24 червня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2427/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Тихонова І.В.,
при секретарі судового засідання: Таращенко О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не прибув,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження відзив на позовну заяву із клопотанням представника Луганського апеляційного суду про зупинення провадження та призначення судово-психологічної експертизи у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді,
11 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К. № 50-к/тр/а від 02.04.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника відділу з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду та поновити на вказаній посаді;
- стягнути з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Луганського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 компенсацію на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням відповідача, у розмірі 200000 гривень.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 31 травня 2021 року; зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) (арк.спр.42-43).
31.05.2021 представник відповідача Луганського апеляційного суду в підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі вищезазначеного, суд протокольно ухвалив відкласти підготовче засідання в зв'язку з неявкою представника відповідача та не надання ним відзиву на 24.06.2011 (арк.спр.49).
31.05.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом документи (арк.спр.52-56).
Разом з цим, у відзиві на адміністративний позов, представник відповідача просить зупинити провадження у даній справі №360/2427/21 до набрання чинності рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №360/26/21 та його апеляційного перегляду, а також призначити у справі судово-психологічну експертизу для підтвердження психологічного стану та моральних страждань ОСОБА_1 , визначення розміру шкоди в грошовому еквіваленті, встановлення наявність чи відсутність у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події тощо. Проведення експертизи доручити експертній установі на розсуд суду.
23.06.2021 на адресу суду від позивача по справі надійшла відповідь на відзив представника відповідача за Вх.№21404/2021, в якому зазначає, що наведенні представником ОСОБА_2 у відзиві заперечення та аргументи є недопустимими, невірними та такими, що не підлягають визнанню, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (арк.спр.223-__).
У підготовчому судовому засіданні 24.06.2021 позивач зазначила, що предмети позову у цих справах не є взаємопов'язаними. Зазначення про скасування допуску до державної таємниці в якості підстави для звільнення як у наказі від 11.12.2020 № 248-к/тр/а, так і в наказі від 02.04.2021 року № 50-к/тр/а, не свідчить про існування взаємозв'язку предметів позову у справах № 360/26/21 та № 360/2427/21.
На підставі зазначеного, просила суд у задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовити за необґрунтованістю.
Крім того, позивачем зазначено, що додатках до відповіді на відзив, наданих представником Луганського апеляційного суду, в наявності тільки довіреність, а жодних інших документів на доказ щодо належного уповноваження ОСОБА_2 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України або в порядку її само представництва не долучено.
Відповідач у підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки у підготовче засідання не повідомив (арк.спр.51).
Надаючи оцінку доводам позивача в частині підстав для повернення відповідачу відзиву на позовну заяву, як такий, що підписаний не уповноваженою на те особою, суд враховує наступне.
Відзив на позовну заяву разом із клопотанням представника Луганського апеляційного суду про зупинення провадження та призначення судово-психологічної експертизи у справі №360/2427/21 підписаний представником Луганського апеляційного суду Щербиною П., на підтвердження повноважень якої надано довіреність від 20.05.2021 №5/1030/21.
Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.
За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).
З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов'язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.
Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.
Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації ( ч.4 ст.87 ЦК України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV) .
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього Закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18, від 21.01.2020 у справі №640/10332/19, від 23.01.2020 у справі №340/2216/19, від 24.01.2020 у справі №440/525/19, від 10.02.2020 у справі №420/1462/19, від 03.02.2020 у справі №160/6823/19, від 22.04.2020 у справі №640/1907/19, від 23.04.2020 у справі №560/3470/19 від 18.08.2020 у справі № 300/2412/19, від 17.09.2020 у справі № 300/2412/19, від 03.02.2021 у справі №300/1233/19.
При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.
Судом встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), зазначено відомості про керівника юридичної особи, які можуть вчиняти дії від юридичної особи, у тому числи підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, а саме: ОСОБА_3 (голова Луганського апеляційного суду) - керівник; Белах А.В.
Відомості про особу, що підписала відзив на позовну заяву від 31.05.2021 №18630/2021 (із клопотанням про зупинення провадження та призначення судово-психологічної експертизи у справі №360/2427/21) в Єдиному державному реєстрі відсутні.
Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження ОСОБА_2 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Луганського апеляційного суду у розумінні статті 59 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, відзив на позовну заяву разом із клопотанням про зупинення провадження та призначення судово-психологічної експертизи у справі, підписаний представником Луганського апеляційного суду Щербиною П.О. за довіреністю, має бути повернутий відповідачу без розгляду.
Повернення відзиву на позовну заяву без розгляду не позбавляє учасника справи подати до суду відзив на позовну заяву, підписаний уповноваженою особою, із клопотанням про продовження процесуального строку на його подання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 57, 59, 162, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відзив на позовну заяву разом із клопотанням про зупинення провадження та призначення судово-психологічної експертизи у справі від 31 травня 2021 року №5/1127/2021 (вх.18630/2021 від 31.05.2021), підписаний представником Луганського апеляційного суду за довіреністю Петро Щербина - повернути Луганському апеляційному суду без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяІ.В. Тихонов