24 червня 2021 року Справа №480/3978/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3978/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за № 959250156645 від 26 квітня 2021 року щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 60%, а не 90% від суми місячної заробітної плати, з обмеженням її граничного розміру, на підставі довідки прокуратури Сумської області від 22.04.2021 № 21-321 вих-21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати з 01 квітня 2021 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про прокуратуру» за вислугу років, з врахуванням положень: Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (абзацу першого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення); статті 22, ч. 1 ст. 58 Конституції України; рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Сумської області від 22.04.2021 № 21-321вих-21, без обмеження її граничного розміру, та провести виплату різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за відповідний розрахунковий період.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у серпні 2001 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 у розмірі 90% розміру заробітку. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-321 вих-21 з розрахунку 60% від заробітної плати, а також обмежено 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки останній набув право на пенсію за ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 у розмірі 90% від заробітної плати без обмеження максимального розміру, тому прийняті в подальшому зміни законодавства щодо зменшення розміру відсоткового розміру пенсії від заробітної плати та встановлення максимальних обмежень, не можуть бути до нього застосовані.
Ухвалою суду від 17.05.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з серпня 2001 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії, у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
23.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії (а.с. 13) на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-321 вих-21 (а.с. 11), в якій просив перерахувати пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру", виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, без обмеження її граничного розміру.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.04.2021 № 959250156645 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-321вих-21. Згідно даного рішення основний розмір пенсії складає 60 % від заробітку - 31360,00 грн., розмір пенсії з надбавками - 31360,00 грн. Призначено з 01.04.2021 пенсію у розмірі - 17807,31 грн., з 01.07.2021 - 18540, 00 грн., з 01.12.2021 - 19340,00 грн. Отже, пенсію позивача обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (а.с. 13а).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час призначення позивачу пенсії діяв Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991.
За приписами ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (чинного на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 2011 отримує пенсію за вислугу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ.
Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (чинного на момент призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (чинного на момент призначення позивачу пенсії) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014.
Згідно пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про прокуратуру" крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 512, статті 53 щодо класних чинів.
Отже з 15.07.2015 питання призначення та перерахунку пенсій, призначених прокурорським працівникам, регулюються Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII.
Частиною 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII (в редакції з 15.07.2015 року) було встановлено, що пенсія призначається в розмірі 70 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII у частинах другій та п'ятій ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" цифри "70" замінено цифрами "60".
Отже після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, тобто з 15 липня 2015 року також відбулась зміна відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років, що призначалась за статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII.
При цьому у рішенні від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни до законодавства щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 60 процентів, а не 90 процентів від заробітної плати, відповідач діяв протиправно.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком, висловленим Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 у справі № 308/11498/16-а та від 10.04.2019 у справі № 310/6638/16-а (2-а/310/652/16).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за № 959250156645 від 26 квітня 2021 року щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Сумської області від 22.04.2021 № 21-321 вих-21; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-321вих-21 з 01.04.2021, з розрахунку 90 відсотків від місячної заробітної плати.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 959250156645 від 26 квітня 2021 року щодо проведення перерахунку пенсії з обмеженням максимальним розміром, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом вище, на час призначення позивачеві пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 8 липня 2011 року внесено зміни статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та передбачено, що максимальний розмір пенсії осіб, пенсія яких призначена згідно Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 8 липня 2011 року обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.
Відтак, частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, яка застосовувалась субсидіарно з пунктом 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, на час проведення перерахунку пенсії позивачу втратила чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а тому до спірних правовідносин не застосовується.
Водночас, відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (в редакції на момент здійснення перерахунку пенсії позивача) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Дана норма законодавства не визнавалась у встановленому порядку Конституційним Судом України такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), отже, є чинною і підлягає виконанню.
Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеною нормою встановлюється обмеження розміру виплачуваної пенсії, дана норма законодавства неконституційною не визнавалась, є чинною та обов'язковою до виконання органами Пенсійного фонду України.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а та ухвалі від 04.02.2021 року у справі №400/6132/20.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити виплату різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за відповідний розрахунковий період, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до ч. 1 статті 2, п.п. 6, 8 ч. 1 статті 3 ч. 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
Виходячи із зазначеного, суд вважає, що вимога щодо виплати різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за відповідний розрахунковий період є передчасною, оскільки на час розгляду справи право позивача на отримання наведеної суми ще не порушене.
Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 454,00 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26 квітня 2021 року № 959250156645 в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-321 вих-21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.04.2021 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури від 22.04.2021 № 21-321 вих-21 з розрахунку 90 відсотків від місячної (чинної) заробітної плати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко