Справа № 344/5278/21
Провадження № 11-сс/4808/135/21
Категорія ст.303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
22 червня 2021 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2021 року, -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 29 січня 2021 року про закриття кримінального провадження №12014090220000329, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Вважає, що при винесенні постанови про закриття даного кримінального провадження слідчим не вчинено всіх дій, передбачених вимогами КПК України, в постанові не наведено достатньо обставин, за яких слід дійти висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження з огляду на відсутність викладення підтвердженої доказами аргументації, яка спростовує саме твердження про вчинення злочину.
Звертає увагу на те, що вказане кримінальне провадження неодноразово закривалось слідчими, однак, внаслідок значного публічного резонансу і численних випадків протиправних дій, такі постанови скасовувались.
Апелянт в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, подала клопотання про розгляд даного провадження без її участі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та просив її залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Тому таке рішення можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звертається з відповідною заявою та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови про закриття кримінального провадження та чи дотримано слідчим вимоги щодо всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин справи та належної оцінки доказів.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 29 січня 2021 року закрито кримінальне провадження №12014090220000329, внесене до ЄРДР 13 листопада 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_10 та невстановленого водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
При цьому органом досудового розслідування було встановлено, що 02 серпня 2004 року приблизно о 02 год. 30 хв. водій ОСОБА_10 , керуючи автомобілем марки Fiat Тіро реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ділянкою автодороги Н-10 Стрий-Чернівці у напрямку м. Стрий, що по вул.22 Січня у с. Креховичі Рожнятівського району, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , 1971 року народження, після чого останній впав на смугу руху у напрямку до м. Чернівці, де через нього вчинив переїзд невстановлений автомобіль "Опель Астра", який з місця події скрився. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 від отриманих травм помер.
В обґрунтування підстав для закриття кримінального провадження слідчий послався на те, що ОСОБА_11 поставив водія автомобіля Fiat Tipo ОСОБА_10 в такі умови, коли останній був позбавлений можливості уникнути наїзду як шляхом гальмування, так і шляхом об'їзду. У свою чергу, унаслідок наїзду автомобілем Fiat Tipo під керуванням водія ОСОБА_10 на пішохода ОСОБА_11 , останнього відкинуло на зустрічну смугу руху, по якій рухався невстановлений водій на автомобілі марки «Опель Астра», тим самим для невстановленого водія також склались умови, коли той був позбавлений можливості уникнути наїзду як шляхом гальмування, так і шляхом об'їзду, тому в діях водія ОСОБА_10 та невстановленого водія відсутня об'єктивна сторона складу злочину, а отже і відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Зокрема, зі змісту мотивувальної частини постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що в ході розслідування кримінального правопорушення встановлено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась унаслідок необережних дій пішохода ОСОБА_11 , який в порушення вимог Правил дорожнього руху України, нехтуючи заходами безпеки дорожнього руху, не виділивши себе в темну пору доби для своєчасного виявлення іншими учасниками дорожнього руху, знаходився на смузі руху водія ОСОБА_10 , чим завідомо створював для водіїв транспортних засобів перешкоду з обмеженою видимістю.
Таким чином, зі змісту мотивувальної частини постанови про закриття провадження вбачається, що слідчий прийшов до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок необережних дій пішохода ОСОБА_11 , який знаходився на смузі руху транспортних засобів.
При цьому, слідчий не встановив та не вказав у мотивувальній постанові про закриття провадження обставини, за яких виникла аварійна ситуація, яким чином потерпілий ОСОБА_11 опинився на дорозі, коли саме для водіїв транспортних засобів виник момент небезпеки, з якою швидкістю рухались транспортні засоби на той час та на якій відстані від потерпілого знаходились і чи мали водії транспортних засобів технічну можливість відвернути дорожньо-транспортну подію.
Так, слідчий послався на те, що зі змісту висновку інженерно-транспортної експертизи вбачається, що проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що для заданого комплексу вихідних даних, у випадку, якщо потерпілий стоїть нерухомо на смузі руху автомобіля Fiat Тіро, на відстані 20.75 м від автомобіля, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, були обставини, які пов'язані із виникненням небезпеки (перешкоди) для руху, на такій відстані до автомобіля Fiat Тіро реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах якої його водій ОСОБА_10 був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування або безпечного маневру.
Посилання на вищевказаний висновок експерта свідчить про те, що органом досудового розслідування не виключається, що потерпілий ОСОБА_11 не переходив дорогу, а просто нерухомо стояв на смузі руху.
За таких обставин, орган досудового розслідування повинен був перевірити дії водія ОСОБА_10 на відповідність вимогам п.12.2. ПДР України, відповідно до якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України в постанові про закриття кримінального провадження необхідно вказувати зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Разом з тим, в постанові про закриття кримінального провадження слідчий, обмежившись тільки посиланням на сукупність зібраних доказів та наведенням їх короткого змісту, не проаналізував їх щодо допустимості, достовірності та достатності, не обґрунтував свій висновок в частині відсутності складу злочину в діях ОСОБА_10 конкретними доказами, та не вказав які саме фактичні дані підтверджують правильність висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час розслідування кримінального провадження органами досудового розслідування не виконані вимоги, щодо розумності строків судового розгляду.
Так, відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Дотримання розумних строків кримінального провадження є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом
Так, в справі «Любов Єфіменко проти України» Європейський суд з прав людини» вказав на те, що розслідування має бути швидким і достатньо оперативним, незважаючи навіть на те, що в певній ситуації можуть існувати складнощі та перепони, які перешкоджають його прогресу, а в справі «Риженко проти України» суд вказав на те, що ефективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них. Більше того, з перебігом часу перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується.
Разом з тим, досудове розслідування по даному кримінальному провадженню проводиться з 03 серпня 2004 року та до теперішнього часу органи досудового розслідування не встановили з достатньою повнотою фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, про що свідчить наявність декількох взаємовиключних версій розвитку дорожньо-транспортної пригоди, які мають умовний характер.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на необхідності ефективних і адекватних заходів для належного та всебічного розслідування обставин дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої помер потерпілий ОСОБА_11 та забезпечення дотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 303,304,376,404,405,407,409,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2021 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 29 січня 2021 року про закриття кримінального провадження №12014090220000329, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2014 року, скасувати та постановити нову ухвалу.
Задовольнити скаргу ОСОБА_8 на постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 29 січня 2021 року про закриття кримінального провадження №12014090220000329, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2014 року.
Скасувати постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_9 від 29 січня 2021 року про закриття кримінального провадження №12014090220000329, внесеного до ЄРДР 13 листопада 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та направити матеріали провадження для досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5