Справа № 638/3883/20
Провадження № 2-др/638/30/21
іменем України
(додаткове)
23.06.2021 Дзержинський районний суд міста Харкова у складі
головуючої судді Штих Т.В.,
при секретарі Овчаренко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
Позивачка звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також аліменти на утримання неповнолітнього сина за минулий період, починаючи з 2010 року по день звернення до суду у розмірі 167142 гривень та додаткові витрати у розмірі 1000 гривень щомісячно.
Рішенням від 05 листопада 2020 року позовні вимоги в частині стягнення аліментів в розмірі чотирьох тисяч гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття задоволені. Проте у тексті рішенні відсутні мотиви та результати розгляду позовних вимог щодо стягнення суми 167142 гривень та додаткових витрат у сумі 1000 гривень щомісячно.
06 квітня 2021 року позивач звернулась із заявою про ухвалення додаткового рішення, вирішивши вказані позовні вимоги.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, від вказаного шлюбу мають дитину сина ОСОБА_3 2004 року народження. Дитина мешкає з позивачкою, допомоги на утримання дитини відповідач не надає.
Сторони у судове засідання не з'явились.
Справа розглядається в порядку ст. 280-282 ЦПК України.
З'ясувавши дані у справі, дослідивши докази, суд приходить до висновку про не обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина за минулий період, починаючи з 2010 року по день звернення до суду у розмірі 167142 гривень та додаткових витрат у розмірі 1000 гривень щомісячно.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.
Від вказаного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає з позивачкою.
Сторони на даний час однією сім'єю не проживають, сімейних відносин не підтримують, спільне господарство не ведуть.
Відповідно до свідоцтва про народження батьком дитини є ОСОБА_2 .
Згідно ст. 8 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя до свого житла і кореспонденції.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток.
Згідно ст. 28 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на освіту.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач мешкає окремо, допомогу на утримання дитини не надає, працює, хронічні захворювання чи інвалідності не встановлені, інших утриманців не має.
Згідно вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Судом задоволено у рішенні від 05 листопада 2021 року позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини до повноліття.
Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
При цьому законодавець відніс на розсуд суду визначення чи є ці обставини особливими.
Позивач зазначає про придбання сину одягу.
У справі від №522/6424/16-ц від 30.07.2018 року Верховний Суд зазначив, що придбання одягу та взуття не може вважатися витратами, викликаними особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Такі витрати забезпечуються за рахунок аліментних платежів.
Заборгованості з аліментів відповідач не має. А якщо позивачка вважає розмір отримуваних аліментів недостатнім, Сімейний Кодекс надає їй можливості для правового вирішення вказаного питання.
Що стосується витрат на курси з вивчення історії, математики, української та англійської мови. Такі витрати також не можуть бути віднесені до викликаних особливими обставинами. До матеріалів справи не надано жодного доказу відвідань вказаних курсів, а якщо дитина вивчає вказані предмети для свого загального розвитку то така обставина є добровільним волевиявленням одного з батьків.
Придбання спортінвентарю та участь у змаганнях: у Постанові Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 272/118/17-ц висловлено наступну правову позицію: «В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні. При цьому позивач повинна довести їх необхідність».
Сторона позивача не надала жодних документів щодо вартості участі у спортивних змаганнях. У довідці від 26.12.2019 року № 62, секретар ГО « Харківська обласна федерація дзюдо» повідомляє, що ОСОБА_4 займається спортом та виступає на змаганнях. У долучених до матеріалів справи переліку учасників турнірів жодних даних про вартість участі не зазначено.
З огляду на вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні вказаних позовних вимогах.
Також суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина за минулий період, починаючи з 2010 року по день звернення до суду у розмірі 167142 гривень.
Так розрахунок суми аліментів зроблено з 2010 року, тому що позивач зазначає про припинення шлюбних стосунків з 2010 року. Натомість до матеріалів справи долучено копію заочного рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 вересня 2018 року. У вказаному рішенні судом не встановлено, що саме з 2010 року припинені шлюбні стосунки, в тексті рішення лише посилання на позовні вимоги щодо даної інформації. Проведені у позові розрахунки, суд не може покласти в підстави рішення суду, так як вони проведені невідповідно до вимог чинного законодавства.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог і в цій частині.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 180, 182, 183,185,191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 258,262- 265, 273, 280-282 ЦПК України,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина за минулий період, починаючи з 2010 року по день звернення до суду у розмірі 167142 гривень та додаткові витрати у розмірі 1000 гривень щомісячно - залишити без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.В. Штих.