Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
22 червня 2021 р. справа № 520/7993/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ від 30.08.2017 року №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011- XII на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України №22/6-1121 від 25.02.2021; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 року виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ від 30.08.2017 року №704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1121 від 25.02.2021 року та здійснити виплату суми перерахованої основної пенсії та в подальшому здійснювати щомісячну її виплату, без обмеження максимального розміру та з урахуванням раніше виплачених сум; 3) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 згідно з постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року.
Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що владний суб'єкт протиправно не вчинив дій по перерахунку пенсії за оновленою довідкою про складові грошового забезпечення.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, проти позову заперечував. Аргументуючи свою позицію зазначив, що в контексті розгляду спірних правовідносин, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, було проведено перерахунок пенсії усім категоріям осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ. Визнання протиправним та нечинним пунктів 1,2 постанови №103 за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії не створює для ГУПФУ - обов'язку повторного провести перерахунок пенсії позивача. Крім того, зазначив, що пенсія позивача на цей час не обмежується максимальним розміром, отже позовні вимоги в цій частині є передчасними. Також, зазначив про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату пенсії.
Період відпустки з 07.06.2021р. по 21.06.2021р. зумовив розгляд справи по суті - 22.06.2021р.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за вислугу років по лінії Міністерства внутрішніх справ України в порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області.
Пенсію позивачу було призначено у розмірі 90% грошового забезпечення з 18.12.2010 року, що підтверджується протоколом призначення пенсії за вислугу років.
На виконання вимог п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 пенсійним органом за документом про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця станом на 01.03.2018р. у розрізі компонентів: оклад за посадою, оклад за званням, надбавка за вислугу років, з 01.01.2018р. було проведено перерахунок пенсії заявника.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суд від 22.12.2020 по справі №520/16913/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення станом на березень 2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з квітня 2019р. основного розміру пенсії. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , РПОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) станом на березень 2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зокрема, надбавка за особливості проходження служби (особливо важливі завдання), надбавка за класність (кваліфікацію), премія, надбавка за роботу с таємними виробами носіями, документами, надбавка за науковий ступінь, для проведення з квітня 2019 р. перерахунку основного розміру призначеної пенсії.
В подальшому Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України за вказаним судовим рішенням із посиланням на постанову КМУ від 30.08.2017р. №704 виготовив оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №22/6-1121 від 25.02.2021 року, яку надіслав супровідним листом від 26.02.2021р. до ГУ ПФУ в Харківській області.
29.03.2021 року заявник звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з клопотанням про перерахунок основного розміру пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення відповідно до вказаної довідки, проте, листом №4758-7557/М-02/8-2000/21 від 27.04.2021 року заявнику фактично було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що після визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалось, а тому провести перерахунок пенсії позивача не має законних підстав.
Не погодившись із відповідністю закону управлінського волевиявлення пенсійного органу з приводу перерахунку пенсії, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії норми ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-XII).
Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Натомість, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
30.08.2017р. КМУ було прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за якою відбулось збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ №704) та яка набрала чинності з 01.03.2018р.
Саме з 01.03.2018р. громадянин категорії військовослужбовець у відставці набув суб'єктивне право на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням приписів Порядку №45 та постанови КМУ №704.
Проте, 21.02.2018р. КМУ було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), п.п.1 і 2 якою установлено правило перерахунку пенсії виходячи з таких складових як: оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а датою перерахунку було визначено - 01.01.2018р.
Тобто положеннями п.п. 1 і 2 Постанови КМУ №103 була надана ретроспективна дія у часі приписам Постанови КМУ №704.
Одночасно Постановою КМУ №103 були внесені зміни і до п.5 Порядку №45, унаслідок чого під час перерахунку пенсій мали використовуватись такі види грошового забезпечення, як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
Тому, до 05.03.2019р. пенсійний орган цілком правомірно виконував нормативні приписи діючого рішення Уряду України.
Утрата чинності пунктами 1 і 2 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р. у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією постанови Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі №2540/2873/18.
Оскільки первісний перерахунок пенсії заявника було проведено з урахуванням запроваджених пунктами 1 і 2 Постанови КМУ №103 обмежень, то утрата чинності нормативно-правовим актом у цій частині зумовлює припинення існування перепон (перешкод) у перерахунку пенсії за усіма складовими грошового забезпечення, котрі реально отримує діючий на відповідній військовій посаді військовослужбовець.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та у постанові від 17.12.2019р. по справі №160/8324/19.
Таким чином, з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 відпали підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років без взяття до обрахунку додаткових видів грошового забезпечення.
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб'єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення з приводу відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача за усіма складовими компонентами грошового забезпечення, яке реально отримує діючий військовослужбовець, що проходить військову службу на тій же самій (аналогічній чи прирівняній) військовій посаді, звідки заявник був звільнений.
Окремо суд зважає, що за приписами ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у спорі з приводу перерахунку пенсії військовослужбовця у відставці до предмету доказування входять обставини: 1) обіймання заявником певної посади у штаті органу (установи, організації, частини тощо) перед звільненням зі служби; 2) продовження існування цієї ж самої або створення аналогічної чи прирівняної посади у штаті; 3) прийняття компетентним суб'єктом права рішення загального характеру про підвищення винагороди за службу усім військовослужбовцям; 4) співставності умов проходження служби; 5) реального отримання діючим військовослужбовцем підвищеної винагороди за службу у межах конкретного календарного місяця; 6) видачі довідки про грошове забезпечення тим органом, якого відбулось звільнення або у якому заявник знаходився на фінансовому утриманні чи який видає довідки у силу спеціального повноваження.
У спірних правовідносинах пенсійний орган жодних заперечень з приводу змісту отриманої оновленої довідки, не висловив.
Отже, факт порушення права заявника на перерахунок пенсії за усіма регулярними та реально виплаченими складовими грошового забезпечення діючого військовослужбовця у спірних правовідносинах слід визнати підтвердженим.
Визнавши підтвердження факту порушення суб'єктивного права заявника на отримання пенсії у належному розмірі, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи спір за епізодом здійснювати щомісячну виплату перерахованої пенсії в подальшому та без обмеження максимальним розміром суд зазначає, що події перерахунку та виплати заявнику пенсії, розмір якої обчислений з грошового забезпечення, визначеного в оновленій довідці, ще не відбулись, і в матеріалах справи відсутні докази стосовно наміру владного суб'єкта порушувати права позивача у цій частині, а тому зазначена вимога заявлена на майбутнє, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.
До того ж, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 24.06.2020р. у справі №580/234/19 правило обмеження максимального розміру пенсії вперше було введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI і підлягає застосуванню як діюча норма права.
Даний висновок Верховного Суду є останнім у часі з приводу застосування правила обмеження максимального розміру пенсії до виплати та був ухвалений Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, а тому і за критерієм дати створення, і за критерієм інстанційності має перевагу над попередніми висновками Верховного Суду з цього ж самого питання.
При цьому, наразі відсутні також і підстави вважати, що владний суб'єкт має намір здійснити перерахунок пенсії не у розмірі 90% грошового забезпечення, а тому дану частина вимог також звернена на майбутнє, стосується правовідносин, які ще не склались, тому задоволенню не підлягає.
Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір у частині вимоги про обтяження відповідача обов'язком провести нарахування та виплату компенсації за затримку платежу відносно недоплаченої пенсії, суд зазначає, що ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За правилом ст.4 цього ж закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Суд зазначає, що з урахуванням правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №815/1226/18 та постанови Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №461/5775/16-а положення ст.2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” у силу ч.5 ст.242 КАС України слід тлумачити як відсутність будь-яких правових перепон для цього.
Факт неотримання позивачем виплат за пенсією саме унаслідок вчинення протиправного волевиявлення владного суб'єкта зумовлює відсутність правових підстав для звільнення Управління від виконання обов'язку за ст.2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” безвідносно до події виплати боргу.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат слід здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення №22/6-1121 від 25.02.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-1121 від 25.02.2021 року згідно норм Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з нарахуванням компенсації згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року та провести виплату суми перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 726,40 грн. (сімсот двадцять шість гривень 40 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева