про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2021 року Справа № 480/4440/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
26.05.2021 р. до Сумського окружного адміністративного суду через представника Саєнко Б.О. звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
2. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби з 10.12.2004 року до 09.12.2017 року речове майно у сумі, що буде зазначена у довідці - розрахунку військової частини у відповідності до п. 5 Порядку № 178, котра має бути надана останньою на вимогу суду.
3. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати за професійну правничу допомогу адвоката за договором № 19 від 07.04.2021 року у розмірі 4 000 гривень, а також комісію банку за поповнення картки у сумі 20 гривень та за перевід вищезазначених коштів за квитанцією від 28.04.2021 року у сумі 20 гривень 10 копійок.
4. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді оплати поштових послуг та конверта за направлення позовної заяви та документів до неї на адресу Сумського окружного адміністративного суду у сумі 46 гривень 50 копійок.
Ухвалою суду від 27.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 122, 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст.122 КАС України).
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що предметом позову у вказаній справі є, зокрема, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за несвоєчасну виплату компенсації вартості за неотримане речове майно.
Тобто спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, зокрема, невиплати позивачу у зв'язку із звільненням з військової служби компенсації за речове майно, право на яку він здобув під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Згідно із ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно із п. 15 розділу III Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному Порядком № 178.
Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Отже у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.
Таким чином, підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно є відповідна заява (рапорт), яка може бути подана як до, так і після його виключення зі списків особового складу.
Оскільки виплата компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення спеціальної норми ч.5 ст.122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 620/1982/19.
З позовної заяви вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2017 № 249 ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас наказом № 48-РС від 06.12.2017, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 09.12.2017 р.
07.04.2021 адвокат звернувся з адвокатським запитом (додавши рапорт ОСОБА_1 від 07.04.2021 щодо проведення розрахунку та виплати грошової компенсації замість належних предметів форменного обмундирування за період проходження військової служби) до військової частини щодо надання копій документів, які стосуються проходження служби позивача.
Військова частина НОМЕР_1 листом від 16.04.2021 № 508 повідомила про відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 , в тому числі і за неотримане речове майно.
Позивач звернувся до суду 26.05.2021, тобто із пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
Судом встановлено, що жодних доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не надав.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тобто законодавець передбачає у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду подання заяви.
Однак в порушення вимог частини 6 статті 161 КАС України до позову не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Прилипчук