Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
22 червня 2021 р. справа № 520/8574/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, адміністративний орган, Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) з 71% до 70% сум грошового забезпечення; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з відсоткового значення розмір) пенсії 71% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 р.; 3) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні підвищення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) до 50% з 01.01.2018.р. та до 75% з 01.01.2019 року; 4) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01 січня 2018 р. та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 р.. з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року; 5) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не врахуванні розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) відповідно до Розрахунку на пенсію за вислугу років (від 29.08.2002 р.); 6) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 р. та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 ) з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до Розрахунку на пенсію за вислугу років (від 29.08.2002 р.) з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.04.2019 року; 7) рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.
Заявлені вимоги обґрунтовані протиправністю зменшення відсоткового значення пенсії з 71% грошового забезпечення з 01.01.2018 та невиплатою пенсії у повному розмірі після перерахунку визначеного станом на 01.03.2018 року, а лише у розмірі 50% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року та 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2019 року, а також у неврахуванні розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до Розрахунку на пенсію за вислугу років від 29.08.2002 р.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, проти позову заперечував.
Аргументуючи свою позиції зазначив, що з 01.01.2018 року пенсійним органом перераховано пенсію позивача відповідно до ч.2 ст. 13 та ч.4. ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103, відповідно до постанови КМУ №704 від 30 серпня 2017 року з встановлення пенсійних виплат виходячи з 70 % грошового забезпечення. Крім того, відповідач зазначив, що дії ГУПФ України в Харківській області щодо виплати лише 50% сум підвищення пенсії з 01.01.2018 року та 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2019 року, не можуть вважатися протиправним, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 та згідно постанови КМУ від 14.08.2019 року №804, що кореспондується з приписами ч.4 ст.63 Закону № 2262- ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії, а тому на думку відповідача вищевказані дії не порушують прав позивача, а отже вимоги позивача є безпідставними. Також зазначив, що проведення наступного перерахунку пенсії буде наслідком прийняття Кабінетом Міністрів України нового рішення про перерахунок пенсії. Визнання протиправним та нечинним пунктів 1,2 постанови №103 за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсії не створює для ГУПФУ - обов'язку повторного провести перерахунок пенсії позивача. Також посилався на відсутність підстав для компенсації втрати частини доходів.
Період відпустки з 07.06.2021р. по 21.06.2021р. зумовив розгляд справи по суті - 22.06.2021р.
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області.
Пенсію позивачу було призначено у розмірі 71% грошового забезпечення, що підтверджується довідкою №3298 від 18.05.2021 року.
На виконання вимог п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 пенсійним органом за документом про розмір та структуру грошового забезпечення діючого військовослужбовця станом на 01.03.2018р. у розрізі компонентів: оклад за посадою, оклад за званням, надбавка за вислугу років, з 01.01.2018р. було проведено перерахунок пенсії заявника та встановлено розмір пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення.
Також, під час здійснення вказаного перерахунку у 2018 році встановлено виплату пенсії у розмірі 50% сум підвищення пенсії з 01.01.2018 р., 75% суми підвищення пенсії з 01.01.2019 року та 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2020р., що підтверджується довідкою №3298 від 18.05.2021 року.
Заявник неодноразово звертався до відповідача зі зверненнями від 11.01.2021 року та від 11.05.2021 року стосовно проведення перерахунку пенсії в розмірі 71% грошового забезпечення, виплати 100% сум підвищення пенсії з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року, визначеної станом на 01.03.2018 року та з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що діяли на момент призначення пенсії.
Позивач у позовній заяві стверджує, що в телефонному режимі та на особистому прийомі у відповідача йому було повідомлено про те, що пенсію перераховано відповідно до Закону № 2262-ХІІ та згідно з вимогами постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103.
Не погодившись з виплатою пенсії після перерахунку з 01.01.2018 не в повному обсязі та без врахуванням всіх складових, які були враховані при призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Перевіряючи відповідність закону вчиненого владним суб'єктом діяння управлінського характеру, суд зазначає, що правовідносини з приводу перерахунку пенсій, призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон), унормовані приписами ст.63 цього Закону та деталізовані приписами постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, приписами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008р. №45; далі за текстом - Порядок №45), приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1).
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
У подальшому стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб'неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Позивачу пенсія виплачувалась у розмірі 71 % грошового забезпечення, виходячи з вислуги років - 27 років, до здійснення перерахунку у 2018 році.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин у 2018 році було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Вказаний висновок також наведений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 240/5401/18.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт при перерахунку пенсії заявника з 01.01.2018р. не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України в частині правильного визначення розміру пенсії у відсотковому значенні.
Враховуючи викладене та той факт, що з 01.01.2018 позивачу зменшено основний розмір пенсії саме з 71 % до 70 % грошового забезпечення, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо визнання протиправними дій владного суб'єкта з приводу зменшення розміру пенсії до 70% грошового забезпечення та обтяження владного суб'єкта обов'язком провести перерахунок розміру пенсії із збереженням показника в 71% із виплатою різниці.
Продовжуючи розгляд справи і вирішуючи спір у частині вимог про визнання протиправними дій відповідача з приводу виплати підвищення пенсії з 01.01.2018р. не у повному обсязі, суд зазначає, що у силу положень ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" повноваження з приводу встановлення порядку перерахунку пенсій були передані у відання Кабінету Міністрів України і реалізовані шляхом прийняття Порядку №45.
Норми Порядку №45 у первісній редакції не запроваджували спеціальних строків виплати перерахованих пенсій, а тому строки цих платежів мали узгоджуватись з вимогами ч.3 ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Порядок №45 діяв протягом 2016-2017 р.р., а у 2018р. - до моменту набрання чинності постановою КМУ від 21.02.2018 р. №103.
У той же час, постановою КМУ від 21.02.2018р. №103 були передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення), а саме у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
При цьому, п.п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 стосується усіх осіб, яким була призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції.
Отже, на правовідносини за участю позивача поширюється дія саме п.п. 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103, якими було запроваджено спеціальні строки виплати сум підвищення до пенсії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. по справі №826/3858/18 (залишеним у силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р.) були визнані не чинними п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру. Тому, до 05.03.2019р. пенсійний орган цілком правомірно виконував нормативні приписи діючого рішення Уряду України.
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Верховний Суд в постанові від 06 серпня 2019 року по справі №160/3586/19 дійшов тих самих висновків.
На виконання приписів ч.5 ст.242 КАС України суд також бере до уваги правовий висновок постанови Верховного Суду від 16.10.2019р. по справі №2040/6740/18 (адміністративне провадження №К/9901/14857/19) з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою КМУ №103, у силу якого відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Після втрати чинності постановою КМУ №103 (тобто з 05.03.2019р.) владний суб'єкт не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії, але продовжував виплату підвищення до пенсії саме у цьому розмірі, унаслідок чого відповідні управлінські діяння з цього приводу слід визнати протиправними.
В подальшому було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. №804 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набула чинності 04.09.2019 та якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Однак, згадана вище Постанова КМУ від 14.08.2019р. №804 не підлягає поширенню на спірні правовідносини у силу ст.22 Конституції України, оскільки фактично вказана постанова № 804, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019 права на виплату пенсії у 100% розмірі підвищення пенсії, з 04.09.2019 обмежує розмір гарантованого позивачу пенсійного забезпечення у 2019 р. 75 % сумою підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 р.
Відтак, з 05.03.2019р. виплата підвищення до пенсії повинна проводитись адміністративним органом у 100% розмірі, а не з 01.01.2018 року на чому помилково наполягає позивач.
У зв'язку з чим, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті позивачу лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019р., зобов'язавши перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019р.
Щодо позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії з проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір у частині вимоги про обтяження відповідача обов'язком провести нарахування та виплату компенсації за затримку платежу відносно недоплаченої пенсії, суд зазначає, що ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За правилом ст.4 цього ж закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відмова від виплати компенсації може бути оскаржена у судовому порядку.
Суд зазначає, що з урахуванням правових висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №815/1226/18 та постанови Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №461/5775/16-а положення ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" у силу ч.5 ст.242 КАС України слід тлумачити як відсутність будь-яких правових перепон для цього.
Факт неотримання позивачем виплат за пенсією саме унаслідок вчинення протиправного волевиявлення владного суб'єкта зумовлює відсутність правових підстав для звільнення Управління від виконання обов'язку за ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" безвідносно до події виплати боргу.
Стосовно перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до Розрахунку на пенсію за вислугу років від 29.08.2002 року, суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
30.08.2017р. КМУ було прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за якою відбулось збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ №704) та яка набрала чинності з 01.03.2018р.
Саме з 01.03.2018р. громадянин категорії військовослужбовець у відставці набув суб'єктивне право на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням приписів Порядку №45 та постанови КМУ №704.
Проте, 21.02.2018р. КМУ було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), п.п.1 і 2 якою установлено правило перерахунку пенсії виходячи з таких складових як: оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а датою перерахунку було визначено 01.01.2018р.
Тобто положеннями п.п. 1 і 2 Постанови КМУ №103 була надана ретроспективна дія у часі приписам Постанови КМУ №704.
Одночасно Постановою КМУ №103 були внесені зміни і до п.5 Порядку №45, унаслідок чого під час перерахунку пенсій мали використовуватись такі види грошового забезпечення, як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
Тому, до 05.03.2019р. пенсійний орган цілком правомірно виконував нормативні приписи діючого рішення Уряду України.
Утрата чинності пунктами 1 і 2 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р. у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією постанови Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі №2540/2873/18.
Оскільки первісний перерахунок пенсії заявника було проведено з урахуванням запроваджених пунктами 1 і 2 Постанови КМУ №103 обмежень, то утрата чинності нормативно-правовим актом у цій частині зумовлює припинення існування перепон (перешкод) у перерахунку пенсії за усіма складовими грошового забезпечення, котрі реально отримує діючий на відповідній військовій посаді військовослужбовець.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІуповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та у постанові від 17.12.2019р. по справі №160/8324/19.
Отже, з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 відпали підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років без взяття до обрахунку додаткових видів грошового забезпечення.
Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідної довідки станом на 05.03.2019 року Харківським обласним військовим комісаріатом (або іншим належним органом) відносно заявника не складалось та до пенсійного органу не направлялось.
Останній перерахунок пенсії позивача проведено станом на 01.03.2018 року на виконання вимог п.п.1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103.
Доказів наявності інших підстав для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії позивача, матеріали справи не містять.
Вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року відповідно до Розрахунку на пенсію за вислугу років від 29.08.2002 року, не підлягають задоволенню, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що розмір та структура грошового забезпечення заявника зазначені в цьому розрахунку відповідають складовим грошового забезпечення станом на 05.03.2019, яке реально отримує діючий військовослужбовець, що проходить військову службу на тій же самій (аналогічній чи прирівняній) військовій посаді, звідки заявник був звільнений.
Окремо суд зважає, що за приписами ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у спорі з приводу перерахунку пенсії військовослужбовця у відставці до предмету доказування входять обставини: 1) обіймання заявником певної посади у штаті органу (установи, організації, частини тощо) перед звільненням зі служби; 2) продовження існування цієї ж самої або створення аналогічної чи прирівняної посади у штаті; 3) прийняття компетентним суб'єктом права рішення загального характеру про підвищення винагороди за службу усім військовослужбовцям; 4) співставності умов проходження служби; 5) реального отримання діючим військовослужбовцем підвищеної винагороди за службу у межах конкретного календарного місяця; 6) видачі довідки про грошове забезпечення тим органом, якого відбулось звільнення або у якому заявник знаходився на фінансовому утриманні чи який видає довідки у силу спеціального повноваження.
Позивачем не доведено надходження до пенсійного органу довідки про розмір та структуру грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
Разом з тим, суд відмічає, що пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір та структуру грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Отже, факт порушення права заявника на перерахунок пенсії за усіма регулярними та реально виплаченими складовими грошового забезпечення діючого військовослужбовця у спірних правовідносинах матеріалами справи не підтверджено, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає, що пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір" не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п. 13 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших витрат до суду не надано.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 4 під'їзд, 1-й поверх, код ЄДРПОУ 14099344) з приводу зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) при перерахунку розміру пенсії з 01.01.2018 р. з показника 71% грошового забезпечення до показника 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 4 під'їзд, 1-й поверх, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 р. перерахунок розміру пенсії із збереженням показника 71% грошового забезпечення та провести виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум з нарахуванням компенсації згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 4 під'їзд, 1-й поверх, код ЄДРПОУ 14099344), які полягають у виплаті 75% суми підвищеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), визначеної станом на 01 березня 2018 року з 05.03.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 4 під'їзд, 1-й поверх, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з 05.03.2019 року, з нарахуванням компенсації згідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць - звернути до негайного виконання.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева