ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" червня 2021 р. справа № 347/1165/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Королевич О.В.
за участю: представника заявника (відповідача) - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області - Василика А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №347/1165/18, виданого 24.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №347/1165/18, виданого 24.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області, начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Заява мотивована тим, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області здійснило всі необхідні дії для виконання рішення суду у даній справі. При цьому зазначено, що чинним законодавством не передбачено встановлення потерпілому МСЕК відсотків втрати працездатності за минулі періоди, що фактично унеможливлює нарахування щомісячних страхових виплат позивачу.
Представник заявника в судовому засіданні подану заяву підтримав, просив заяву задовольнити.
Позивач та відповідач - начальник Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду даної заяви повідомлялися судом.
Відповідно до частини 3 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представника заявника (відповідача), дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №347/1165/18 (http://reуestr.court.gov.ua/Review/78384652), яке набрало законної сили 11.03.2019 за результатом перегляду судом апеляційної інстанції (http://reуestr.court.gov.ua/Review/80455247), позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність начальника Верховинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області Синітовича В.І. щодо ненадання направлення ОСОБА_1 до медико-соціальної експертної комісії на проведення медико-соціальної експертизи згідно заяви ОСОБА_1 від 26.10.2017. Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві згідно акту форми Н-1 від 01.07.2016 за період з 13.03.2014 по 29.01.2018.
24.04.2019 на виконання вищевказаного рішення від 29.11.2018 Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №347/1165/18 про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві згідно акту форми Н-1 від 01.07.2016 за період з 13.03.2014 по 29.01.2018.
Відповідно до частини 1 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України).
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області просить визнати вказаний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з інших причин, зокрема тих, що чинним законодавством не передбачено встановлення потерпілому МСЕК відсотків втрати працездатності за минулі періоди, що фактично унеможливлює нарахування щомісячних страхових виплат позивачу. Водночас зазначено, що Управління здійснило всі необхідні дії для виконання рішення суду у даній справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).
У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Як зазначено вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі №347/1165/18 (http://reуestr.court.gov.ua/Review/78384652), яке набрало законної сили 11.03.2019 за результатом перегляду судом апеляційної інстанції (http://reуestr.court.gov.ua/Review/80455247), зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві згідно акту форми Н-1 від 01.07.2016 за період з 13.03.2014 по 29.01.2018.
Суд зазначає, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню фактично призведе до неможливості реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили. При цьому, судом не встановлено обставин з помилкової видачі даного виконавчого листа судом, повної чи часткової відсутності обов'язку в боржника у зв'язку з його припиненням чи добровільного виконання виконавчого листа боржником чи іншою особою.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №347/1165/18, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 24.04.2019 про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві згідно акту форми Н-1 від 01.07.2016 за період з 13.03.2014 по 29.01.2018.
За таких обставин, слід відмовити в задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №347/1165/18, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 24.04.2019.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №347/1165/18, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 24.04.2019 про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві згідно акту форми Н-1 від 01.07.2016 за період з 13.03.2014 по 29.01.2018 - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до статей 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Григорук О.Б.