про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2021 року Справа № 480/5337/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 і просить суд у зв'язку з визнанням за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №480/2078/20 протиправними дій військової частини щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 28.05.2019 по 09.11.2020 в розмірі 179 284 грн.
Відповідно до ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
При цьому суд враховує, що в постанові від 11.02.2021 по справі № 240/532/20 Верховний Суд зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції щодо обмеження права особи на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо невиплати всіх сум, належних особі у день звільнення та стягнення компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом статті 122 КАС України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства. У зв'язку з цим Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).
А відтак суд зазначає, що в даному випадку на вимоги про визнання протиправними дій щодо невиплати всіх сум, належних особі у день звільнення та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розповсюджується строк звернення до суду, визначений частиною 5 ст. 122 КАС України, який необхідно обраховувати з дня проведення остаточного розрахунку.
З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що повний розрахунок щодо виплати компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно з позивачем проведено 09.11.2020, проте із позовом до суду позивач звернувся лише 17.06.2021.
Тобто, про порушення своїх прав позивач міг дізнатися з моменту надходження коштів на його особистий картковий рахунок 09.11.2020, відтак, посилання позивача на те, що строк має обраховуватися з моменту отримання відповіді Військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит суд вважає безпідставним.
З урахуванням викладеного, з позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені позивач звернувся з порушенням місячного строку звернення до суду. При цьому заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем не було подано.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 28.05.2019 по 09.11.2020 в розмірі 179 284 грн із зазначенням причин пропуску такого строку, а також надати докази поважності причин пропуску такого строку.
Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ч. 1 ст. 123 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Савицька