справа №380/302/21
10 червня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої-судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,
позивача,
представника відповідача Чабан Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режим відеоконференції у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним оформлення висновку, визнання протиправними дій,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, в якій позивач, згідно з уточненими позовними вимогами просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії»;
- визнати протиправним оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії»;
- визнати дії Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації, а саме відсутні додатки із відеозаписами на запит у відповіді № 265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 - протиправними.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для призначення службового розслідування є рапорт (б/н від 13.08.2020), який вважає неналежним документом, оскільки на рапорті відсутні позначки реєстрації документа підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції, що не відповідає положенням пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України затвердженої наказом МВС України № 503 від 13.06.2016, а також з цього рапорту неможливо встановити кому було доручено та хто здійснював розгляд даного рапорту. Наголошує, що дисциплінарна комісія не перевіряла та не давала правової оцінки рапорту, що став підставою для видання письмового наказу про початок службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії. Також позивач зазначає, що відповідно до посадової інструкції начальника УПП у Львівській області, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 1335 від 31.07.2019 відсутні повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Вказує, що враховуючи те, що дисциплінарна комісія, яка збирала та аналізувала результати матеріалів службового розслідування, складалася із трьох осіб, одна з яких є зацікавлена особа у результатах розслідування, слідує, що її склад, а відповідно порядок проведення розслідування був неправомірним. Крім того, зазначає, що при проведенні службового розслідування дисциплінарна комісія не врахувала пояснення позивача, а просто передрукувала у висновок. Більше того, був складений акт про відмову позивача надавати пояснення від 28.09.2020, незважаючи на те, що позивач подав клопотання від 12.09.2020, в якому просив забезпечити його право надати пояснення з приводу предмету та підстав призначення службового розслідування. Додатково позивачем подано письмові клопотання про залучення до матеріалів службового розслідування пояснень на ім'я голови дисциплінарної комісії від 21.09.2020 та від 29.09.2020. Звертає увагу, що у письмових поясненнях командира батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та командира роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 йде мова про віддання ними усних наказів позивачу. При цьому, позивач наголошує про відсутність в останніх прав надання усних наказів. Крім того, позивач вказує на недоліки акту перегляду відеозаписів із портативного відеореєстратора поліцейського № 1032 за 12.08.2020 з 10.48 год до 11.08 год.
Також позивач зазначає про те, що 30 жовтня 2020 року звернувся до управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції із запитом № 265із про доступ до публічної інформації з проханням надати на його електронну та поштову адреси копію завіреної справи зібраних під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» № 123 від 18 серпня 2020 року матеріалів та підготовлених дисциплінарною комісією документів.
Вважає, що відповідач не виконав вимог ст. ст. 19, 40, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 22-24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тому що не надано повної інформації, оскільки у відповіді № 265із/41/12/02-2020 від 05.11.2020 відсутня копія збережених відеозаписів, на які у висновку посилається дисциплінарна комісія, а також позивача не повідомлено про право на оскарження відповіді, оскільки, на переконання позивача, надання лише частини запитуваної інформації є порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». З цього приводу також має місце звернення позивача із скаргою від 19.11.2020 до Департаменту патрульної поліції на неправомірні дії окремих працівників УПП у Львівській області ДПП під час проведення службового розслідування.
На підставі наявних доказів позивач вважає, що уповноваженими особами УПП у Львівській області ДПП було порушено процедуру проведення службового розслідування, чим порушено ряд законодавчих норм, а саме пункту 3 статті 18, пункту 4 статті 15, пункту 2 статті 18 та пункту 4 статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 1 розділу ІІ, пункту 1 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
Відносно процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.
Ухвалою судді від 18.01.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху від 18.01.2021 виконав.
Ухвалою судді від 26.01.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 06.04.2021 заяву позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Ухвалено підготовчі судові засідання у справі № 380/302/21 проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua) за участю позивача ОСОБА_1 поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 24.05.2021 клопотання позивача про визнання відзиву неналежним та повернення такого відповідачу у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним оформлення висновку, визнання протиправними дій - задоволено. Повернуто відповідачу відзив на позовну заяву від 10.03.2021 вх. № 2552 ел без розгляду.
Ухвалою суду від 24.05.2021 підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним оформлення висновку, визнання протиправними дій - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 31.05.2021 заяву позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Ухвалено судові засідання у справі № 380/302/21 проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" (веб-посилання - https://vkz.court.gov.ua) за участю позивача ОСОБА_1 поза межами приміщення суду.
Судові засідання неодноразово відкладалися, в тому числі за клопотанням відповідача, з мотивів запровадження карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представниця відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на те, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач дія на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Наголосила, що наказ про призначення службового розслідування втратив свою актуальність, оскільки уже реалізований і результатом такого є висновок. Зазначила також про те, що відсутність реєстрації рапорту не свідчить про неналежність такого рапорту та не робить його таким, що порушує права позивача. Також заперечила факт включення до складу дисциплінарної комісії зацікавлених осіб. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Наказом начальника УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», у зв'язку із надходженням рапорту командира батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , оскільки у ньому вказується на порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку вчиненого інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , призначено службове розслідування.
Згідно пункту 2 вище вказаного наказу, для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію в такому складі: голова дисциплінарної комісії - старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; члени дисциплінарної комісії: старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , заступник начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; майор поліції ОСОБА_6 , старший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП.
За результатами службового розслідування начальником УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції майором поліції ОСОБА_7 затверджено висновок.
Зазначеним висновком встановлено, що у діях інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні усного наказу (вказівки) відданого 12.08.2020 командиром батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про заборону виходу 13.08.2020 на службу у шортах, а також усного наказу (вказівки) командира роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 відданого 13.08.2020 перед заступленням на службу щодо заміни такого предмету однострою як шорти на штани.
Як зазначено далі, вищевказане стало можливим у зв'язку із тим, що постановою Кабінету Міністрів України «Про однострій поліцейських» від 30.09.2015 № 823 є описано і надано зразок такого предмету однострою як шорти. Разом з тим, Правилами носіння однострою поліцейських, що затверджені наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, які встановлюють порядок носіння предметів однострою поліцейськими, не встановлено порядку носіння такого предмету однострою як шорти.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини першої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» на підстав частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» інспектору взводу № 2 роти № 1 батальйон № 2 УПП у Львівській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 обмежитись попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
30.10.2020 позивач звернувся до начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майору поліції ОСОБА_7 із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого позивач просив відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на адресу АДРЕСА_1 копію завіреної справи зібраних під час проведення службового розслідування призначеного на підставі наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» № 123 від 18 серпня 2020 року матеріалів та підготовлених дисциплінарною комісією документів.
Листом від 05.11.2020 № 265зі/41/12/02-2020 відповідачем надано позивачу відповідь на запит від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме надано запитувані документи на 156 арк. в 1 прим.
На переконання позивача, УПП у Львівській області ДПП не виконало вимоги ст. ст. 19, 40, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 22-24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тому що не надано повної інформації, оскільки у відповіді № 265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 відсутня копія збережених відеозаписів, на які у висновку посилається дисциплінарна комісія, а також не повідомлено про право на оскарження відповіді.
Вважаючи протиправними наказ УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 №123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та дії відповідача, які полягають у наданні неповної інформації, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №580-VIII).
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 цього Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 цієї правової норми встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини 3 цієї правової норми службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною 1 статті 13 цього Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 цієї правової норми встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до пункт 1 розділу ІІ цього Поряду, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії та іншими особами, присутніми під час відмови.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Аналогічні права поліцейського визначені пунктом 4 розділу ІV Порядку № 893.
Положеннями статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено лише у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини поліцейського та застосоване не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину поліцейського, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Пунктом 4 Розділу V Порядку встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до Розділу VI Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що у зв'язку із надходженням рапорту командира батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , у якому вказується на порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку вчиненого інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , призначено службове розслідування наказом начальника УПП у Львівській області ДПП від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», строки проведення якого були продовжені згідно наказу УПП у Львівській області ДПП «Про продовження строку проведення службового розслідування» від 14.09.2020 № 33.
Згідно рапорту командира батальйону № 2 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 від 13.08.2020 б/н, з яким останній звернувся до начальника УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції майору поліції ОСОБА_7 , зазначено наступне:
« Доповідаю Вам , що 13.08.2020 до мене із рапортом звернувся командир роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітан поліції ОСОБА_11 , в якому повідомив про те, що перед заступанням на службу, під час стройового огляду було виявлено, що інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вийшов на службу з порушенням форменого одягу, а саме заступив на службу в шортах.
На вказівку командира роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_12 привести свій формений одяг згідно вимог носіння однострою, категорично відмовився.
Прошу Вас вжити міри до даного інспектора, в межах Ваших повноважень.».
Позивач в обґрунтування позовних вимог серед іншого зазначає, що вказаний рапорт вважає неналежним документом, оскільки на рапорті відсутні позначки реєстрації документа підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції, що не відповідає положенням пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України затвердженої наказом МВС України № 503 від 13.06.2016, а також з цього рапорту неможливо встановити кому було доручено та хто здійснював розгляд даного рапорту.
Суд погоджується із позивачем, що зазначений рапорт не зареєстрований в установленому законом порядку, з такого рапорту неможливо встановити кому було доручено виконання такого, проте зазначені недоліки не спростовують факту подання цього рапорту та змісту наведеного у ньому.
Позивач також вказує, що враховуючи те, що дисциплінарна комісія, яка збирала та аналізувала результати матеріалів службового розслідування, складалася із трьох осіб, одна з яких є зацікавлена особа у результатах розслідування, слідує, що її склад, а відповідно порядок проведення розслідування був неправомірним. З цього приводу суд зазначає наступне.
Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції дисциплінарних комісій та їх повноваження визначає Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 (далі - Положення).
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І зазначеного Положення дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування.
Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії.
Пунктом 10 розділу І Положення забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.
Згідно з п. 12 розділу І Положення голова, заступник голови (у разі призначення) та члени дисциплінарної комісії зобов'язані завчасно письмово поінформувати про наявність підстав, що унеможливлюють подальше виконання ними обов'язків у складі зазначеної комісії, уповноваженого керівника, який її утворив, для внесення змін до персонального складу цієї комісії.
Пунктом 2 розділу ІІІ Положення визначені повноваження голови дисциплінарної комісії. Зокрема, голова дисциплінарної комісії: 1) забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії; 2) організовує та веде засідання дисциплінарної комісії; 3) підписує висновок службового розслідування, протоколи засідань дисциплінарної комісії (у разі розгляду справи у формі відкритого засідання); 4) готує пропозиції керівнику, який призначив службове розслідування, про залучення фахівців для з'ясування питань, які мають значення для встановлення обставин дисциплінарного проступку; 5) формує завдання для спеціалістів, залучених для надання практичної і методичної допомоги дисциплінарній комісії на час проведення службового розслідування; 6) інформує свого заступника та членів дисциплінарної комісії про документи та інші матеріали, що надійшли до дисциплінарної комісії; 7) у разі систематичного невиконання обов'язків членом дисциплінарної комісії інформує про це керівника, який призначив службове розслідування, а також подає йому пропозиції про внесення змін до персонального складу комісії; 8) забезпечує виклик поліцейських та інших осіб для отримання пояснень, організовує їх опитування, у тому числі з використанням технічних засобів; 9) інформує членів дисциплінарної комісії та запрошених осіб про проведення засідання дисциплінарної комісії; 10) у встановлений строк готує та подає на розгляд і затвердження керівнику, який призначив службове розслідування, підписаний особисто та членами дисциплінарної комісії висновок службового розслідування та проект наказу про накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення; 11) за необхідності організовує прибуття та огляд дисциплінарною комісією місця скоєння дисциплінарного проступку; 12) уживає заходів із забезпечення доступу членів дисциплінарної комісії до баз (банків) даних Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та інших органів державної влади; 13) звертається до керівника, який призначив службове розслідування, з вмотивованим рапортом про продовження строків його проведення, а також забезпечує підготовку проекту наказу про продовження строків проведення службового розслідування; 14) після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України; 15) забезпечує належне збереження, облік та передання до служби діловодства (канцелярії) після затвердження висновку службового розслідування матеріалів цього розслідування (справи); 16) користується іншими повноваженнями члена дисциплінарної комісії.
Повноваження члена дисциплінарної комісії визначені в п. 3 розділу ІІІ Положення.
Суд також зазначає, що згідно з п. 1 розділу IV Порядку №893 уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов'язки, під час службового розслідування: контролює роботу дисциплінарної комісії, надає голові та членам дисциплінарної комісії доручення стосовно проведення службового розслідування; розглядає клопотання про відвід голови та членів дисциплінарної комісії, скарги на їх дії або бездіяльність, за наявності підстав змінює склад дисциплінарної комісії; приймає рішення про розгляд справи дисциплінарною комісією на відкритому засіданні; розглядає висновок за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування) та матеріали службового розслідування; у разі незгоди із висновком службового розслідування в межах установленого строку надає доручення голові та членам комісії щодо додаткової перевірки обставин, які раніше не були відомі або не були враховані під час проведення службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування; у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії продовжує наказом строк проведення службового розслідування, але не більш як на один місяць; затверджує висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймає рішення, що може відрізнятися від запропонованого дисциплінарною комісією.
Згідно пункту 2 спірного наказу, для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію в такому складі: голова дисциплінарної комісії - старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; члени дисциплінарної комісії: старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , заступник начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП; майор поліції ОСОБА_6 , старший інспектор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП.
Суд приходить до переконання, що твердження позивача про те, що у складі комісії була включена заступник начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_14 , яка є зацікавленою, оскільки до повноважень останньої віднесено виявлення та документування порушень з боку працівників поліції, а також вона приймала участь у створенні акту про прибуття на службу з порушенням форменого одягу від 13.08.2020 та брала участь 12.08.2020 у проведенні профілактичної бесіди у кабінеті № 28 будівлі УПП у Львівській області ДПП, що за адресою АДРЕСА_2 , не знаходить свого підтвердження, виходячи з наступного.
Суд погоджується з позивачем, що показники роботи заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 оцінюються, через призму притягнення до відповідальності працівників поліції УПП у Львівській області, зокрема за неналежне виконання ними службових обов'язків. Однак, виходячи із дій безпосередньо старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 , яка напередодні рапорту від 13.08.2020 б/н, а саме 12.08.2020 проводила із позивачем бесіду виховного характеру, що є свідченням вчинення нею превентивних дій по відношенню до позивача, а не дій, спрямованих на притягнення позивача до відповідальності з метою покращення її показників роботи. Більше того, суд наголошує, що особою, яка виявила зарапортоване порушення позивачем правил носіння однострою поліцейських був саме безпосередній керівник позивача, а не старший лейтенант поліції ОСОБА_14 , остання лише підтвердила зазначений факт, що відобразилося у акті про прибуття на службу з порушенням форменого одягу від 13.08.2020.
Суд також зазначає, що позивач не звертався до голови комісії із клопотанням про відвід голови та членів дисциплінарної комісії, не подавав скарги на їх дії або бездіяльність, не відбувалася зміна складу дисциплінарної комісії за зверненням позивача.
В подальшому заміна складу дисциплінарної комісії відбулася у зв'язку із перебуванням заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 у щорічній основній оплачуваній відпустці, що допускається згідно порядку (наказ від 05.10.2020 № 40 «Про внесення змін до наказу»).
Суд з врахуванням Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України прийшов до висновку про наявність повноважень у керівника на призначення службового розслідування і створення дисциплінарної комісії з огляду на рапорт безпосереднього керівника позивача.
Як встановлено судом, метою Наказу є призначення і проведення службового розслідування для з'ясування дійсних обставин при несені служби поліцейським.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Спірний наказ «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 18.08.2020 № 123 вичерпав свою дію, оскільки за його наслідками проведено службове розслідування та затверджено висновок, а тому скасування цього наказу жодним чином не вплине на права позивача та не відновить їх.
Зазначена правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 640/17141/19.
Відтак, з врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» задоволенню не підлягає.
Позивач також наголошує, що дисциплінарна комісія не перевіряла та не давала правової оцінки рапорту, що став підставою для видання письмового наказу про початок службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії.
Натомість таке твердження позивача спростовується самими висновком службового розслідування, в якому на предмет зарапортованого порушення опитано в ході проведення службового розслідування командира роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_12 , командира батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ОСОБА_17 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ОСОБА_18 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ОСОБА_19 , поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ОСОБА_20 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП у Львівській області ОСОБА_21 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ОСОБА_22 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ОСОБА_23 , заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_24 , залучено письмові пояснення позивача, також дисциплінарною комісією здійснено перегляд та аналіз відеозаписів із портативного відеореєстратора поліцейського.
За результатами службового розслідування начальником УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції майором поліції ОСОБА_7 затверджено висновок.
Зазначеним висновком встановлено, що у діях інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні усного наказу (вказівки) відданого 12.08.2020 командиром батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про заборону виходу 13.08.2020 на службу у шортах, а також усного наказу (вказівки) командира роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 відданого 13.08.2020 перед заступленням на службу щодо заміни такого предмету однострою як шорти на штани.
Як зазначено далі, вищевказане стало можливим у зв'язку із тим, що постановою Кабінету Міністрів України «Про однострій поліцейських» від 30.09.2015 № 823 є описано і надано зразок такого предмету однострою як шорти. Разом з тим, Правилами носіння однострою поліцейських, що затверджені наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, які встановлюють порядок носіння предметів однострою поліцейськими, не встановлено порядку носіння такого предмету однострою як шорти.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини першої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» на підстав частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» інспектору взводу № 2 роти № 1 батальйон № 2 УПП у Львівській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 обмежитись попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Судом із матеріалів службового розслідування встановлено, що командиром батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 був наданий усний наказ 12.08.2020 про заборону виходу 13.08.2020 на службу у шортах, а також командиром роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_25 був наданий усний наказ 13.08.2020 перед заступленням на службу щодо заміни такого предмету однострою як шорти на штани.
Суд зазначає, що згідно з статті 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до частини 1,2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Так, згідно з посадовою інструкцією командира роти УПП у Львівській області ДПП, що затверджена Наказом Департаментом патрульної поліції від 12.12.2017 № 6086, зокрема відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 розділу 3 командир роти має право давати обов'язкові до виконання, усні та письмові вказівки, доручення, розпорядження особовому складу.
Крім цього, відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу 3 посадової інструкції командира батальйону УПП у Львівській області ДПП, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 №6086, командир батальйону має право давати обов'язкові до виконання, усні та письмові вказівки, доручення, розпорядження особовому складу.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Таким чином, у разі неможливості виконання усного наказу позивач повинен був негайно повідомити про це безпосереднього керівника, при цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до керівництва із повідомленням щодо неможливості виконання вищевказаного усного наказу та вчинення будь-яких дій для своєчасного повідомлення скаржника про дату розгляду скарги.
Згідно з п. 2 Розділу IV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 5 розділу IV Порядку №893).
Із висновку службового розслідування встановлено, що таке службове розслідування проводилось у формі письмового провадження. Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачу було відомо про призначення службового розслідування. 16.09.2020 позивач ознайомлювався з матеріалами службового розслідування, позивачем також надавались письмові пояснення.
Стосовно доводів позовної заяви про те, що пояснення позивача надані ним в ході службового розслідування не були враховані, а формально передруковані в описову частину висновку, то такі твердження позивача є надуманими та не конкретизованими в частині не врахування, адже усі пояснення отримані в ході службового розслідування вдруковуються у висновок такого розслідування.
Щодо часткового залучення до матеріалів службового розслідування наданих позивачем документів та часткового задоволення його клопотань в ході службового розслідування, то позивачем не доведено, що залучення таких документів та/або повного задоволення таких клопотань спростувало б висновок службового розслідування.
Покликання позивача на акт про відмову від надання пояснень, як такий, що порушує його право надавати пояснення в ході службового розслідування, спростовується залученими письмовими поясненнями позивача та дослідженими у висновку службового розслідування.
Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправним оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», суд зазначає, що висновок службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.
Висновок службового розслідування, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов'язкового характеру для позивача, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом відповідного рішення.
Висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого він винесений. Питання правомірності та обґрунтованості висновку службового розслідування є предметом оцінки судом у разі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятих на його реалізацію.
Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване оформлення висновку не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення у розумінні ст. 19 КАС України, а тому вказана позовна вимога про визнання протиправним оформлення висновку результатів службового розслідування на підставі наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 18.08.2020 № 123 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», не підлягають задоволенню.
Судом також взято до уваги правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 №360/902/19.
Вирішуючи позовну вимогу в частині визнання дій Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації, а саме відсутні додатки із відеозаписами на запит у відповіді № 265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 - протиправними, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно з ст. 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 4 тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже, усі мають право звертатись із інформаційними запитами до суб'єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації, які у свою чергу зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а у випадках визначених ч. 4 ст. 20 Закону № 2939-VI на протязі 20 робочих днів, надати на нього відповідь.
Судом встановлено, що 30.10.2020 позивач звернувся до начальника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майору поліції ОСОБА_7 із запитом на отримання публічної інформації, відповідно до якого позивач просив відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та на адресу АДРЕСА_1 копію завіреної справи зібраних під час проведення службового розслідування призначеного на підставі наказу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» № 123 від 18 серпня 2020 року матеріалів та підготовлених дисциплінарною комісією документів.
Листом від 05.11.2020 № 265зі/41/12/02-2020 відповідачем надано позивачу відповідь на запит від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме надано запитувані документи на 156 арк. в 1 прим.
Зважаючи на імперативно встановлений обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт надання відповіді на такий запит.
Натомість будь-яких доказів надання позивачу на його запит копій збережених відеозаписів, на які у висновку посилається дисциплінарна комісія, відповідач суду не надав та не довів виконання свого обов'язку надання відповіді на запит в повному обсязі.
Відтак, суд погоджується із твердженням позивача, що УПП у Львівській області ДПП не надано повної інформації на запит, оскільки у відповіді № 265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 відсутня копія збережених відеозаписів, на які у висновку посилається дисциплінарна комісія.
Зазначене представником відповідача у судовому засіданні спростовано не було.
Звідси, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає до задоволення у спосіб визнання дій Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме не надання додатків із відеозаписами у відповіді на такий запит від 05.11.2020 за № 265зі/41/12/02-2020, протиправними.
При цьому, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме в частині надання додатків із відеозаписами.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Так, ч. 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині позовної вимоги про визнання дій Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації, а саме відсутні додатки із відеозаписами на запит у відповіді № 265зі/41/12/02-2020 від 05.11.2020 - протиправними, судовий збір за цю позовну вимогу підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним оформлення висновку, визнання протиправними дій, задовольнити частково.
Визнати дії Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, які полягають у наданні неповної інформації на запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме не надання додатків із відеозаписами у відповіді на такий запит від 05.11.2020 за № 265зі/41/12/02-2020, протиправними.
Зобов'язати Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції надати повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 30.10.2020 за реєстраційним індексом 265зі, а саме в частині надання додатків із відеозаписами.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19)
Повний текст рішення складений та підписаний 22.06.2021.
Суддя Сидор Н.Т.