Справа №639/8499/20
Провадження №2/639/681/21
24 червня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
представника позивача - Лисенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Або ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
30.12.2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 з позовом до відповідача Або ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.04.1994 року № НОМЕР_1 , виданого Харківським приладобудівним заводом ім. Т.Г. Шевченка, є одним із співвласників квартири АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками, на підставі наведеного вище свідоцтва, є члени його родини: син позивача - ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_4 . Дружина позивача, що також була співвласником квартири, ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_6 , Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за № 66883625, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 62765089. Станом на час звернення до суду у вказаній квартирі зареєстровані наступні особи: позивач ОСОБА_1 , син позивача ОСОБА_3 , донька ОСОБА_7 та Або ОСОБА_2 . У 2012 році племінниця позивача попросила допомогти їй шляхом реєстрації свого знайомого у квартирі позивача на декілька місяців. На її прохання позивач зареєстрував Або ОСОБА_2 в належній йому квартирі. Будь-які угоди з приводу користування житловим приміщенням між позивачем і відповідачем не укладались. Відповідач не є членом сім'ї позивача. Крім того, відповідач зобов'язався знятись з реєстрації місця проживання, коли знайде нове місце реєстрації, однак, по теперішній час цього не зробив. Відповідач жодного дня так і не проживав у вказаній квартирі, при цьому будь-яких перешкод у користуванні житловим приміщенням позивач відповідачу не чинив. Особистих речей відповідача в квартирі немає, житлом він не цікавиться, участі в утриманні квартири, оплаті житлово-комунальних послуг не бере. За таких обставин, відповідач порушує гарантоване Конституцією України право приватної власності, у зв'язку із тим, що має формальну реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_2 без відповідних на те правових підстав. Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду із зазначеною позовною заявою, оскільки відповідач створює йому перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном, отже позивач вважає, що відповідач Або ОСОБА_2 , втратив право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 у зв'язку з тривалою, понад один рік без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації. На даний час все частіше відбувається подорожчання вартості комунальних послуг, власнику квартири складно сплачувати ці послуги, тим більше за людей, які в квартирі не проживають. Крім того, реєстрація відповідача перешкоджає оформленню субсидії. Факт того, що відповідач у вказаній квартирі не проживає та в ній немає його особистих речей підтверджується наданими суду доказами.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.01.2021 року позов ОСОБА_1 до Або ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду від 05.01.2021 року представником позивача вказані недоліки були усунуті та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.01.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Або ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Призначено судове засідання.
23.02.2021 року зобов'язано Адміністрацію державної прикордонної служби України надати суду наступну інформацію: чи перетинав державний кордон України у період з 01.01.2019 року по теперішній час громадянин (громадянство не відомо) Або ОСОБА_2 (російською мовою «Або ОСОБА_8 »), ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ серія та номер: НОМЕР_2 . Відповідь суду не надана через відсутність інформації щодо написання прізвища імені та по батькові відповідача англійською мовою.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.02.2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про залучення третіх осіб до участі у справі - задоволено. У цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Або ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 . Викликано в судове засідання свідків: ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , адреса: АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 , адреса: АДРЕСА_5 , ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 . Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про витребування доказів - задоволено. Зобов'язано Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка №22» Харківської міської ради надати суду наступну інформацію: чи звертався Або ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до вказаного медичного закладу у період з 2015 року по теперішній час за наданням медичної допомоги, а саме: чи мали місце виклики лікаря за адресою: АДРЕСА_2 , якщо так, то коли був зареєстрований останній виклик.
В судовому засіданні 24.06.2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала, надала вступне слово, посилаючись на обставини, викладені в позові та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач Або ОСОБА_2 згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.05.2021 року, відображеній у протоколі судового засідання, проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовому засіданні 25.05.2021 року позов підтримали, також були допитані в якості свідків, в останнє судове засідання не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином, налали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським приладобудівним заводом ім. Т.Г. Шевченка 01.04.1994 року № 666, є одним із співвласників квартири АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками зазначені у свідоцтві члени сім'ї позивача - ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 (а.с.16-17).
Технічні характеристики квартири підтверджуються копією технічного паспорту на вищевказану квартиру (а.с.18-20).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 25.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №14238 (а.с.14).
ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_6 , Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за № 66883625, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 62765089 (а.с.15).
Згідно з довідками Департаменту реєстрації Харківської міської ради про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19.11.2020 року та 16.01.2021 року, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та Або ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13, 37).
Як вбачається з повідомлення Новобаварського відділу поліції ГУНП в Харківської області, на підставі адвокатського запиту проведено перевірку, в ході якої встановлено, що згідно обліків ІТС ІПНП та канцелярії Новобаварського ВП ГУНП в Харківської області звернень та повідомлень про усунення перешкод у проживанні або користуванні житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , гр. Або ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 2015 року до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області не надходило (а.с.25).
Листом від 26.05.2021 року адміністрація КНП «Міська поліклініка №22» ХМР повідомила про те, що Або ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 2015 року по теперішній час за наданням медичної допомоги не звертався, викликів лікарів за вказаною адресою не здійснював, його амбулаторної карти в реєстратурі немає, декларація з даною медичною установою не укладена.
В судовому засіданні представник позивача та позивач просили проводити розгляд справи без допиту свідка ОСОБА_9 , вказане клопотання задоволено судом.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_3 - діти позивача та співвласники квартири, підтвердили факт непроживання Або ОСОБА_2 від дня реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , а також відсутність його речей у квартирі і будь-яких суперечок з приводу його проживання, пояснили, що вказана особа їм взагалі невідома.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є сусідами позивача, пояснили суду, що ніколи не бачили в квартирі АДРЕСА_1 , відповідача і взагалі іноземця, їм відомо, що у вказаній квартирі проживали лише позивач та його родичі, ніяких сварок з приводу вселення відповідача у спірну квартиру не було.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (пункт другий вказаної статті). Право приватної власності, згідно частини четвертої наведеної статті Основного закону України, є непорушним.
Зазначені положення кореспондуються з вимогами статті 319 ЦК України, відповідно до якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною першою статті 321 вказаного кодексу визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК Української РСР з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 77, 78, 79 ЦПК України встановлено правила визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.
Так, судом на підставі досліджених доказів встановлено, що власник квартири АДРЕСА_1 позивач ОСОБА_1 має певні перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження належною йому власністю, право позивача порушено, оскільки реєстрація місця проживання відповідача - Або ОСОБА_2 за даною адресою, який не є і не був членом сім'ї власників квартири, тягне додаткові витрати з боку позивача та порушує його конституційне право щодо розпорядження майном. При цьому, відповідач не має права власності на вищевказану квартиру, у спірній квартирі не проживає з моменту реєстрації, в судове засідання не з'явився та протилежного не довів, відзив на позов не подавав та не повідомляв суд про поважність причин його не проживання за адресою реєстрації. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання Або ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Враховуючи наведене, відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» на підставі судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням органом реєстрації зняття з реєстрації особи проводиться без додаткового ухвалення рішення суду.
На підставі викладеного і керуючись Конституцією України, ст. ст. 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст.ст.64, 150, 156 ЖК УРСР, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Або ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати Або ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 11.12.2000 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Або ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Треті особи:
-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 24.06.2021 року.
Суддя Н.В.Баркова