справа№380/7076/21
23 червня 2021 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 а щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2018 року;
-стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2018 року у сумі 98289,87 грн.
Ухвалою від 29.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позову позивач покликається на те, що під час проходження служби йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року, а у період з 01.03.2018 року по 21.08.2018 року виплата здійснювалась у занижених розмірах. На звернення позивача про виплату індексації він отримав відмову. Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виплати індексації позивач звернувся до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року у справі №380/5022/20 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2018 року. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 витрат, пов'язаних з проведенням судово-економічної експертизи № 3945 від 10 червня 2020 року у розмірі 1961,28 грн. - відмовлено. На виконання вищевказаного рішення суду Військова частина НОМЕР_1 нарахувала позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 4503,21 грн. Проте, позивач вважає, що відповідачем суму індексації нараховано невірно, оскільки невірно визначено базові місяці. На переконання позивача базовими місяцями при нарахуванні індексації грошового забезпечення має бути січень 2008 року та березень 2018 року.
Поряд з цим позивач вказує, що відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 3945 від 10.06.2020, проведеної за його заявою Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, сума індексації грошового забезпечення, яка підлягала виплаті позивачу за період з 01.01.2016 по 21.09.2018 повинна становити 102793,08 грн.
Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 була нарахована та виплачена ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 21.09.2018 року індексація грошового забезпечення у розмірі 4503,21 грн. (довідка-розрахунок від 18.09.2020 року №119).
Вважає доводи позову про необхідність застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року не є обґрунтованими, оскільки позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 року по грудень 2015 року норму п. 5 Порядку № 1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015 року.
Так, у випадку зміни базового місяця для обчислення розміру індексації грошового забезпечення чинним законодавством України не передбачено повернення до попереднього базового місяця, в т. ч. у зв'язку із запровадженими у 2015 році змінами в законодавстві щодо порядку проведення індексації грошових доходів населення. А тому, місяць, наступний за місяцем підвищення грошових доходів, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, установлений відповідно до норм, які діяли до 01.12.2015 року, перегляду не підлягає.
Крім того, стверджує, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Тобто, Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01.12.2015 року, але й фактично визначено базовий місяць (січень 2016 року), який необхідно враховувати в подальшому для проведення індексації.
Що стосується висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Сухолиткого В.В. від 10.06.2020 року № 3945 за результатами проведення судово-економічної експертизи по заяві ОСОБА_1 від 02.06.2020 року, то на переконання відповідача такий необхідно відхилити, оскільки висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили, експертне дослідження було проведено без застосування норм законодавства України, яке регулювало порядок обчислення індексації протягом усього часу проходження військової служби позивачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого 02 березня 2015 року Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно з Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 210 від 21 вересня 2018 року старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , старшого механіка - водія взводу зберігання та транспортування батареї зберігання та транспортування 3-го реактивного артилерійського дивізіону, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14 вересня 2018 року № 28-РС з військової служби у запас відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 та Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ на підставі підпункту “к” пункту 2 частини п'ятої статті 26 - які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжити військову службу під час особливого періоду з 21 вересня 2018 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення обідами з 22 вересня 2018 року.
Листом тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 від 24 січня 2020 року № 259 позивача на його звернення від 20 січня 2020 року, зокрема щодо виплати індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби повідомлено про те, що “Індексація грошових доходів населення провадиться відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон України) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок). Відповідно до статті 5 Закону України і пункту 6 Порядку індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Для виплати індексації в січні 2016 року - лютому 2018 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було. Фінансування на виплату індексації не здійснювалося. Пунктом 14 Порядку визначено, що роз'яснення про застосування порядку проведення індексації грошових доходів населення надає Міністерство соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики). Відповідно до роз'яснень Мінсоцполітики механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки Порядком не передбачений. Зазначене підтверджено роз'ясненнями Мінсоцполітики від 16.07.2015 року № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 року № 252/10/136-16, від 08.08.2017 року № 15966/0/2-17/16 та від 08.08.2017 року № 78/0/66-17”.
Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2018 року протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року у справі №380/5022/20 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2018 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 21 вересня 2018 року. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 витрат, пов'язаних з проведенням судово-економічної експертизи № 3945 від 10 червня 2020 року у розмірі 1961,28 грн. - відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення суду Військова частина НОМЕР_1 нарахувала позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.09.2018 року у сумі 4503,21 грн.
Згідно довідки-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2020 №119 при нарахуванні індексації для розрахунку суми індексації ОСОБА_1 базовим місяцем був січень 2016 року.
Позивач вважає, що відповідачем суму індексації нараховано невірно, оскільки невірно визначено базові місяці, у зв'язку чим звернувся до суду для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Статтею 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 Закону № 1282-XII).
Частинами першою, другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 № 491-ІV.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку № 1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 (далі - Рішення № 9-рп/2013) за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Як зазначено Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Відтак, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-XII підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
З аналізу вказаних норм, слідує, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з цим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно довідки-розрахунку про нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.09.2018 року від 18.09.2020 за №119 позивачу нарахування індексації грошового забезпечення (період з січня 2016 по лютий 2018 року) здійснювалось із врахуванням базового місяця - січень 2016 року.
Відповідачем не надано доказів виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по вересень 2018 року, як і не наведено підстав відмови у такій виплаті.
Суд критично оцінює такі дії відповідача, оскільки абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась у січні 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Суд зазначає, що базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294, місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому, загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації, нараховану в цьому місяці, і відповідно до абзаців 1 і 2, пункту 5 Порядку № 1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача.
У такому ж порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Таким чином, з березня 2018 року при виплаті індексації грошового забезпечення базовим місяцем є березень 2018 року. В решті спірного періоду базовий місяць повинен був залишатись незмінним, а саме: січень 2008 року.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховую при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
У спірному випадку мало місце виключення позивача зі списку особового складу без проведення остаточного розрахунку на виконання судового рішення у справі 380/5022/20 позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення в повному обсязі.
Таким чином, для ефективного захисту прав позивача суд зобов'язує відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 21.09.2018 з базовими місяцями січень 2008 року та березень 2018.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача визначеної позивачем суми індексації у розмірі 98289,87 грн., то суд зазначає, що така задоволенню не підлягає з огляду на те, що розрахунки суми індексації здійснені позивачем самостійно. При цьому, позивач не володіє спеціальними знаннями у сфері фінансів та бухгалтерського обліку, з огляду на що суд не може взяти до уваги вказані розрахунки, тому позовні вимоги у частині стягнення конкретно визначеної суми 98289,87 грн., яка відповідачем не нарахована, задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з проведенням судово-економічної експертизи №3945 від 10.06.2020 в розмірі 1961,30 грн., то суд зазначає таке.
У даній справі суд не оцінював висновок експерта як доказ, оскільки дійшов висновку про передчасність вимог позивача про стягнення з відповідача конкретних сум коштів. За таких обставин витрати представника позивача на проведення судово-економічної експертизи покладаються на нього. Сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.15 Закону України “Про судовий збір”, такий відповідно до ст.139 КАС України, стягненню на користь позивача не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення не у повному обсязі за період з 01.01.2016 по 21.09.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 21.09.2018 з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року та урахуванням виплаченої суми.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судовий збір стягненню із сторін не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Крутько О.В.