справа№380/9338/20
про залишення позову без розглядув частині позовних вимог
23 червня 2021 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України та зобов'язання вчинити дії.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій містяться вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати вчасно і в повному обсязі грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік включно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 03 вересня 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити недоплачену грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у сумі 100113 грн 41 коп. за період з 2016 року по 2018 рік включно;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України середній заробіток за час затримки сплати належних сум по день фактичного розрахунку за період з 03 вересня 2018 року по 14 вересня 2020 року у сумі 456767 грн 78 коп;
- стягнути з Військової частики НОМЕР_1 Національної гвардії України на мою користь середній заробіток за час затримки сплати належних мені сум по день фактичного розрахунку за період з 14 вересня 2020 року по день винесення рішення судом з врахуванням вказаних у мотивувальній частині позовної заяви розрахунків.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 04 січня 2021 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/532/20.
Ухвалою суду від 03.06.2021 поновлено провадження у справі.
Позивач подав до суду заяву, в якій просить поновити строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування заяви вказує, що інформацію про виплату відповідачем частини грошової компенсації отримав 11 жовтня 2020 року, отримавши виписку по рахунку № НОМЕР_2 , датовану 11 жовтня 2020 року, яка додана до позовної заяви. Будь-які інші повідомлення про виплату вказаних грошових коштів не надходили. Також зазначає, що позивачем скеровано позов 22 жовтня 2020 року, а частину грошової компенсації за невикористану додаткову щорічну відпустку відповідач виплатив 14 вересня 2020 року. Тобто вважає, що строк, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України, пропущений на лише сім днів, що, на думку позивача, свідчить про відсутність будь-якого умислу у затягуванні такого строку з метою отримання відповідної вигоди та зловживання процесуальним правом. Також вказує, що з моменту подання позову до суду пройшло більше пів року, у зв'язку з чим не може згадати і навести будь-яких причин, у зв'язку з якими подано даний позов саме 22 жовтня 2020 року.
Суд розглянув заяву позивача та матеріали справи, та вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Із матеріалів справи встановлено, що кінцевий розрахунок з позивачем проведено 14.09.2020 в сумі 8005,09 грн, про що сам позивач і зазначає та підтверджується випискою з банку (а.с.17), водночас, позовну заяву подано засобами поштового зв'язку лише 22.10.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 дійшов до висновку про неможливість застосування до вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні загального строку, передбаченого ст. 233 КЗпП, оскільки в адміністративному судочинстві до таких правовідносин слід застосовувати спеціальну норму статті 122 КАС України.
Із наведеного слідує, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Таким чином, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на факт отримання інформації про виплату відповідачем частини грошової компенсації лише 11 жовтня 2020 року, оскільки така компенсація була виплачена шляхом перерахунку на картковий рахунок позивача 14.09.2020, та більше того позивачем в той же день після отриманої суми компенсації (14.09.2020) здійсновалося перерахування коштів.
Також інших належних та допустимих доказів на підтвердження про необізнаність позивача про такий перерахунок, ОСОБА_1 суду не надав.
Враховуючи наведені обставини, судом не встановлено будь-яких інших переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав в місячний строк з дати отримання від відповідача коштів - 14.09.2021.
Відповідно до ч. 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Таким чином, ознайомившись із матеріалами позову, а також із мотивами заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, суд не знаходить підстав для його задоволення.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції може залишити позовну заяву без розгляду і в тому випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України середній заробіток за час затримки сплати належних сум по день фактичного розрахунку за період з 03 вересня 2018 року по 14 вересня 2020 року у сумі 456767 грн 78 коп.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 248, 256 КАС України КАС України суд, -
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України та зобов'язати вчинити дії в частині позовних вимог про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України середнього заробітку за час затримки сплати належних сум по день фактичного розрахунку за період з 03 вересня 2018 року по 14 вересня 2020 року у сумі 456767 грн 78 коп - залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 23.06.2021
Суддя Коморний О.І.