22 червня 2021 року м. Дніпросправа № 215/6183/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 в адміністративній справі № 215/6183/20 за позовом ОСОБА_1 до Медичного директора комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради Ганошенка Леоніда Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 в адміністративній справі № 215/6183/20 позов ОСОБА_1 до Медичного директора комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради Ганошенка Леоніда Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто.
Позивачем на зазначену ухвалу суду першої інстанції подана апеляційна скарга.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 в адміністративній справі № 215/6183/20 залишено без руху та запропоновано у десятиденний строк з дати отримання зазначеної ухвали надати до суду належні докази на підтвердження скрутного матеріального стану, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання апеляційної скарги, або ж документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
На адресу Третього апеляційного адміністративного суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що копія ухвали була отримана скаржником 29 травня 2021 року.
У строк визначений судом на адресу суду надійшла заява про відкриття провадження у справі, в якому скаржник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись, що його сукупний дохід є нижчим від 5% розміру річного доходу.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.05.2021 за № 515, відповідно до якої за період з 1 кварталу по 4 квартал 2020 року ОСОБА_1 отримано дохід в розмірі 24324, 00 грн. Також скаржник зазначає, що сплата судового збору перешкоджає вільному доступу особи до правосуддя.
Розглянувши повторно клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції приходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
При цьому, посилання заявника в апеляційній скарзі на незадовільне матеріальне становище, отримання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не може бути розцінено як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки останній не може в повній мірі відобразити майновий стан, за якого неможливо сплатити судовий збір, а додана до заяви про звільнення від сплати судового збору довідка про розмір отриманої щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю не містить відомостей безпосередньо про майновий стан позивача.
Щодо посилань апелянта на звільнення від сплати судового збору в рамках забезпечення принципів доступу до правосуддя та рівності всіх учасників судового процесу перед судом, колегія суддів зазначає таке.
Статтями 8, 55 Конституції України регламентовано кожній особі право на захист її прав та законних інтересів, також гарантовано право на судовий захист, вказані норми - принципи вказують на гарантоване державою право особи, яке вона може реалізувати якщо порушені її права та охоронювані законом інтереси.
В свою чергу, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В той же час, питання щодо справляння судового збору в Україні регламентовано спеціальними нормами права, зокрема нормами КАС України та Законом України "Про судовий збір".
За приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується також, у разі подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок щодо сплати судового збору не можна розцінювати як перепону для судового захисту або як надання переваги одному учаснику судового процесу перед іншим, оскільки обов'язок сплати судового збору встановлений Законом для будь-якої особи, що звертається до суду та не має пільг зі сплати судового збору, або не звільнена від його сплати в силу Закону.
З огляду на викладене, враховуючи те, що надані Відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, які надані позивачем до апеляційної скарги містять інформацію щодо розміру доходів позивача за період з 1 кварталу по 4 квартал 2020 року та не відображає розмір доходів позивача станом на момент подання апеляційної скарги, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги, що позивачем у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунені, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідно до ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 в адміністративній справі № 215/6183/20 за позовом ОСОБА_1 до Медичного директора комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №7" Криворізької міської ради Ганошенка Леоніда Миколайовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- повернути.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва