Справа 362/3045/21
Провадження 3/362/1314/21
24.06.2021 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши матеріали, що надійшли від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир Житомирської, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , начальник штабу військової частини НОМЕР_1 , полковник Збройних сил України, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
встановив:
Відповідно до протоколу А1789 № 06 від 14.06.21021, 24.05.2021 приблизно о 12:00 год. командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 видав направлення підполковника ОСОБА_1 на медичний огляд до Київського обласного наркологічного диспансеру з метою визначення ступеня алкогольного сп'яніння Як наслідок встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, результат газоаналізатора Alcotest 6810 ARBH0508 - 1,28 ‰ алкоголю
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, повідомив, що дійсно прибув на службу у стані алкогольного сп'яніння, наголосив, що під час несення служби не вживав, це були залишкові ефекти від вживання алкоголю напередодні. Зробив для себе відповідні висновки та просив суворо не карати.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до таких висновків.
Так, при складанні вказаного протоколу про адміністративне правопорушення командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Водночас диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає правопорушення у виді повторного протягом року вчинення дій, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-20 КУпАП, особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Тобто обов'язковою умовою настання відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є повторність дій або ж умови особливого періоду, що є обов'язковими складовими об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, без яких немає складу адміністративного правопорушення.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення повторно або в умовах особливого періоду.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, однак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, яка передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок зміни правової кваліфікації адміністративного правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У силу ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
У зв'язку з вищезазначеним дії ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, оскільки це не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Суд при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, який немає негативних характеристик, ступінь його вини, обставину, що пом'якшує відповідальність (щире каяття особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), відсутність обставин, що його обтяжують, те, що матеріальних збитків даним правопорушенням не завдано, вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 221, 266, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 1 ст. 173-20 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 гривні судового збору.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко