Суддя Попова В. О.
Справа № 643/15588/20
Провадження № 2/644/741/21
24.06.2021
іменем України
(заочне)
24 червня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Попової В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Дашкової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з вищезазначеною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою отримання банківських послуг, відповідач 23.09.2015 підписав заяву б/н. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти у розмірі, встановленому договором. Оскільки відповідач умови кредитного договору не виконував за ним перед банком виникла сума заборгованості, яка станом на 13.08.2020 становить в загальному розмірі 67 582 грн 79 коп., яка складається з наступного: 53 292 грн 80 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 289 грн 99 коп. заборгованість за простроченими відсотками. В добровільному порядку відповідач не погашає наявну заборгованість.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2020 року позовна заява прийнята, відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні з викликом сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином та своєчасно. Разом з позовом надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 15.01.2021, 03.03.2021, 06.05.2021, 24.06.2021 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією на адресу, яка підтверджена як місце реєстрації відповідача відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, які повернулися до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідач з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не зверталась. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов таких висновків.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № б/н від 23.09.2015 на отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Для користування кредитним картковим рахунком,відповідач отримав кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 32 000 грн.
14.06.2018 відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
За розрахунком банку станом на 13.08.2020 за ОСОБА_1 утворилася заборгованість в загальному розмірі 67 582 грн 79 коп., яка складається з наступного: 53 292 грн 80 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 14 289 грн 99 коп. заборгованість за простроченими відсотками. В добровільному порядку відповідач не погашає наявну заборгованість.
Відтак, встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами виник спір з правовідносин зобов'язального характеру, для вирішення якого підлягають застосуванню положення Книги П'ятої Цивільного Кодексу України, зокрема, Глави 48, 49, параграф 2 Глави 71 та умови кредитного договору, укладеного між сторонами.
Аргументи позивача, викладені на обґрунтування наявності підстав для задоволення позову, підтверджуються наданою суду копією анкети-заяви, підписаної 23.09.2015 ОСОБА_1 , в якій зазначено, що відповідач згоден з тим, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає договір надання банківських послуг; він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та погоджується з умовами викладеними в них; зі змінами Умов та правил надання банківських послуг зобов'язується ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті Банку.
Право позивача на встановлення і зміну розміру кредитного ліміту визначено п.2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на що ОСОБА_1 надав свою згоду при укладенні договору, зокрема на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, власник карткового рахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
Так, пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4.
Пунктом 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачені строки та порядок погашення кредиту.
Згідно підписаного договору відповідач був повідомлений про сайт Банку, що підтвердив своїм підписом, що повною мірою розуміє та зобов'язується виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг, а також підтвердив, що він ознайомлений з обов'язком самостійно знайомитись з внесеними змінами на сайті Банку.
Відтак, суд приходить до висновку, що встановлені вище обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 прав позивача на належне виконання боржником своїх зобов'язань.
Для захисту порушеного права позивача суд застосовує наступні норми права.
Частину 1 ст. 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - частина 1 ст. 610 ЦК України.
За приписом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ст. ст.12,13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Отримані та використані позичальником кошти, згоду на отримання яких надавав відповідач ОСОБА_1 за б/н Договором від 23.09.2015, останній в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернув.
За змістом частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості. Позивачем надано належним чином завірені копії відповідних документів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» ( 01001, м.Київ, вулиця Грушевського,б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.09.2015 у розмірі 67 582 (шістдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн 79 коп., яка складається із заборгованість за тілом кредиту в розмірі 53 292 грн 80 коп., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі - 14 289 грн 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» ( 01001, м.Київ, вулиця Грушевського,б.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 , МФО № 305299) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення (заочне) складено 24.06.2021.
Суддя В.О. Попова