагноз: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, Гостра інтоксикація (а.с. 76).
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У відповідності до ч.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Згідно з висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав (протокол засідання Комісії № 5 від 10.03.2021) № 103/2434/41/3 від 25.03.2021 року комісією було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали в зареєстрованому шлюбі з 2009 року, який було розірвано у листопаді 2017 року. З того часу малолітній ОСОБА_4 постійно проживає з матір'ю, яка самостійно займається його вихованням та утриманням. На даний час родина мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Батько дитини зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з листопада 2017 року з сином не проживає, його вихованням та утриманням не займається, матеріально не допомагає, веде аморальний спосіб життя. Гр. ОСОБА_3 на засідання комісії з питань захисту прав дитини двічі не з'явився, хоча був запрошений належним чином. Будь-яких пояснень щодо виховання та утримання дитини не надав. Відповідно до довідки, наданої Дніпровським районним у місті Києві центром соціальних служб, родина ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центрі та отримує соціальний супровід. Під час роботи психолога з малолітнім ОСОБА_4 спостерігався пригнічений стан, тривожність, сум через конфліктні міжособистісні стосунки, які склалися між батьком та матір'ю. На засідання Комісії був присутній малолітній ОСОБА_4 , який підтримав заяву матері щодо позбавлення батьківських прав батька та підтвердив, що не бажає спілкуватися з батьком. Враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що він ухилився від виховання та утримування дитини.
Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
На підставі вищевикладеного, оцінюючі надані суду письмові докази, убачається, що відповідач ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_4 , самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, свідомо ухиляється від виховання та утримання дитини, не виявляє бажання щодо виконання батьківських обов'язків, не проявляє інтересу до внутрішнього світу сина та його подальшої долі, що свідчить про його нехтування покладеними на нього правами та обов'язками по вихованню та утриманню власної дитини.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Положення ст. 166 Сімейного кодексу України передбачають такі правові наслідки позбавлення батьківських прав. Особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 36, 51, 104, 105, 112, 150, 164, 166, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст. 65 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 141, 142, 209, 210, 223, 247, 265, 280, 281, 282, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , проживає: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 37397237, м. Київ, вул. Краківська, 20) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст судового рішення складений 24.06.2021 р.
Суддя: