Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/360/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
22.06.2021 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, у режимі відеоконференції, за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення.
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до місцевого суду із клопотанням про зарахування у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, - за ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2015 року та за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.08.2018 року, а також період часу етапування для участі в судовому засіданні суду касаційної інстанції з 26 лютого 2020 року по 15 липня 2020 року.
Судом першої інстанції, за наслідками розгляду клопотання засудженого, постановлено відмовити у його задоволенні з тієї причини, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.08.2018 року ОСОБА_7 покарання призначене на підставі ст. 71 КК України, шляхом приєднання невідбутої частини покарання за ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2015 року, разом із тим, кримінальне правопорушення у межах кримінального провадження, яке завершене вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.08.2018 року, ОСОБА_7 вчинене у після 20 червня 2017 року, на момент прямої дії Закону № 2046-VІІІ.
Із судовим рішенням суду першої інстанції не погоджується засуджений ОСОБА_7 , який в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, зарахувати строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Свої вимоги мотивує наступним.
Судом не надано належної оцінки його доводам в аспекті ст. 58 Конституції України, ст. ст. 4, 5 КК України.
Вважає неправильним при зазначенні, що покарання йому призначене за ст. 71 КК України, врахування судом Закону лише «прямої» дії /Закону № 2046-VІІІ/.
Переконаний, що посилання суду з приводу того, що попереднє ув'язнення закінчується після набрання вироком законної сили, - не має відношення до його заяви, так як він подавав на застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.
Положення ч. 5 ст. 72 КК України в цій редакції вказують, що всі виїзди до судів в межах кримінального провадження, при перебуванні в слідчому ізоляторі, теж підлягають зарахуванню з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку засудженого ОСОБА_7 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу повністю, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, зарахувати у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: п. 1) залишити вирок або ухвалу без змін.
Статтею 72 КК України встановлено правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення, зокрема, складання покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.
Відповідно до Закону України від 26.11.2015 року «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» № 838-VIII та ч. 5 ст. 72 КК України (до змін, внесених Законом № 2046-VІІІ), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Законом України № 2046-VІІІ від 18.05.2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» постановлено: Частину п'яту статті 72 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції: «5. Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Як встановлює ст. 532 КПК України, ч. ч. 1, 2, 4: Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано ; У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції; Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Верховним Судом позицію щодо порядку зарахування строку попереднього ув'язнення викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №663/537/17.
Зокрема, пунктом 107 означеної Постанови визначено: Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 засуджений вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.08.2018 року за ч. 1 ст. 115 КК України, ст. 71 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2015 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців.
У кримінальному провадженні, де ОСОБА_7 засуджено вироком 03 серпня 2018 року за ч. 1 ст. 115 КК України - кримінальне правопорушення вчинене 26 грудня 2017 року - після 21 червня 2017 року.
У межах даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Цим вироком ухвалено строк покарання обчислювати з 26 грудня 2017 року (момент затримання), запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Вирок набрав законної сили 07 жовтня 2019 року (оскільки Полтавським апеляційним судом 07 жовтня 2019 року постановлено ухвалу за наслідками апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції від 03.08.2018 року, і означені судові рішення залишені без змін Верховним Судом).
Тож, вирок від 03 серпня 2018 року стосовно ОСОБА_7 набрав законної сили 07 жовтня 2019 року, - після чого у даному кримінальному провадженні настала стадія виконання судового рішення.
Дійсно, при призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання, судом застосовано положення ст. 71 КК України, й частково приєднано невідбуту частину покарання за ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2015 року, проте, то - не є підставою для зарахування у строк покарання, призначеного вироком від 03 серпня 2018 року, за сукупністю вироків, періоду попереднього ув'язнення у межах іншого кримінального провадження (за ухвалою від 2015 року).
Після набрання вироком у кримінальному провадженні, саме у межах якого обирався запобіжний захід, законної сили, - тримання особи під вартою не є попереднім ув'язненням і не зараховується у строк призначеного покарання.
Не є попереднім ув'язненням тимчасове перебування засудженої особи в слідчому ізоляторі після набрання у кримінальному провадженні вироком стосовно цієї особи законної сили, також не є попереднім ув'язненням час слідування засудженого з установи виконання покарання до слідчого ізолятора, що пов'язане із касаційним переглядом у кримінальному провадженні, у якому особа засуджена вироком місцевого суду.
Засуджений помилково посилається як на підставу зарахування у строк призначеного покарання строку попереднього ув'язнення на ч. 5 ст. 72 у редакції Закону України № 838-VIII від 21 листопада 2015 року.
Законом передбачено зарахування у строк призначеного покарання строку залишення ухвалою суду з різних процесуальних підстав особи в установах попереднього ув'язнення - у тому кримінальному провадженні, у межах якого й зараховуватиметься попереднє ув'язнення - кінцевим строком до дня набрання ухваленого вироку законної сили.
Період часу тимчасового залишення особи (до її подальшого направлення для відбування покарання у відповідну установу, на час касаційного оскарження тощо) в установі попереднього ув'язнення, після встановленої дати набрання законної сили вироку стосовно засудженого, - не підлягає зарахуванню у строк призначеного покарання як строк попереднього ув'язнення.
Тож, з огляду на наведені положення Законів та Постанови Верховного Суду, зазначені вище обставини у сукупності, зарахування ОСОБА_7 у строк призначеного покарання строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, як просить засуджений, - за ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29.09.2015 року та за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.08.2018 року, а також період часу етапування для участі в судовому засіданні суду касаційної інстанції з 26 лютого 2020 року по 15 липня 2020 року, - не можливе.
При зарахуванні ОСОБА_7 строку попереднього ув'язнення у строк покарання, застосуванню підлягає Закон № 2046-VIII, - попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги засудженого свого підтвердження не знайшли і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відтак, підстав до скасування оскаржуваного судового рішення, як те просить засуджений, у конкретному випадку не віднайдено, тож, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про зарахування строку попереднього ув'язнення, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3