Справа №:757/31502/20
Провадження №: 1-кп/755/200/21
"15" червня 2021 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання захисників - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, у кримінальному провадженні №22019000000000215 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.121 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
представників потерпілих адвокатів ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
захисників адвокатів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_11 ,
обвинувачених ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва на стадії судового розгляду (дослідження доказів відповідно до визначеного обсягу та встановленого порядку) знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22019000000000215 від 12.07.2019 року, щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою суду від 11.05.2021 року було задоволено клопотання прокурора і продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 09 липня 2021 року включно без визначення розміру застави.
В даному судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з тримання під вартою на заставу.
Клопотання захисника обґрунтовано тим, що на його думку, зазначені в попередніх ухвалах суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики відпали.
Зокрема, в поданих раніше прокурором клопотаннях в якості доводу щодо того, що обвинувачений ОСОБА_5 буде переховуватись від суду, наводиться інформація про те, що ОСОБА_5 нібито перебував у лікарні в місті Херсоні і таким чином переховувався від суду. Проте за результатами ознайомлення сторони захисту із матеріалами розгляду слідчим суддею провадження, копії якого захисник додав до клопотання, що перебувало в провадженні Шевченківського районного суду м.Києва, щодо зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу було з'ясовано, що всі відповідні доводи не відповідають дійсності, оскільки під час вручення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 зазначив про те, що 12.06.2021 року в його доньки має бути складна операція, і він просить не призначати розгляд на цю дату.
Таким чином, захисник вважає, що на той час суду було достеменно відомо, що ОСОБА_5 не переховується від слідства та суду. По поверненню ОСОБА_5 до міста Херсон його було госпіталізовано до медичного закладу, лікарі якої повідомили про неможливість переміщення обвинуваченого через загрозу його здоров'ю, тобто настали обставини, передбачені п.5 ч.1 ст.138 КПК України.
Крім того, з матеріалів розгляду слідчим суддею клопотання вбачається, що ОСОБА_5 не викликався у встановленому законом порядку в судове засідання, оскільки взагалі відсутня повістка чи будь-який інший доказ його виклику, тому, на думку захисника, підстав для застосування примусового приводу у слідчого судді не було.
Окремо захисник зазначає, що п.1 ч.1 ст.177 КПК України визначає ризиком саме «переховування від слідства та суду», а не ризик «неявки до суду». Із зазначених вище матеріалів провадження вбачається, що прокурор кожного моменту часу достеменно знав про те, де саме перебуває ОСОБА_5 , тобто жодного «переховування» не було і не могло бути. За таких обставин, на думку захисту, усі попередні доводи прокурора про переховування спростовуються.
Щодо ризику впливу на свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_5 захисник зазначає, що прокурор у якості доводів наводить факти погроз свідкам ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які вже були допитані під час судового розгляду. Сторона захисту вважає, що існує обґрунтована підозра щодо того, що співробітники Служби безпеки України та прокурор примушували ОСОБА_14 до дачі завідомо неправдивих показань проти ОСОБА_5 , а отже за таких обставин незаконний вплив на свідка ОСОБА_14 є неможливим. Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_13 у своїх показах зазначили, що щодо того, що погрози були з боку ОСОБА_5 є лише їх здогадками.
На думку захисника, відсутність врученого обвинуваченому повідомлення про підозру у вчиненні відповідних злочинів (тиск на свідків, готування до їх вбивства, тощо), незважаючи на внесення до ЄРДР відомостей за вказаними фактами, доводить, що насправді ОСОБА_5 не впливав на свідків. Зазначене, на думку захисника, підтвердили і допитаний судом свідок ОСОБА_16 , який під час досудового розслідування певний час був старшим слідчим у даному кримінальному провадженні, а також свідок ОСОБА_17 та адміністрація ДУ «Київський слідчий ізолятор», які спростували покази свідка ОСОБА_13 щодо погроз останньому.
Крім цього, захисник звертає увагу суду, що ухвалами Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва про затримання з метою приводу в частині виправлення описки, що, на думку захисника, свідчить про незаконність затримання ОСОБА_5 16.06.2020 року о 21 годині, а отже обвинувачений незаконно перебував під вартою протягом всього часу розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, та, у зв'язку з цим, був позбавлений можливості своєю процесуальною поведінкою довести відсутність ризиків перебування його на волі.
На думку захисника, судовий розгляд відносно ОСОБА_5 розглядається нерозумно довго, встановлені судом ризики поступово зменшуються, строк тримання обвинуваченого під вартою достатньо тривалий, належні і допустимі докази на підтвердження причетності обвинуваченого до вчиненого злочину, будь-які підтверджені ризики, передбачені ст.177 КПК України, та докази про продовження їх існування відсутні.
Також захисник вважає, що сукупність наданих доказів свідчить про те, що ОСОБА_5 взагалі не загрожує жодного покарання, оскільки немає доказів його причетності до вказаного злочину. Враховуючи вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_5 , міцність його соціальних зв'язків, бездоганну репутацію, відсутність судимостей, майновий стан та інші передбачені законом підстави і обставини, захисник вважає, що достатнім для забезпечення дотримання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків запобіжним заходом є застава.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в даному судовому засіданні також звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на заставу, посилаючись на те, що, на його думку на даному етапі кримінального провадження ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутні, а належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 можна забезпечити застосуванням до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, враховуючи те, що з моменту звільнення 16.02.2019 року обвинуваченого з-під варти у зв'язку з внесенням застави, він сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, займаючи пост голови Херсонської обласної ради, ніяким чином не ухилявся від слідства та продовжував активно сприяти розкриттю інкримінованого злочину.
Захисник вважає, що підозра є необґрунтованою та ґрунтується на припущеннях, жодних фактичних обставин, які б об'єктивно пов'язували ОСОБА_5 із подіями кримінального провадження за час досудового розслідування не встановлено, що, на думку захисника, підтверджується дослідженими на даному етапі судового розгляду доказами, ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, нічим, окрім показів цих свідків, не підтверджені. Крім того, допити цих свідків в суді також не підтвердили тиску на них особисто з боку ОСОБА_5 .
Захисник просить суд під час оцінки ризиків врахувати і значний розмір строку, проведеного обвинуваченим в умовах тримання під вартою, а також стан його здоров'я, оскільки у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_5 був консультований лікарем-невропатолом Київської міської медичної частини, за результатами чого було рекомендовано проведення МРТ попереково-крижового відділу хребта. Захисник звертає увагу суду на те, що зафіксовані в результаті діагностичного обстеження, результати якого додано до клопотання, хронічні захворювання обвинуваченого в умовах тримання під вартою можуть набувати гострої форми.
У зв'язку з вищевикладеним, захисник вважає, що достатнім для забезпечення дотримання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків запобіжним заходом є застава.
Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання свої захисників підтримав, просив суд їх задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань захисників та зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , посилаючись на відсутність, на його думку, будь-яких підстав для зміни запобіжного заходу та продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані судом при продовженні застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З урахуванням стадії судового розгляду та продовження дослідження судом доказів, наявності реальних підтверджених ризиків та неможливості їм запобігти застосуванням іншого альтернативного запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, просив суд в задоволенні, на його думку, безпідставних клопотань сторони захисту відмовити.
Представники потерпілих - адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заперечення прокурора підтримали та просили суд відмовити у задоволенні клопотань захисників, посилаючись на те, що, на їх думку, очевидним є наявність усіх реальних ризиків, які були встановлені судом раніше.
Захисник ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_6 клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 підтримали, просили їх задовольнити.
Дослідивши клопотання захисників - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з додатками, вислухавши в судовому засіданні їх пояснення та думку обвинуваченого ОСОБА_5 , а також заслухавши думки інших учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою суду від 11.05.2021 року було задоволено клопотання прокурора і продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 09 липня 2021 року включно без визначення розміру застави.
Відповідно до ч.1, 4 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
В клопотаннях про зміну запобіжного заходу захисники зазначають, що, на їх думку, зазначені в останній ухвалі суду про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ризики відпали, на даний час судом завершено дослідження письмових доказів (документів), які не містять будь-яких доказів причетності обвинуваченого до злочину. Крім цього, звертають увагу суду на те, що сторона обвинувачення, яка стверджує про підготовку ОСОБА_5 замаху на вбивство свідків, не пред'являє йому відповідну підозру.
Сторона захисту також просить суд врахувати і тривалий час перебування обвинуваченого під вартою (з 12.06.2020 року), внаслідок чого, на їх думку, ризики поступово зменшуються, що відповідає практиці ЄСПЛ, вік та стан здоров'я обвинуваченого, встановлені у нього під час діагностичних обстежень хронічні захворювання, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи на момент затримання, репутацію, майновий стан обвинуваченого, відсутність судимостей та ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, дотримання ним умов застосованого раніше запобіжного заходу у вигляді застави, необхідність визначення розміру застави, а також те, що обвинувачення є необґрунтованим.
Щодо зазначених захисниками підстав для зміни запобіжного заходу (необґрунтованість обвинувачення, відсутність ризиків та доказів причетності обвинуваченого до злочину, завершення дослідження судом частини доказів сторони обвинувачення, а саме, документів), суд зазначає наступне.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На думку суду, на даний час з боку обвинуваченого продовжують існувати раніше встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, і дані про їх зникнення відсутні, а наявність характеризуючих даних про особу обвинуваченого, його, на думку захисту, бездоганну процесуальну поведінку, не виключають наявність існуючих ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
При цьому, суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Суд також звертає увагу на те, що право обвинуваченого на доступ до апеляційного суду та апеляційне оскарження кожного судового рішення, у тому числі якими було продовжено строк тримання під вартою, було захищено основоположними гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та додатковим протоколом №7 до Конвенції.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає наступне.
Згідно практики Європейського суду з прав людини відмова у звільненні з-під варти під заставу може бути обґрунтованою і особа має утримуватися під вартою без визначення розміру застави, якщо його звільнення потягне реальну небезпеку спричинення шкоди у зв'язку з виникненням однієї з підстав для тримання під вартою; якщо введення умов звільнення під заставу чи інших розумних профілактичних заходів не може усунути цю небезпеку чи знизити її до рівня, при якому тримання особи під вартою стане безпідставним.
При постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 від 11.05.2021 року, суд, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи практику ЄСПЛ з цього питання, підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинив смерть потерпілої, вважав за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказаний альтернативний запобіжний захід, на думку суду, не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти наявним і дійсним ризикам.
На даний час суд також не знаходить підстав для визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 із урахуванням зазначених вище підстав та обставин.
Щодо тривалості перебування обвинуваченого під вартою, суд зазначає, що розумність строку тримання під вартою не піддається абстрактній оцінці і законність тримання під вартою необхідно оцінювати виходячи з особливостей конкретної справи.
Проте обрання строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування реальної суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу права, передбаченого ст.5 Конвенції (рішення у справі "Lavents v. Latvia" п.70).
Відповідальність за дотримання розумних строків тримання обвинуваченого під вартою покладається, в першу чергу, на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п.100).
Суд звертає увагу на те, що незавершення до цього часу судового провадження у справі викликано її складністю, кількістю обвинувачених, великим обсягом доказів, які підлягають дослідженню, кількістю та поведінкою учасників судового провадження, обставинами справи тощо.
Суд вкотре наголошує, що вживаються усі передбачені законом заходи з метою дотримання розумних строків розгляду справи, обвинувачені у якій тримаються під вартою.
Гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, частково співпадають з гарантією, передбаченою пунктом 1 статті 6 Конвенції, і дійсно вимагають, щоб відносно особи, яка тримається під вартою, органи державної влади виявляли «особливу ретельність в ході провадження по справі», однак це не має гальмувати зусилля суду щодо відповідального виконання своїх завдань (рішення ЄСПЛ у справі «Херцегфальві проти Австрії», «Садегул Оздемір проти Туреччини»).
Щодо стану здоров'я обвинуваченого суд зазначає наступне.
Як неодноразово зазначав суд у своїх ухвалах, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку, і будь-які належні докази, які б свідчили про те, що наявні у ОСОБА_5 хвороби унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надані і відповідні обмеження до обвинуваченого застосовуються в передбаченому законом порядку згідно встановленої судової процесуальної процедури.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до Положення про Державну установу «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.08.2020 №2724/5, серед іншого, здійснення відповідно до законодавства та в межах компетенції заходів щодо організації медичного забезпечення та контролю за станом здоров'я узятих під варту осіб - є основним завданням ЦОЗ ДКВС України, у структурі якого діють відокремлені структурні підрозділи - філії, до складу яких входять медичні частини, лікарняні заклади та фельдшерські пункти.
Організація надання екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та паліативної медичної допомоги узятим під варту особам, вивчення, оцінка і прогнозування показників їх стану здоров'я, взаємодія в межах компетенції з іншими закладами охорони здоров'я, а також органами і установами ДКВС України - є, серед іншого, функціями ЦОЗ ДКВС України.
ЦОЗ ДКВС України належить до сфери управління Міністерства юстиції України, його діяльність спрямовується і координується заступником Міністра юстиції України відповідно до розподілу обов'язків.
Крім того, надані раніше в судовому засіданні захисником - адвокатом ОСОБА_4 документи щодо медичного обстеження у березні 2021 року обвинуваченого ОСОБА_5 у приватному медичному закладі підтверджують надання обвинуваченому в умовах слідчого ізолятору необхідної медичної допомоги та проведення необхідних медичних обстежень поза його межами відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я від 10.02.2012 року №239/5/104.
Із урахуванням викладеного, а також відсутності, на думку суду, доказів зменшення встановлених в провадженні ризиків, клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.94, 177-178, 183, 201, 369-372, 376 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотань захисників - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу- відмовити.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-00 годині 17 червня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1