Справа 362/2773/21
Провадження 3/362/1193/21
24.06.2021 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 510949 від 27.03.2021 ОСОБА_1 27.03.2021 о 10:25 год. у АДРЕСА_3 , на території підприємства «Васильківський ринок», будучи орендарем кафе-бару, перебувала на робочому місці та, у порушення пп. 11 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2020 № 1236, здійснювала прийом відвідувачів безпосередньо у приміщені кафе-бару, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила свою винуватість вчиненні даного правопорушення та просила провадження по даній справі закрити з огляду на таке. По-перше, відвідувачі у кафе були відсутні, натомість перебувала у даному закладі одна, бо здійснювала генеральне прибирання приміщення. По-друге, при матеріалах справи відсутні будь-які докази її винуватості.
Наведене знайшло підтвердження у письмових поясненнях директора вказаного Васильківського ринку ОСОБА_2 , як представника орендодавця вказаного приміщення. Наголосив, що він неухильно стежить дотриманням всіх обмежень щодо роботи ринку і того дня, дійсно, даний заклад не працював, а ОСОБА_1 прибирала всередині кафе.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про таке.
У силу положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 ст. 44-3 КУпАП полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма закону є бланкетною (вид норм права з точки зору рівня визначеності їх змісту. Диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Бланкетною нормою, на яку міститься посилання у вищезазначеному протоколі, є пп. 11 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-22» від 09.12.2020 № 1236 (далі Постанова № 1236).
Так, пп. 11 п. 2 Постанови № 1236 встановлює заборону проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій;
Водночас у вказаному протоколі ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона, будучи орендарем кафе-бару, у порушення вказаної норми нормативно-правового акта здійснювала прийом відвідувачів безпосередньо в приміщені кафе-бару.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність на підставі відповідних дозвільних документів, а також орендує у підприємства «Васильківський ринок» Київської регіонспоживспілки приміщення кафе-бару «Вікторія» у відповідності до договору оренди майна, що був укладений 01.06.2019.
При цьому, до матеріалів справи не долучено належних доказів у розумінні ст. 251 КУпАП на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, пояснень свідків, відеоматеріалів тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, у рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію про те, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Отже, суд констатує, що матеріал про адміністративне правопорушення не містить належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 283-285, 294 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП за відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко