Справа № 629/3101/21
Номер провадження 3/629/681/21
24.06.2021 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в особі головуючого - судді Харабадзе К.Ш., за участю секретаря судового - Бєловол О.О., розглянувши адміністративний матеріал стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, дітей не має, не є особою з інвалідністю, працюючого збірником продукції «IPcom», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , якому відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
23.05.2021 о 21 год. 25 хв. ОСОБА_1 в м. Лозова по вул. Ломоносова керував транспортним засобом ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 163509 від 23.05.2021, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно довідки ст. інспектора ВРПП Лозівського ВП ГУНП в Харківській області посвідчення водія серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 тимчасово вилучено та зберігається в Лозівському РВП ГУНП в Харківській області.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що він погодився пройти огляд за допомогою пристрою «Драгер», продував трубку пристрою так, як він міг.
Інспектор ОСОБА_4 показав, що 23.05.2021 перебував на чергуванні, ним був зупинений транспортний засіб, на якому рухався ОСОБА_1 . Після зупинки ТЗ було встановлено, що від водія чути запах алкоголю з порожнини рота, у водія була нечітка мова. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» або в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер». Для проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» після розпакування першої трубки ОСОБА_1 мав дві-три спроби. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 продував трубку слабо, то вона стала неприродна для продування. Потім розпаковано другу трубку для продування, ОСОБА_1 знову мав змогу продути трубку. ОСОБА_1 в обидві трубки слабо видував повітря з рота, у зв'язку з чим вибивалася помилка за недостатністю необхідного об'єму повітря для аналізу. При продуванні першої трубки інспектор скерував ОСОБА_1 , продемонстрував як треба продувати трубку, але незважаючи на це ОСОБА_1 ледь дихав у трубку «Драгера», зусиль для видоху не прикладав, було пошкоджено дві трубки для продування. В присутності двох свідків, які надали письмові пояснення, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння як за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» так і в медичному закладі.
Свідок ОСОБА_3 показав, що його було запрошено працівниками поліції у якості свідка, на що він погодився. В його присутності працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» або в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Драгер. ОСОБА_1 мав мляву мову. Після розпакування трубки для пристрою «Драгер» ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд на стан сп'яніння, але не продував трубку належним чином, дув слабо, як свистів. Свідок вважає, що поведінка ОСОБА_1 була обумовлена або тим, що був в такому стані, що не міг продути трубку. Інспектором було продемонстровано ОСОБА_1 як необхідно продувати трубку, але ОСОБА_1 її не продував як показав йому інспектор. ОСОБА_1 мав можливість для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» або в медичному закладі, але від цього відмовився. На думку свідка, поведінка ОСОБА_1 була обумовлена тим, що він намагався уникнути проходження на стан алкогольного сп'яніння.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не наполягала на допиті в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 , вважала можливим при розгляді справи обмежитись його письмовими поясненнями.
Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що в його присутності ОСОБА_1 відмовився, у встановленому законом порядку, пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, про що він засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 163509 та надавши письмові пояснення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВС У країни 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення, в протоколі зазначені ознаки сп'яніння (нестійка хода та запах алкоголю з порожнини рота) і дії водія щодо ухилення від огляду, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, додані письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Переконання суду у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зібраних правоохоронцями доказах.
Посилання ОСОБА_1 на те, що письмові пояснення свідків та показання свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні є неправдивими, суд до уваги не приймає, оскільки показання свідків не суперечать відеозапису.
Показання свідка ОСОБА_3 є послідовними, останній попереджався про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, вони узгоджуються з іншими матеріалами справи, тому підстави недовіряти показанням свідка відсутні.
З приводу посилань ОСОБА_1 , що він продував алкотестер та не відмовлявся від його продуття суд зазначає наступне.
З відео до протоколу убачається, що ОСОБА_1 взяв до рота трубку від алкотестеру та намагався, як він стверджував, його продути, однак ОСОБА_1 лише імітував продуття «Драгеру», не вдував в трубку достатньо повітря, про що і пояснював свідок ОСОБА_5 та інспектор в судовому засіданні, що свідчить про навмисні дії ОСОБА_1 з метою створити неможливість отримання від приладу показників щодо стану його алкогольного сп'яніння, оскільки «Драгер» не показав результат, оскільки був недостатній об'єм продування повітря. За наявності таких недобросовісних навмисних дій з боку ОСОБА_1 , його згода (бажання) про те, що він не відмовляється продувати алкотестер, - нівелюються, тому лише озвучування ОСОБА_1 про згоду на продування, однак за відсутності відповідних дій на реалізацію такої згоди, свідчить про відмову від продування алкотестеру. Тому показання свідка ОСОБА_5 , письмові покази свідка не суперечать наданому відеозапису, а навпаки доповнюють його.
Посилання ОСОБА_1 , що йому не пропонувалось пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладу, суд до уваги не приймає, оскільки вони суперечать письмовим показанням свідків, показанням допитаного свідка ОСОБА_3 .
У рішенні по справі « О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП, яке слід накласти на ОСОБА_1 , суд враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність винного, вимоги санкції статті, згідно якої останній притягується до відповідальності, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Приймаючи до уваги положення ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним також стягнути на користь держави судовий збір у сумі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дати вилучення документу, що підтверджує право керування транспортним засобом - посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
Суддя: К.Ш. Харабадзе