Справа № 638/9417/21
Провадження № 2-з/638/324/21
24 червня 2021 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
секретаря Суркової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором,-
Представник позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на вищезазначену квартиру. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та ВАТ «Кредитпромбанк» 29.03.2007 року укладено кредитний договір, в забезпечення якого того ж дня укладено іпотечний договір. 26.06.2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір відступлення прав вимоги, після початку процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» позивач мала заборгованість по несплаті процентів за користування кредитом у розмірі 497,74 доларів США та заборгованість за кредитом у розмірі 7123,87 доларів США. 11.06.2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Ей Ті Фінанс» укладено договір купівлі-продажу майнових прав та відступлення права вимоги за іпотечним договором. 05.10.2018 року задоволено забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності відповідачем на предмет іпотеки, пізніше квартиру відчужено ОСОБА_2 . Рішенням суду квартиру витребувано з чужого незаконного володіння та за позивачем зареєстровано право власності на квартиру. 01.06.2021 року відповідач звернувся до позивача з попередженням про стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги, що свідчить про невизнання відповідачем факту припинення між сторонами зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як зазначено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно абзацу першого ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За договором купівлі-продажу від 29.03.2007 року ОСОБА_3 , придбала квартиру АДРЕСА_2 .29.03.2007 року між ВАТ «Кредитпробанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0709/05/07-N та іпотечний договір №0709/05-11/07-N про забезпечення виконання кредитного договору вказаною квартирою. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 29.07.2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23.09.2020 року, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс», Державного реєстратора Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Супрун В'ячеслав Васильовича про визнання незаконними дій із скасування державної реєстрації права власності і витребування майна із чужого незаконного володіння - задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Державного реєстратора Харківської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Супрун В'ячеслава Васильовича від 05.10.2018, індексний номер рішення 43419912, про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» на об'єкт нерухомого майна: однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3 , що є предметом іпотеки за іпотечним договором №0709/05/1107-N від 29.03.2017. Витребувано із чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 об'єкт нерухомого майна квартиру за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі- продажу від 29.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Адамовою Л.А. та зареєстрованого за реєстровим номером 1001. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за позивачем 04.02.2021 року. 24.05.2021 року відповідач звернувся до позивача з вимогою про усунення порушення виконання зобов'язання, погашення заборгованості та попередження про стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання вимоги на вищевказану квартиру.
Предметом позову є визнання договору поруки №0709/05/11/07-N припиненим.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява представника позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в частині заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії по відчуженню майна.
Щодо саме накладення арешту на квартиру та заборони державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, суд зазначає, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Виключною метою забезпечення позову є забезпечення майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, при цьому вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна є максимально можливим обмеженням прав власника майна, а тому не буде співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, є втручанням у право власника майна на користування своєю власністю, ще до вирішення питання про правомірність правочину.
Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстраційних дій щодо державної реєстрації переходу права власності будь-яких осіб вказаного нерухомого майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті та є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, та виключить можливість обмеження права відповідача на користування нерухомим майном у повному обсязі.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Ті Фінанс» про про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 30,6 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м., реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1663645463101.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий Є.В.Невеніцин