Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 червня 2021 року Справа №520/260/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглядаючи клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі №520/260/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 12.01.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20.01.2016 по 24.12.2020;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 20.01.2016 по 24.12.2020;
- визнати протиправною бездіяльність позивача щодо ненарахування та невиплати позивачу перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 та норми приміток Додатків 1-14 до неї;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок посадового окладу позивача за період з 01.03.2018 по 24.12.2020, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, на 01.01.2019, на 01.01.2020 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, одноразової грошової допомоги по звільненню, з врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу підйомної допомоги у розмірі грошового забезпечення на військовослужбовця і 50% місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підйомну допомогу в розмірі грошового забезпечення на військовослужбовця і 50% місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №520/260/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду, яке вмотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою щодо невиплати позивачу підйомної допомоги у розмірі грошового забезпечення на військовослужбовця і 50% місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї.
Дослідивши матеріали справи та вказане клопотання суд зазначає наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980)).
В силу положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позову вбачається, що позивач вважає протиправним нездійснення йому виплати підйомної допомоги у зв'язку зі зміною місця дислокації, в якій він проходив службу, що відбулось у 2016.
Таким чином, предметом позову є право позивача на отримання підйомної допомоги у зв'язку зі зміною місця дислокації військової частини.
З аналізу вимог ст.ст. 9, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що підйомна допомога не входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а є самостійним видом допомоги, яка виплачується за певних умов при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 у справі № 802/1470/16-а, від 04 березня 2020 у справі №802/1854/17-а, від 05 березня 2020 у справі №802/689/16-а, від 18 березня 2020 у справі №810/3476/16.
З огляду на викладене, а також враховуючи вказані висновки Верховного Суду, суд зазначає, що до спірних правовідносин слід застосовувати строки звернення до суду, визначені КАС України, а саме положення ч. 5 ст. 122 КАС України, що визначають строки для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Однак, як із заявленим позовом позивач звернувся лише 06.01.2021 року, тобто, з пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
Разом з цим, позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
Су наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №807/867/16.
Проте, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 26.03.2020 по справі №805/2688/18-а, від 21.05.2020 по справі №826/4444/17, згідно якої необізнаність позивача з нормами законодавства не може свідчити про поважність причин пропуску такого строку, оскільки вказана обставина не є незалежною від його волі та не пов'язана з дійсними істотними перешкодами та труднощами. За виявлення належної активності та небайдужості, існувала об'єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.
Суд зазначає, що позивачем разом з позовною заявою не подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відтак, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку з відповідними доказами.
Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ніколаєва