Справа № 645/4678/20
Провадження № 1-кп/645/366/21
24 червня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220460002829 від 22 листопада 2019 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимої 27.03.2019 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_5 будучи 27.03.2019 року засудженою Московським районним судом м. Харкова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, та будучи 04.06.2019 року письмово ознайомленою під підпис з порядком та умовами відбування покарання, отримала направлення до Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вулиця Немишлянська, 1/32, для відпрацювання громадських робіт, згідно якого повинна була приступити до їх відбування, починаючи з 05.06.2019 року. Того ж дня, ОСОБА_5 була попереджена про кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування громадських робіт, про що складено відповідну підписку під особистий підпис ОСОБА_5 від 04.06.2019 року.
Так, у період часу з 05.06.2019 року до 13.06.2019 року з урахуванням двох вихідних днів, ОСОБА_5 було відпрацьовано 32 години протягом 8 робочих днів по 4 години на день. В подальшому, ОСОБА_5 , будучи особою, засудженою вироком Московського районного суду м. Харкова від 27.03.2019 року до покарання у вигляді громадських робіт строком на 200 годин, маючи умисел, спрямований на ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, діючи умисно, без поважних причин, свої зобов'язання щодо приступання до відбування покарання у вигляді громадських робіт порушила, без поважних причин не прибула до місця виконання громадських робіт, до обов'язків не приступила, тобто допустила більше двох прогулів протягом місяця.
Крім того, 05.07.2019 ОСОБА_5 було винесено письмове попередження, що у разі ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт її буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Однак, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою ухилення від відбування призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 27.03.2019 покарання, будучи попередженою, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України, та про необхідність явки до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, навмисно для відбування покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, призначених Московським районним судом в м. Харкові, не з'явилася, та до робіт не приступила, згідно наданого табелю та обліку невідпрацьованих годин ОСОБА_5 фактично не відпрацювала 168 годин з 200 годин призначених їй вироком суду.
В судовому засіданні ОСОБА_5 ,винною себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України визнала повністю, при цьому показала, що вона була засуджена Московським районним судом м. Харкова за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15,ч.І ст.185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, була письмово ознайомлена під підпис з порядком та умовами відбування покарання, отримала направлення до Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області, для відпрацювання громадських робіт. На час направлення щодо неї обвинувального акту до суду за ч. 2 ст. 389 КК України у неї було не відпрацьовано 168 годин. Вона була попереджена про кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування громадських робіт. Протягом березня - квітня 2021 року вона відбула покарання у вигляді громадських робіт. У скоєному щиро каялась, просила суворо не карати.
Оскільки обвинувачена ОСОБА_5 ,в судовому засіданні не оспорювала вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченої, та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченої.
Аналізуючи вищевикладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 , своїми умисними діями, вчинила ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, і така кваліфікація її дій є вірною.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При визначенні ОСОБА_5 ,виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії проступків, дані про особу обвинуваченої, яка раніше була засуджена, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога, має на утриманні малолітню дитину, а також пом'якшуючу покарання обвинуваченої обставину - щире каяття. Також суд враховує те, що на час постановлення вироку обвинувачена відбула покарання призначене вироком Московського районного суду м. Харкова від 27.03.2019 року за ч.2 ст.15,ч. 1 ст.185 КК України у вигляді громадських робіт строком 200 годин, що підтверджується повідомленням начальника ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, тому судом не застосовується положення ст. 71 КК України.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченій покарання у вигляді арешту на 1 місяць.
Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Санкція ч. 2 ст. 389 КК України також передбачає покарання у вигляді обмеження волі, але оскільки обвинувачена має малолітню дитину, віком до 14 років, 2007 року народження, суд згідно ст. 61 КК України позбавлений можливості призначити вказаний вид покарання та відповідно застосувати ст. 75 КК України.
На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про необхідність призначити їй покарання, у межах санкції ст. 389 ч. 2 КК України, у вигляді арешту.
Речових доказів, судових витрат по справі не має, цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити їй покарання, на підставі цього закону у вигляді арешту строком на один місяць.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Фрунзенський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фрунзенському райсуді м. Харкова копію цього вироку.
Суддя ОСОБА_1