справа № 631/408/21
провадження № 2-с/631/3/21
про повернення заяви про скасування судового наказу
24 червня 2021 року селище міського типа Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого 27 травня 2021 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у справі з єдиним унікальним № 631/408/21 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання,
23 червня 2021 року до Нововодолазького районного суду Харківської області за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд поновити строк подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ, виданий 27 травня 2021 року Нововодолазьким районним судом Харківської у справі № 631/408/21 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання в сумі 2302 гривні 77 копійок та судового збору в сумі 227 гривень 00 копійок.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається Цивільним процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини 1 статті 160 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Положення статті 170 Цивільного процесуального кодексу України визначають порядок подання боржником заяви про скасування судового наказу.
За правилом частини першої наведеної статті боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Розглянувши заяву та надані матеріали, було з'ясовано, що заяву про скасування судового наказу було подано ОСОБА_1 без додержання деяких вимог, викладених у статті 170 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, статтею 170 Цивільного процесуального кодексу України імперативно визначено вимоги до форми та змісту заяви про скасування судового наказу та строки її подання, обов'язок дотримання яких покладається на заявника.
Згідно з частиною 3 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, заява про скасування судового наказу має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Перевіривши форму та зміст заяви ОСОБА_1 суддею встановлено, що у вищевказаній заяві заявником в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України не зазначено заявника (стягувача), а саме в даному випадку це Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», їх місце знаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Крім того, заявником не долучено до матеріалів справи судового наказу, виданого 27 травня 2021 року Нововодолазьким районним судом Харківської, про скасування якого просить ОСОБА_1 , що є порушенням вимог пункту 4 частини 3 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України.
Також відповідно до пункту 1 частини 5 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Як визначеного пунктом 2 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про скасування судового наказу сплаті підлягає судовий збір 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року, з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2270 гривень, а тому за подання до суду заяви про скасування судового наказу заявник повинна була сплатити судовий збір у розмірі 113 гривень 50 копійок.
Згідно інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Додана до заяви копія чеку від 16 червня 2021 року на суму 116 гривень 50 копійок, вказаним вимогам не відповідає та не дає суду можливості достовірно встановити, що вказана сума є саме сплата судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.
Також, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
В прохальній частині заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, при цьому сама заява не містить обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім наведеного, клопотання про поновлення пропущеного строку як окремий документ із зазначенням поважності причин його пропуску боржником, у порушення вимог пункту 3 частини 5 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, заявником не надано.
З огляду на викладене подана ОСОБА_1 заява про скасування судового наказу не відповідає вимогам, визначеним у статті 170 Цивільного процесуального кодексу України.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що приписами частин 1, 4 та 8 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частини 5 та 6 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України).
В даному випадку заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу подана з використанням електронного цифрового підпису та надійшла до суду в електронному вигляді, яка містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд» 23 червня 2021 року, й зареєстрована у автоматизованій системі документообігу суду 23 червня 2021 року.
Згідно підпункту 14 пункту 1 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, електронний документ - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора.
За змістом пунктів 1, 2, 3, 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.
Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі електронного документа та електронної копії паперового документу. Суди та ОСП приймають подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперового документу, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки.
Частиною 13 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Підпунктом 15.1 пункту 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підпункт 15.5 пункту 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, згідно з підпунктом 15.3 пункту 15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної систем розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» № 229 (6984) Державною судовою адміністрацію України опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідно до оголошення, дослідна експлуатація системи розпочинається з 01 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів). З 01 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує в тестовому режимі.
01 березня 2019 року Державна судова адміністрація України оприлюднила повідомлення про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» 01 грудня 2018 року № 229 (6984) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомляє про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018). Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи буде повідомлено додатково. Водночас, здійснення тестового режиму експлуатації ЄСІТС продовжується у складі наступних підсистем (модулів): - Єдиний контакт-центр судової влади України; - Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами; - Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет); - Офіційний веб-портал «Судова влада України»; - Єдиний державний реєстр судових рішень; - Електронний суд; - Автоматизований розподіл; - Судова статистика».
Таким чином, станом на 23 червня 2021 року функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато у повному обсязі.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі. Пунктом другим цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника або його представника.
З огляду на викладене, суддя приходить до переконання, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі відповідної заяви.
Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до частини 6 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що у зв'язку з неналежним оформленням заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, дану заяву слід повернути без розгляду.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, керуючись статтями 4, 13, 160, 170, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 27 травня 2021 року Нововодолазьким районним судом Харківської області у справі з єдиним унікальним № 631/408/21 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання - повернути без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області (відповідно до пункту 15.5 Розділу ХШ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України) протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Суддя: Т. М. Трояновська