про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3154/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просила суд:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.09.2019 по 28.03.2021 включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.09.2019 по 28.03.2021 включно.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач з 14.09.2016 по 14.09.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Проте, при звільненні позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 14.09.2016 по 14.09.2019 та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустку як учаснику бойових дій за 2017 - 2019 роки. Позивач в судовому порядку набув право на вказані виплати.
На виконання судових рішень військова частина НОМЕР_1 виплатила позивачу суми грошового забезпечення 19.03.2021 та 29.03.2021.
Наразі позивачем пред'явлено позов про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.09.2019 по 28.03.2021 включно.
При цьому, згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби всіх видів грошового забезпечення (індексації та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойовий дій).
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами першою, п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Цією ж статтею встановлений спеціальний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що становить місячний строк.
Позивач зазначив, що в рішенні від 22.02.2012 у справі №4-рп/2012 Конституційний Суд України роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням саме трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Проте слід мати на увазі, що адміністративний суд, міг би застосувати вказану норму статті 233 КЗпП України, лише у тому випадку, коли у спеціальних нормативно-правових актах відсутні положення, якими врегульовано спірні правовідносини.
З цього приводу є усталеною позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені спеціальним законодавством, яким і є Кодекс адміністративного судочинства України, у частині п'ятій статті 122 якого чітко передбачено місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 та від 26 травня 2021 року №380/5093/20, в яких чітко визначено пріоритет застосування саме частини п'ятої статті 122 КАС України по відношенню до статті 233 КЗпП України у правовідносинах, що виникають під час проходження та звільнення з публічної служби та необхідності розмежування трудових спорів і спорів щодо проходження публічної служби, як наслідок і застосування строків звернення до суду по таким категоріям справ.
Як встановлено судом остаточний розрахунок з позивачем відбувся 29.03.2021, з цієї дати позивач набув право протягом місячного строку звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні. Таким чином, останнім днем для подачі позову є 29.04.2021.
Однак до суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся лише 16.06.2021 засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить, як і не містить заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом із відповідними доказами.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом і не надав суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, тому вказані обставини є підставою для залишення позову без руху зі встановленням позивачу строку для подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 167, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяН.М. Басова