Провадження № 2/641/885/2021 Справа № 641/9852/20
24 червня 2021 рокуКомінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Маньковської О.О.,
за участю секретаря судових засідань - Андросової П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалися на те, що на підставі рішення виконкому Комінтернівської райради м. Харкова від 21.02.2006 року серія та номер 37-77 на праві приватної власності їй належить квартира, розташована за адрсею: АДРЕСА_2 . Зазначила, що у вказаній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , не проживає в житловому приміщенні понад один рік без поважних причин. Факт окремого проживання встановлений під час розгляду справи про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Крім того, відповідач не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою він не цікавиться. Таким чином, позивач вважала, що відповідач, користується її власністю, чим порушує Конституційне право. Посилаючись на вказані обставини, позивач просили задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання позивач не з'явилась, про місце, дату і час слухання справи повідомлена своєчасно і належним чином, просила розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , про що позивачем надане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Комінтернівською районною радою м. Харкова від 29.05.2006 року на підставі рішення виконкому Комінтернівської райради м. Харкова 21.02.2006 року № 37-77, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.7-8).
З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідка про склад сім'ї) вбачається, що в квартирі за вищевказаною адресою зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а.с. 9).
При цьому, відповідач ОСОБА_6 за зареєстрованою адресою фактично не проживає, перешкод у проживанні відповідача за вказаною адресою не чинилось з боку позивачів. За час відсутності відповідач не цікавився житлом, не сплачував комунальні послуги, не приймав участі в ремонті.
Крім того, факт непроживання відповідача за адресою АДРЕСА_2 підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.02.2020 року про розірвання шлюбу відповідача із ОСОБА_7 та стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , згідно мотивувальної частини якого встановлено, що відповідач понад чотири роки не проживає із сім'єю (а.с.6).
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Положеннями ч. 1 ст. 383 ЦК України Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України регламентовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного Кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом в разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтво про смерть.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, а також наявність у позивача непорушного права власності, наданого Конституцією України, порушення цього права з боку відповідача ОСОБА_2 , шляхом не здійснення дій по зняттю з реєстраційного обліку в спірній квартирі, суд прийшов до висновку про задоволення даного позову та визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись 150 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 12,13,81,141,259,263-267 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: О. О. Маньковська