23 червня 2021 року Справа №480/2468/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2468/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністраціїї Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації (далі - відповідач 1), в якому позивач просить:
- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, як особі з інвалідністю 2 групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю 2 групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни і після прийнятого Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року у справі №3-р/2020, він має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, за 2020 рік, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Проте, грошову допомогу до 5 травня в 2020 році відповідач протиправно сплатив у меншому розмірі, ніж передбачено законом, та на звернення позивача відмовив в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги.
Ухвалою суду від 30 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
23.04.2021 від Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що позивач, дізнавшись про порушення своїх прав у квітні 2020 року, до суду звернувся лише у березні 2021 року, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Також, 23.04.2021 Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало, зазначивши, що Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації не виплачувало щорічну грошову допомогу до 5 травня у 2020 році ОСОБА_1 , яка закріплена в статтях 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» окремо для кожної категорії ветеранів війни, а виплачувало управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації. Кошти на виплату допомоги, вказаної у позові отримує Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації від головного розпорядника коштів - Міністерства соціальної політики Украйни. Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації забезпечує лише їх виплату. А у випадку з ОСОБА_1 не було розпорядником коштів у 2020 році.
Ухвалою суду від 30.04.2021 вирішено перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20 травня 2021 року.
Ухвалою суду від 20.05.2021 Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач 2) залучено до участі у справі у якості співвідповідача.
04.06.2021 Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами не погодилось, зазначило, що допомога позивачу виплачувалась у розмірі, встановленому в постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 ропі разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 19.02.2020 № 112. Враховуючи вищезазначене, управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , так як вони не відповідають вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 11.06.2021 у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації Сумської області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Ухвалою суду від 11.06.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.06.2021.
23.06.2021 позивач, представники відповідачів у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Від відповідачів до суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників.
Згідно із ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 7).
Як встановлено з листа Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації від 11.05.2021 № 04-08/532 ОСОБА_1 у списки для отримання коштів разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року включений. Нараховано та виплачено вищезазначеної допомоги в розмірі 3 160 грн. (а.с. 29).
Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації із заявою щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю 2 групи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.
На звернення позивача, листом від 03.03.2021 № 01-16/07/562 Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації повідомило, що органи соціального захисту населення як розпорядники кошів забезпечують проведення соціальних виплат згідно із затвердженими бюджетними призначеннями. У 2020 році разова грошова допомога виплачувалася у розмірах затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112. Одночасно повідомлено, що органи соціального захисту населення не створюють норми права, діють на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України. З метою цільового використання бюджетних коштів, дотримуються норм чинного законодавства і не можуть виходити за межі своїх повноважень, давати тлумачення нормам права чи розширювати чи звужувати гарантовані права та свободи людини і громадянина (а.с. 8).
Не погодившись з виплатою допомоги у меншому розмірі, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до ст.13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.
У подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи - 3640 гривень, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - 3160 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у 2020 році становить 13104,00 грн. (1638,00 грн. х 8).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2020, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Щодо посилання відповідачів на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає наступне.
Відповідно до чч. 1, 2, 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на приписи вказаних норм, при вирішенні цієї справи, суд застосовує норми ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМ України від 19 лютого 2020 року № 112.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що право позивача на щорічну одноразову допомогу до 05 травня підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата вказаної щорічної одноразової допомоги у визначеному положеннями ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на отримання щорічної одноразової допомоги у 2020 році у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
А відтак, суд зазначає, що не нарахувавши та не виплативши позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
При цьому в матеріалах справи відсутнє окреме рішення Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Тобто, у даному випадку, здійснивши виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідач 2 допустив протиправну бездіяльність.
Враховуючи, що нарахування та виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є обов'язком саме Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації, а не Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, звернутих до відповідача 1.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Враховуючи наведене та те, що в даному випадку відповідачем 2 допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та зобов'язати Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Охтирської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністраціїї Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації (вул. Незалежності, 3, смт. Велика Писарівка, Охтирський район, Сумська область, 42800, код ЄДРПОУ 03197919) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично виплаченої суми.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко