Справа № 644/4285/21
Провадження № 3/644/1110/21
Іменем України
22 червня 2021 р. Харків
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Шевченко С.В., розглянув матеріали по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
До суду для розгляду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ№465472, складений 08.05.2021 року у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до обставин викладених в якому останній 24.03.2021 року о 12 годині, перебувачи за адресою: АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, влаштував сварку з донькою своєї співмешканки ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав психічну шкоду останній та вчинив домашнє насильство.
ОСОБА_1 неодноразово викликався до суду, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових викликів на адресу реєстрації місця проживання зазначену в протоколі та відправлення смс повідомлень, які були доставлені на належний йому номер мобільного телефону, вказаний в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, заяви чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у його відсутність з наступних підстав.
За змістом ч.1 ст.268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 ст.277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Крім цього, керуючись завданнями законодавства про адміністративні правопорушення (стаття 1 КУпАП) та завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення (стаття 245 КУпАП), враховуючи принцип невідворотності адміністративної відповідальності внаслідок закінчення строків давності до її притягнення, а також необхідністю забезпечення прав та інтересів потерпілого і інтересів суспільства, є можливим розгляд справи про адміністративне правопорушення без наявності даних про вручення судової повістки безпосередньо особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 08.05.2021 року серії ВАБ№465472, який складено у відношенні ОСОБА_1 , останнього під розпис було повідомлено про те, що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися в Орджонікідзевському районному судді м.Харкова, що свідчить про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про місце розгляду його справи, а дізнатися про час її розгляду міг в декілька способів, або ж через канцелярію суду, або ж із сайту Судова влада України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено в статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст. 251 КУпА, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).
Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст.251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Стаття 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди. Натомість, одне лише висловлювання нецензурних чи образливих слів не може утворювати склад даного адміністративного правопорушення, якщо не доведено, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Протокол про адміністративне правопорушенняє актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Тобто, виходячи з зазначеного, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало домашнє насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
У даному випадку протокол відносно ОСОБА_1 складено без врахування вимог вказаного Закону. Так, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив сварку з донькою співмешканки ОСОБА_2 в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав останній психічну шкоду та своїми діями вчинив домашнє насильство.
При цьому не конкретизовано, в чому саме таке насильство полягало і в чому відобразилось завдання психічної шкоди потерпілій, хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тобто фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Отже, оскільки насильство в сім'ї, у розумінні ст.173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, необхідно наявність не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, з викладених вимог закону вбачається, що зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 , які полягали у вчиненні словесного конфлікту не утворюють самі по собі складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Також в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що під час конфлікту ОСОБА_1 діяв з умислом спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
При цьому, суд, окрім викладеного вище, виходить також з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов'язок довести причинно - наслідковий зв'язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.ст. 8, 62 Конституції України, враховуючи, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення суть правопорушення не розкриває всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, не конкретизовано, в чому саме полягало суспільно-небезпечне діяння з боку ОСОБА_1 , оскільки формулювання в протоколі, щодо вчинення сімейної сварки та висловлювався нецензурною лайкою не підпадає під ознаки складу інкримінованого йому правопорушення, а докази того, що висловлювання нецензурною лайкою з боку ОСОБА_1 потягли або могли потягнути за собою наслідки у виді шкоди психічному здоров'ю потерпілої, в матеріалах справи відсутні, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Шевченко С. В.