Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
22 червня 2021 р. справа № 520/8213/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" про застосування заходів реагування ,-
встановив:
Суб'єкт владних повноважень, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, адміністративний орган, Головне управління, Управління) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель ПАТ "ШРБУ №33", за адресою: м. Харків, вул. Велика Жихорська, 235, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов'язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що проведений захід контролю показав на існування порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" (далі за текстом - ПАТ "ШРБУ №33"), з поданим позовом не погодився. У відзиві на адміністративний позов посилався на усунення підприємством 13 порушень із 18, встановлених в акті перевірки порушень з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, та знаходженні інших 5 в стадії усунення. Також, зазначив, що обраний позивачем захід реагування в даних конкретних умовах є надмірним з урахуванням дій, вчинених відповідачем на усунення виявлених порушень.
Період відпустки з 07.06.2021р. по 21.06.2021р. зумовив розгляд справи по суті - 22.06.2021р.
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Порівнюючи суспільну значимість об'єктів захисту згідно з ч.1 ст.2, ч.4 ст.242 КАС України (власні прав та інтереси приватної особи) з об'єктами захисту згідно з ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст.3, 8 Конституції України (публічний інтерес до створення прийнятного рівня безпечних умов існування), суд вважає за необхідне віддати беззаперечний пріоритет інтересу захисту життя та здоров'я людини.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
З 09.02.2021 року по 15.02.2021 року Основ'янським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях ПАТ "ШРБУ №33", за адресою: м. Харків, вул. Велика Жихорська, 235, за результатами якої складено Акт №5 від 15.02.2021 року.
Розпорядчі документи про призначення заходу нагляду (контролю) та дії владного суб'єкта з приводу проведення заходу планового державного нагляду (контролю) відповідачем ані до суду, ані до адміністративного органу вищого рівня не оскаржені, адже доказів про протилежне до матеріалів справи не подано.
У тексті Акту №5 від 15.02.2021 року викладені судження владного суб'єкта з приводу вчинення ПАТ "ШРБУ №33" на території та у будівлях, за адресою: м. Харків, вул. Велика Жихорська, 235, низки порушень у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки, які тягнуть за собою ризик настання негативних наслідків у вигляді пожежі, зокрема: 1) дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності; 2) грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконано розкриваючимися, розсувними або знімаючимися; 3) висота у світлі на шляхах евакуації менше ніж 2,0 м.; 4) облицювання стін на шляхах евакуації виконане з горючих матеріалів; 5) зовнішні сходи не забезпечені евакуаційним освітленням; 6) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 7) влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі; 8) електричні дроти прокладені безпосередньо по горючим матеріалам; 9) електричні вимикачі та розетки встановлені на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра; 10) не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж; 11) не забезпечено захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; 12) лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не забезпечиш автономним пристроєм електричного захисту; 13) приміщення не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»; 14) будівлю не обладнано системою сповіщення людей про пожежу відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»; 15) на території об'єкту місця розташування пожежних водойм не позначено покажчиками (об'ємними з світильником або плоским із застосуванням світло відбивного покриття) з нанесенням на них: літерного індексу ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 16) територія підприємств, будинки, споруди, приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння; 17) пожежні щити не доукомплектовані інвентарем згідно норм; 18) не проведено технічне обслуговування вогнегасників в повному обсязі.
Акт №5 від 15.02.2021 року був підписаний Генеральним директором ПАТ "ШРБУ №33" без жодних зауважень.
Стверджуючи, що рівень стану пожежної безпеки та техногенної безпеки на об'єктах, які використовуються відповідачем у межах господарської діяльності, створює реальну загрозу життю людей та здоров'ю людей, адміністративний орган ініціював даний спір.
Наявність викладених порушень підтверджується актом та визнається відповідачем.
У відзиві на позов відповідач у спірних правовідносинах посилається на здійснення ним наступних заходів організаційно-правового характеру:
- на усунення порушень "грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконано розкриваючимися, розсувними або знімаючимися" - відповідачем демонтовані грати із вікон, що підтверджується фотознімками зовнішньої сторони будівель за адресою АДРЕСА_1 та актом від 05 травня 2021 року;
- на усунення порушень "зовнішні сходи не забезпечені евакуаційним освітленням" - відповідачем встановлений світильник безпосередньо на шляхах виходу із приміщень 2-го поверху будівель за адресою АДРЕСА_1 ;
- на усунення порушень "з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів" - відповідачем здійснені ізоляція та окінцювання жил проводів і кабелів у точках їх виходу на поверхню в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скрутки, опресування та встановлення ковпачків для з'єднання та ізоляції кабелю РЗ відкритих частин електричних дротів у підрозетниках;
- на усунення порушень "влаштовані та експлуатуються тимчасові електромережі" - відповідачем здійснений демонтаж тимчасових мереж в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 ;
- на усунення порушень "електричні дроти прокладені безпосередньо по горючим матеріалам" та "електричні вимикачі та розетки встановлені на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра" - відповідачем демонтовані електричні дроти, електричні вимикачі та розетки, які прокладені та вмонтовані по горючим матеріалам в приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Велика Жихорська, 235;
- на усунення порушень "не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж" - відповідачем укладений договір №2705.21.02 від 27 травня 2021 року із ТОВ «Слобода-Буделектромонтаж» на виконання робіт із електротехнічних випробувань та вимірювання електрообладнання в приміщеннях за адресою м. Харків, вул. Железнякова (Велика Жихорська), 235;
- на усунення порушень "лінії живлення до кожного побутового кондиціонера не забезпечиш автономним пристроєм електричного захисту" - відповідачем до кожного побутового кондиціонера у приміщеннях встановлений автономний пристрій електричного захисту у вигляді автоматичних вимикачів ВА47-29 1Р 16А 4,5кА х-ка С ІЕК, які встановлені у навесні бокси КМПн;
- на усунення порушень "приміщення, будівля не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»" - відповідачем 31 травня 2021 року укладений Договір №37/05/21 МПС на послуги з монтажу системи пожежної сигналізації із ТОВ «ОХОРОНА МАСТЕР СЕРВІС», за умовами якого в приміщеннях офісу за адресою м. Харків, вул. Железнякова (Велика Жихорська), 235, мають бути виконані роботи з монтажу систем пожежної сигналізації та послуги з проектних робіт, а також постачання засобів сигналізації, їх встановлення, наладка на об'єкті, підготовка і передача для підключення на пульт централізованої охорони;
- на усунення порушень "на території об'єкту місця розташування пожежних водойм не позначено покажчиками (об'ємними з світильником або плоским із застосуванням світло відбивного покриття) з нанесенням на них: літерного індексу ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми" - відповідачем біля пожежної водойми за адресою м. Харків, вул. Железнякова (Велика Жихорська), 235, місця розташування пожежних водойм позначено покажчиками з нанесенням на них літерного індексу ПВ;
- на усунення порушень "територія підприємств, будинки, споруди, приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння" - відповідачем придбані первинні засоби пожежогасіння згідно рахунку-фактури №1483 від 24 травня 2021 року, а саме знаки, кошми пожежні, ломи пожежні, лопати пожежні, сокира пожежна, вогнегасники;
- на усунення порушень "пожежні щити не доукомплектовані інвентарем згідно норм" - відповідачем пожежні щити доукомплектовані відповідним інвентарем згідно норм Правил пожежної безпеки України;
- на усунення порушень "не проведено технічне обслуговування вогнегасників в повному обсязі" - відповідачем проведене технічне обслуговування вогнегасників, що підтверджується актом виконання робіт з технічного обслуговування вогнегасників від 01.06.2021р. за №442, складеним Пунктом технічного обслуговування вогнегасників ДП «ХСПОСТАЧ».
В підтвердження усунення виявлених порушень відповідачем надано до суду акт про усунення порушень від 05.05.2021 року, підписаний головою та членами комісії, утвореної наказом Генерального директора ПАТ "ШРБУ №33" №46 від 05.03.2021 року, який затверджений Генеральним директором ПАТ "ШРБУ №33" ОСОБА_1 , з доданими до нього фотознімками.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно з ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У силу ст.ст. 13 і 41 Конституції України власність особи (рівно як і діяльність користувача цієї власності) не повинна створювати загроз іншим учасникам суспільних відносин.
Як визначено, п.21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків осіб у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Окрім того, відповідно до п.22 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків осіб у сфері цивільного захисту належить утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.
Таким чином, обов'язок забезпечення пожежної безпеки та обов'язок забезпечення техногенної безпеки при експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів покладений законодавцем як на власників цих речей, так і на осіб, котрі використовують речі матеріального світу на відповідній правовій підставі.
Розв'язуючи спір, суд зважає, що за визначенням п.26 ч.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до п.33 ч.2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно з п.п.2 і 3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
Повноваження компетентного адміністративного органу з приводу зниження рівня такої небезпеки полягають згідно з п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68, ч.ч.1 і 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України у зверненні до адміністративного суду з вимогою про: зупинення роботи підприємств (окремих виробництв, виробничих дільниць), зупинення експлуатації будівель (об'єктів, споруд, цехів, дільниць, агрегатів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів), зупинення проведення робіт (будівельно-монтажних тощо), зупинення випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції (систем та засобів протипожежного захисту), зупинення надання послуг, тобто у припиненні активних діянь учасників суспільних правовідносин саме у сфері господарювання.
Таким чином, вимога про зупинення експлуатації будівель заявлена у межах компетенції Головного управління.
Доказів заявлення цієї вимоги до неналежного відповідача матеріали справи не містять.
Разом з тим, суд відмічає, що проведенні ПАТ "ШРБУ №33" роботи та надані відповідачем документи в підтвердження усунення виявлених під час перевірки порушень в повній мірі не доводять їх усунення.
Так, залишаються не усунутими наступні порушення: дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності; висота у світлі на шляхах евакуації менше ніж 2,0 м.; облицювання стін на шляхах евакуації виконане з горючих матеріалів; не забезпечено захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.
У відзиві на позов відповідачем підтверджено факт не усунення вказаних вище порушень.
Окрім того, суд звертає уваги, що належним, допустимим та достатнім доказом усунення порушень є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень позивачем у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Проте, в ході розгляду адміністративної справи до суду не надано жодного акту позапланової перевірки стану виконання усунення порушень (за наявності).
Також, не надано доказів звернення відповідача до контролюючого органу з заявою про проведення позапланової перевірки з приводу усунення порушень встановлених вказаним актом.
З огляду на викладене, суд знаходить підстави для застосування у спірних правовідносинах заходів державного реагування.
При цьому, суд звертає увагу на низку правових висновків Верховного Суду з приводу застосування заходів державного реагування у випадку незабезпечення особами належного стану рівня пожежної безпеки та належного стану рівня техногенної безпеки.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.04.2021р. по справі №320/5418/19: 1) правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні; 2) застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень. При цьому, законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей», а відтак, воно є оціночним; 3) У силу п. 3.15 ДБН В.2.5-56:2014 система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об'єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі; 4) Згідно з п.п. 6.1, 7.1 ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації, як системи протипожежного захисту, призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо); 5) відсутність систем протипожежного захисту призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають в будівлі, у зв'язку з чим первинні заходи пожежогасіння будуть неефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, які перебувають у ній.
Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 15.04.2020 р. у справі №804/6756/17 такі порушення у стані пожежної безпеки та стані техногенної безпеки як: - приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією) та системою оповіщення про пожежу; - сигнал від контрольно-приймального приладу станції пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження пожежної охорони; - не складено договору на технічне обслуговування системи протипожежного захисту з організацією (суб'єктами господарювання), що мають ліцензію на провадження господарської діяльності протипожежного призначення; - плани евакуації не виконані на фотолюмінісцентній основі; - не надано сертифікатів відповідності та протоколів випробувань лабораторії (з мокрими печатками) про визначення відповідності вимогам пожежної безпеки на оздоблювальні матеріали стін (шляхів евакуації ), не демонтовано горючий матеріал; - не забезпечено пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах двері на сходові клітини; - не забезпечено відділення коридорів поверхів від сходової клітини перегородками з дверима; - дерев'яні конструкції покрівлі не оброблені вогнезахисним розчином; - люк виходу на горище не виконано протипожежним 2-го типу з нормованою межею вогнестійкості ЕІ-30; - кожен пожежний кран-комплект не рідше одного разу на шість місяців не піддавався технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування; - не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів, правильно оцінені судами у якості загрози життю та/або здоров'ю людей та обґрунтованості звернення до адміністративного суду з позовом про вжиття заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта і заборони його експлуатації доки не буде усунено виявлених порушень.
Що стосується вимоги про знеструмлення (відключення джерел електропостачання), то суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, одним із критеріїв застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є досягнення справедливого балансу суспільного та приватного інтересів.
Унаслідок перевірки, проведеної Головним управлінням, без з'ясування усіх юридично значущих факторів в частині фізичних, технічних та просторових параметрів пристроїв електроживлення, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.
При цьому, суд доходить до переконання про те, що у ході розгляду справи владним суб'єктом не доведено тих обставин, що знеструмлення об'єктів заявника об'єктивно не здатне спричинити загрози більшого рівня у зв'язку з створенням неможливості використання мобільних пристроїв пожежогасіння електричного живлення.
Окремо суд бере до уваги, що у ході розгляду справи владним суб'єктом не подано жодних доказів про фізичні та інші параметри пристроїв (джерел) електропостачання, дислокацію цих пристроїв (джерел), об'єктивної неспроможності спричинення подією відімкнення електропостачання погіршення стану цивільного захисту, пожежної безпеки, техногенної безпеки за рахунок унеможливлення фізичної роботи електричних насосів (помп), іншого устаткування протипожежного призначення.
Підсумовуючи викладені вище міркування, суд зазначає, що за змістом ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України запровадження рішенням суду заборони на експлуатацію будівель є цілком достатнім для забезпечення належного рівня правопорядку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах заявлена владним суб'єктом вимога не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача, адже спрямована на захист публічного інтересу суспільства на безпеку людей, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.
Ознак, непропорційності чи неспівмірності заявленого до застосування заходу державного реагування задекларованій адміністративним органом меті і обставинам функціонування ПАТ "ШРБУ №33" судом не виявлено.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.
Так, ч. 1,2 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді заборони Публічному акціонерному товариству "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33" експлуатацію будівель за адресою: м. Харків, вул. Велика Жихорська, 235, до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, установлених згідно з актом Основ'янського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №5 від 15.02.2021 року, крім експлуатації, пов'язаної з усуненням порушень та збереженням майна.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя О.В.Старосєльцева