Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 червня 2021 р. № 520/3030/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача -Казьонного Р.В.,
представника відповідача - Шаповалова Б.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ТЕКСТИЛЬ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ТЕКСТИЛЬ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2020/001457/2 від 07 серпня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2020/00417.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що винесене з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.03.2021 о 12:00 год.
Представником відповідача 26.03.2021 до суду подано відзив, в якому зазначено, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2020/012051 від 07.08.2020 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товару №1 зокрема, за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів). За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено, що аналіз цінової бази ЄАІС Держмитслужби показав, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, за фактами митних оформлень митницями України, був вищим ніж заявлений та подані до митного оформлення документи (контракт, інвойс) не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості. Враховуючи вищезазначене та сумніви в рівні заявленої митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних (аналогічних) товарів ЄАІС Держмитслужби у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів, у відповідності з вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України декларанта було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів. 07.08.2020 декларантом підприємства було надіслано: копія митної декларації країни відправлення, прайс-лист лист, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів що підтверджують заявлену митну вартість та вимога щодо прийняття митницею рішення про коригування товарів. В зв'язку з тим, що подані ТОВ "ГОЛД ТЕКСТИЛЬ" документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів, 07.08.2020 митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 64 Митного кодексу України митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807200/2020/012051/2 за другорядним (резервним) методом. З огляду на це, вважаємо, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001457/2 від 07.08.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2020/00417 від 07.08.2020 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України, а тому обставини для його скасування відсутні.
16.04.2021 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому викладено правову позицію позивача стосовно порушених відповідачем у відзиві на позов питань.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 15.06.2021 о 10:45 год.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.06.2019 між Фірмою Jiangsu Goostars Hometextiles CO, LTD (Продавцем) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛД ТЕКСТИЛЬ» (Покупцем) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2903, за умовами якого продавець продав, а Покупець купив товар: тканина 100% поліестер. Асортимент товару може доповнюватись. Асортимент, структура тканини, ціни та строки поставки товару визначаються в Додатках до дійсного контракту, які є його невід'ємною частиною і оформлюються на кожну відвантаження (контейнер) окремо.
Відповідно до п. 2.1. контракту ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, встановлюється в доларах США. Остаточна ціна буде прописана в інвойсах. Ціна включає в себе упаковку, маркування, доставку до порту Одеси (Україна).
Згідно з п. 3 контракту базис поставки CFR Одеса, Україна. Право власності на товар переходить до Покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.
Відповідно до додаткової угоди №4 від 20.06.2020 сторони внесли зміни до контракту, зокрема, до п. 4.1, в якому зазначено, що оплата вартості партії товару здійснюється банківським переказом на рахунок продавця протягом 90 днів з моменту отримання товару від постачальника.
В подальшому сторони контракту уклали додаткову угоду №4 від 01.09.2020, згідно якої було внесено зміни до п. 4.1 контракту, а саме, що оплата вартості партії товару здійснюється банківським переказом на рахунок продавця протягом 180 днів з моменту отримання товару від постачальника.
В подальшому сторони контракту уклали додаткову угоду №5 від 01.02.2021, згідно якої було внесено зміни до п. 4.1 контракту, а саме, що оплата вартості партії товару здійснюється банківським переказом на рахунок продавця протягом 360 днів з моменту отримання товару від постачальника.
На виконання наведених вище положень договору поставки позивачу було надіслано рахунок (інвойс) від 13.06.2020, в якому міститься сума вартості товару 54971,83 доларів США.
З матеріалів справи встановлено, що з метою здійснення митного оформлення зазначеного товару представник позивача звернувся до Митниці з електронною митною декларацією №UA807200/2020/012051, в якій митна вартість була визначена за ціною договору.
Судом встановлено, що за митною декларацією від 07.08.2020 №UA807200/2020/012051 позивачем, ТОВ «ГОЛД ТЕКСТИЛЬ», заявлено до митного оформлення товар тканина текстильна синтетична полотняного переплетення, виготовлена з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток на 100%, вибивні з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним поглядом відсутні, в рулонах шириною 220(+/- 5) см, поверхнева щільність 75 ( +/-10) г /м2. - 55588м.п. Тканина текстильна синтетична полотняного переплетення, виготовлена з комплексних синтетичних текстурованих поліефірних ниток на 100%, вибивні з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним поглядом відсутні, в рулонах шириною 220 (+/- 3) см, поверхнева щільність 75 (+/-10) г / m2, модельний ряд - 3D - 88780 м.п, Країна виробництва - СN, Торговельна марка - нема даних, Виробник - "JIANGSU GOOSTARS HOMETEXTILES CO., LTD.". Митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 1521581,77 грн.
При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, відповідачем було встановлено наявність розбіжностей і неточностей в документах, а саме: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею було направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: 1) попередні оформлення (інвойси, МД); 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) виписку з бухгалтерської документації (в разі здійснення оплати за товар, в тому числі частково), платіжні документи - документ на підставі якого здійснена оплата (15915,35 EUR); 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На електронне повідомлення митниці декларантом листом від 07.08.2020 було надіслано копію митної декларації країни відправлення, прайс-лист, в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів що підтверджують заявлену митну вартість та вимога щодо прийняття митницею рішення про коригування товарів.
В зв'язку з тим, що подані ТОВ "ГОЛД ТЕКСТИЛЬ" документи, на думку відповідача, не спростували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів, 07.08.2020 відповідачем було прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 64 Митного кодексу України відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807200/2020/012051/2 за другорядним (резервним) методом.
Розрахунок митної вартості товару становить 114642,847 USD (4,51 USD/кг*25419,700 кг).
У подальшому, на виконання цього рішення про коригування митної вартості митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807200/2020/00417.
Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Підставою для прийняття рішення №UA807000/2020/001457/2 від 07.08.2020 про коригування митної вартості товару слугувало неподання декларантом до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, позивач на підтвердження митної вартості надав до декларації №UА807200/2020/012051 від 07.08.2020 копії: сертифікат якості, рахунок-фактура, коносамент, автотранспортна накладна, сертифікат про походження товару, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, договір про надання послуг митного брокера, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів.
Вказані документи не містять розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованого товару.
Водночас, відповідач не надав суду доказів недостовірності заявленої позивачем митної вартості тканини 100% поліестер, виробник Jiangsu Goostars Hometextiles CO, LTD , підтвердженої наданими Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ТЕКСТИЛЬ" документами.
Дослідивши докази, суд вважає, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відповідачем. Тому сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару є необґрунтованими.
В обґрунтування рішення про коригування митної вартості відповідач не надав суду докази невідповідності заявленої позивачем вартості товару, задекларованої в митній декларації, первинним документам на придбання цього товару.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Суд зазначає, що факт надання позивачем документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні (аналогічні) товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.
Окрім цього, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Суд зазначає, що для визначення митної вартості товару за другорядним методом відповідачем, в якості джерела цінової інформації було обрано визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів). Під подібними (аналогічними) товарами, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються та вважаються комерційно взаємозамінними.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що митну декларацію №UA500050/2020/207910 від 29.07.2020 використано в якості джерела цінової інформації, та митна вартість товару самостійно визначена контролюючим органом.
Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України, виробники товару також не є тотожними.
Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що митним органом взято в якості джерела цінової інформації недостовірну інформацію, що унеможливлює її використання під час визначення митної вартості товару, що ввозився на територію України позивачем.
Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Відтак, слід дійти висновку, що видане відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.
Відповідачем у спірному в даній справі рішенні та картці відмови не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на приписи норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001457/2 від 07.08.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA807200/2020/00417.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Крім того, на адресу суду представником позивача була подана заява від 15.06.2021 про стягнення судових витрат з відповідача в якій зазначено, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Враховуючи положення ст. 143 КАС України та заяву представника позивача від 15.06.2021, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ТЕКСТИЛЬ" (вул. Шевченка, буд. 317, м. Харків, 61033, ЄДРПОУ 42740187) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA807000/2020/001457/2 від 07 серпня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2020/00417.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ТЕКСТИЛЬ" за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби суму сплаченого судового збору у розмірі 8712,98 грн. (вісім тисяч сімсот дванадцять гривень 98 коп.).
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 29 червня 2021 року о 10:00 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, зал №21 та встановити строк позивачу для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат - протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 24.06.2021.
Суддя Д.А. Волошин