16 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/519/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Петрус К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - Ємчук Л.В.,
відповідача: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, представник - Забур'янов В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 23 червня 2021 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, яким просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.01.2021 року №21 "Про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України", в частині, щодо оголошення конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника.
Позовна заява мотивована тим, що 22 серпня 2019 року Конкурсною комісією Мінприроди, відповідно до Порядку проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17.04.2018 року №123, проведено заключний етап конкурсного відбору претендентів на посади керівників установ ПЗФ, оголошеного наказом Мінприроди від 18.07.2019 року №261.
За результатами співбесіди Конкурсна комісія Мінприроди вирішила визначити переможцем конкурсу на посаду директора Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_1 .
Оскільки трудовий договір (контракт) з позивачем, як переможцем конкурсу не укладався, 28.05.2020 року ОСОБА_1 оскаржив вказану бездіяльність до суду.
27 січня 2021 року на офіційному вебсайті Міндовкілля оприлюднено інформацію про те, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року №777 та наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.01.2021 року №21 «Про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» оголошує конкурсний відбір керівників установ природно-заповідного фонду, серед яких і Карпатський біосферний заповідник.
Представник позивача вважає, що проведення нового (повторного) конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника за обставин визнання переможцем на вказану посаду позивача за результатами попереднього конкурсного відбору, бездіяльності відповідача, що полягає у не укладення трудового договору (контракту) з позивачем як переможцем конкурсу строком на п'ять років та не видачі наказу про його призначення на посаду директора Карпатського біосферного заповідника, оголошення переможцем іншої особи ніж позивач за результатами нового конкурсу призведе до порушення прав позивача, а поновлення його прав буде неможливим.
У судовому засіданні представник позивача підтримав висунуті позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх безпідставними та необґрунтованими та зазначає, що позивачем було подано пакет документів та його було допущено для участі в конкурсі на посаду директора Карпатського біосферного заповідника, оголошеного наказом Міндовкілля від 16.01.2021 року №21, що свідчить про згоду позивача з умовами конкурсу і як наслідок про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Також представник відповідача зазначає, що позивачем зроблено помилковий висновок про неможливість застосування Порядку №777 до конкурсів на посади директорів установ природно-заповідного фонду, оскільки державна організація діє на основі відокремленої частини державної власності, а отже відноситься до суб'єктів господарювання державного сектору економіки та на неї розповсюджується дія Порядку №777.
Представник відповідача вважає, що новоутворене Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не є правонаступником Міністерства екології та природних ресурсів України та не уповноважено призначати на посади переможців конкурсів, проведених Мінприроди.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив, щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити позивачу і їх задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 28 серпня 2019 року Міністерство екології та природних ресурсів України листом № 349/18 "Про результати конкурсу" повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 3 розділу 5 Порядку № 123 його визначено переможцем конкурсу на посаду директора Карпатського біосферного заповідника та зазначило, що йому необхідно подати до Управління роботи з персоналом документи передбачені ч.2 ст. 57 Закону України "Про запобігання корупції", Порядком № 171.
16 вересня 2019 року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до Міністерства екології та природних ресурсів України інформацію про результати спеціальної перевірки ОСОБА_1 .
27 грудня 2019 року наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 564, затверджено перелік державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля станом на 15.11.2019.
У пункті 15 якого зазначено Карпатський біосферний заповідник (90600, Закарпатська область, Рахівський р-н, м. Рахів, вул. Червоне Плесо,77) належить до Міністерства енергетики та захисту довкілля.
23 січня 2020 року Загальні Збори трудового колективу Карпатського біосферного заповідника , відповідно до витягу з протоколу № 1-20, вирішили ухвалити клопотання трудового колективу до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 на посаду директора Карпатського біосферного заповідника, як переможця відповідного конкурсу.
24 січня 2020 року Рахівська РДА звернулася до Міністерства енергетики та захисту довкілля України з листом № 01.3-10/59 про погодження призначення ОСОБА_1 на посаду директора Карпатського біосферного заповідника та листом № 138/01.3-10 з проханням призначити на посаду директора Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_1 , відповідно до звернення Первинної профспілкової організації працівників Карпатського біосферного заповідника, яка діяла на виконання рішення Загальних зборів трудового колективу від 23 січня 2020 року.
24 січня 2020 року Міністерство енергетики та захисту довкілля України листом "Про розгляд клопотання трудового колективу Карпатського біосферного заповідника" №3п/20 повідомило голову Профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Карпатського біосферного заповідника, що постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року №829 Міністерство екології та природних ресурсів України перейменовано на Міністерство енергетики та захисту довкілля України, та реорганізовано Міністерство енергетики та вугільної промисловості шляхом приєднання до Мінекоенерго. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" від 19 вересня 2019 №117, який набрав чинності 25 вересня 2019 року, внесено, зокрема, зміни до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та суттєво змінено порядок призначення керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства. Так, з 25 вересня 2019 року суб'єктом призначення керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства є Міністр. У зв'язку із цим нормативно-правові акти Мінекоенерго, зокрема і Порядок проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно - заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 квітня 2018 року №123 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 липня 2018 року за № 797/32249 (далі - Порядок), мають бути приведені у відповідність до законодавства.
27 травня 2020 року відповідно до пункту 1 Постанови КМ України №425 перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля на Міністерство енергетики України. Пунктом 2 та підпунктом 3 пункту 3 постанови КМУ № 425 утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та установлено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов'язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.
19 серпня 2020 року відповідно до п.1 розпорядження КМ України №1031-р передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства енергетики до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань органом управління Карпатського біосферного заповідника (код ЄДРПОУ - 00276104) є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
27 січня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оголосило конкурсний відбір керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в тому числі Карпатського біосферного заповідника.
12 лютого 2021 року ОСОБА_1 подає заяву Голові постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади директора Карпатського біосферного заповідника.
Крім того, 12 лютого 2021 року, позивач не погоджуючись із оголошенням вищезгаданого конкурсу, в якому виявив бажання прийняти участь, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006 року №185-V (далі - Закон №185-V) закріплено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає порядок конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки (пп.«г» п.18 ч.1 ст.5 Закону №185-V).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008р. №777 було затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Пунктом першим Порядку №777 визначено, що цей Порядок визначає процедуру конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки (далі - підприємства) у разі прийняття міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об'єктами державної власності, державним господарським об'єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією рішення про необхідність проведення такого відбору, а також процедуру конкурсного відбору керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень).
Вимоги цього Порядку поширюються на відбір кандидатур на посаду голови виконавчого органу господарських товариств та членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств, крім державних банків, відбір незалежних членів до яких врегульовано статтею 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Відповідно до пункту другого Порядку №777, підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства (далі - конкурсний відбір) є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством, державним господарським об'єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, для підприємств, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, - рішення Кабінету Міністрів України (далі - суб'єкт управління), із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору (крім керівників особливо важливих для економіки підприємств), яке для підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, приймається не пізніше ніж через 20 днів після відкриття вакансії керівника підприємства.
Для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, крім керівників особливо важливих для економіки підприємств, суб'єкт управління утворює постійно діючу комісію або комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств (далі - комісія) (п.3 Порядку №777).
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004р. №97 затверджено Державний класифікатор України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (далі - КОПФГ № 97).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Карпатський біосферний заповідник, на посаду якого проводився конкурсний відбір, за організаційно-природною формою віднесено до державних організацій (код 425 відповідно до п.4 КОПФГ № 97).
Згідно з п.3.4.4 КОПФГ №97 Державна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Відповідно до ст.22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Відтак, державна організація діє на основі відокремленої частини державної власності, а отже відноситься до суб'єктів господарювання державного сектору економіки та на неї розповсюджується дія Порядку №777.
Оскільки, Карпатський біосферний заповідник відноситься до сфери управління Міндовкілля, рішення про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки та обрання переможця такого конкурсного відбору є його управлінською функцією та відноситься до компетенції органу владних повноважень.
За змістом п.4 Порядку №777, Комісія: оприлюднює на офіційному сайті суб'єкта управління не пізніше ніж протягом 10 днів після прийняття рішення (наказу), зазначеного у пункті 2 цього Порядку, оголошення про проведення конкурсного відбору на посаду керівника підприємства, яка стала вакантною (далі - оголошення), та результати конкурсного відбору не пізніше ніж протягом трьох днів з дати його завершення; приймає, реєструє та перевіряє на відповідність вимогам цього Порядку документи, подані претендентами; ухвалює рішення про допуск претендентів до конкурсного відбору або відхилення їх кандидатур; приймає і реєструє пропозиції, внесені учасниками конкурсного відбору; забезпечує відкритість конкурсного відбору та за результатами розгляду зазначених пропозицій визначає його переможця; розробляє та затверджує вимоги до претендентів; надсилає разом із згодою на обробку персональних даних претендентів запит до МВС стосовно надання інформації щодо відсутності (наявності) у них судимості, заборони займати відповідні посади або займатися певними видами діяльності.
Засідання комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Рішення комісії приймається більшістю голосів присутніх на засіданні її членів і оформляється протоколом. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні комісії (п.5 Порядку №777).
Тривалість конкурсного відбору не може перевищувати 30 календарних днів. Початком відбору вважається дата, на яку призначено засідання комісії з розгляду заяв претендентів і доданих до них документів (п.6 Порядку №777).
Конкурсний відбір вважається таким, що закінчився, з дня ухвалення комісією рішення про затвердження його результатів (п.7 Порядку №777).
Відповідно до п.9 Порядку №777, в оголошенні зазначаються такі відомості: найменування та місцезнаходження підприємства, основні напрями його діяльності з додержанням вимог законодавства про інформацію з обмеженим доступом; строк і місце приймання заяв на участь у конкурсному відборі (далі - заяви) та номер телефону для довідок; перелік документів, що подаються претендентом, та вимоги щодо їх оформлення; дата і місце проведення конкурсного відбору та оприлюднення його результатів; вимоги до претендента та конкурсної пропозиції; інформація, що стосується фінансово-економічного стану підприємства, - відомості про баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5); адреса електронної пошти, на яку претендент надсилає заяву для участі в конкурсному відборі та документи, зазначені у пункті 10 цього Порядку.
За приписами п.13 Порядку №777, обов'язковою умовою проведення конкурсного відбору є його відкритість. Представники засобів масової інформації мають право бути присутніми на засіданнях комісії під час розкриття пакетів документів, поданих претендентами, їх розгляду та оголошення переможця.
У відповідності до п.20 Порядку №777, переможець конкурсного відбору оголошується на засіданні комісії з дотриманням вимог пункту 13 цього Порядку. Результати відбору оприлюднюються на офіційному веб - сайті Мінагрополітики не пізніш ніж протягом 3 днів з дати його завершення (п.23 Порядку №98).
Судом встановлено, що наказом Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України №21 від 16.01.2021, відповідно до Порядку №777 та Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020р. №614, оголошено конкурс на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в тому числі, керівника Карпатського біосферного заповіднику.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач був допущений до участі в конкурсі на заміщення посади керівника Карпатського біосферного заповіднику тобто, будь-яких сумнівів щодо правомірності такого наказу у позивача на момент подання документів щодо участі у конкурсі не виникало, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість тверджень ОСОБА_1 про протиправність оскаржуваного наказу.
Також конкурсною комісією було розміщено на офіційному сайті оголошення про проведення конкурсного відбору, яке містило всі необхідні вимоги у відповідності до п.9 Порядку №777; проведено конкурс щодо заміщення вакантної посади керівника Карпатського біосферного заповіднику, заслухано конкурсні пропозиції учасників конкурсного відбору; визначено переможця конкурсу; та відповідно до п.4 Порядку оприлюднено на офіційному сайті Міндовкілля результати конкурсного відбору 05 квітня 2021 року.
Крім того, п.4 Порядку №777 визначено, що Комісія, зокрема, розробляє та затверджує вимоги до осіб, що виявили бажання взяти участь у конкурсному відборі (далі - претенденти), критерії їх оцінювання, який, при цьому, не містить вимоги щодо оприлюднення критеріїв оцінювання.
Так, протоколом №1 Конкурсної комісії від 08.10.2020р. затверджені критерії оцінювання, зокрема: знання нормативно-правових актів, які регулюють порядок діяльності установи природно-заповідного фонду; знання екологічного, податкового, земельного та трудового законодавства в частині, що стосується діяльності установи природно-заповідного фонду; знання особливостей діяльності установи природно-заповідного фонду, зокрема щодо охорони та відтворення її природних комплексів та об'єктів; знання законодавства щодо укладення і виконання господарських та фінансових договорів, колективних договорів та регулювання соціально-трудових відносин; знання особливостей природокористування у межах установ природно-заповідного фонду; знання вітчизняних та світових тенденцій розвитку установ природно-заповідного фонду; знання основ економіки, менеджменту, маркетингу, організації праці та управління, етики ділового спілкування та ведення переговорів.
Тобто, відповідачем вчинено усі необхідні дії, передбачені Порядком №777, а з наданих суду доказів не вбачається порушення відповідачами порядку проведення конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповіднику, що спростовує позицію ОСОБА_1 щодо поширення на спірні правовідносини Порядку №777.
Крім того, з протоколу комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади директора Карпатського біосферного заповідника №6 від 01.04.2021р. вбачається, що членами комісії у правоможному складі (п.5 Порядку №777) після заслуховування та обговорення конкурсних пропозицій учасників конкурсного відбору, за наслідками голосування «за» - 9, «проти» - 0, «утримався» - 0 визнано переможцем конкурсного відбору керівника на посаду директора Карпатського біосферного заповіднику ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що за результатами поданих на конкурс документів, як позивач так і інші були допущені до участі у конкурсному відборі.
Вказане рішення позивачем оскаржено не було.
Відповідно до п.5 Порядку №777, засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Рішення комісії приймається більшістю голосів присутніх на засіданні її членів і оформляється протоколом. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні комісії.
Згідно з п.19 Порядку №777, Комісія заслуховує на закритому засіданні конкурсну пропозицію учасника конкурсного відбору та враховує відповідність учасника та його конкурсної пропозиції встановленим вимогам. За рішенням комісії на її засіданні під час заслуховування конкурсних пропозицій учасників можуть бути присутніми представники засобів масової інформації та громадськості за умови згоди всіх учасників конкурсного відбору, які подали пропозиції з управління підприємством.
Переможцем конкурсного відбору визнається учасник, пропозиція якого визнана комісією найкращою. Комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення всіх пропозицій учасників та про повторне проведення конкурсного відбору. У разі подання пропозиції лише від одного учасника конкурс не проводиться, при цьому оголошується повторне проведення конкурсного відбору.
Враховуючи вищевказані положення Порядку №777, суд вважає, що лише члени комісії під час проведення конкурсного відбору мають змогу об'єктивно, повно та всебічно дослідивши конкурсні пропозиції кандидатів, заслухавши їх усні пояснення, вміння донести свою точку зору та бачення ситуації, може приймати рішення про те, хто із учасників є найкращим для зайняття вказаної посади.
Тобто, вказана оцінка є виключною прерогативою комісії та суб'єктивного сприйняття кожним з її членів конкурсних пропозицій учасників.
Водночас, Порядком №777 не передбачено надання відповідачами пояснень чи деталізації обставин, які слугували підставою для визначення результатів проведення конкурсного відбору для учасників конкурсного відбору, кандидатуру яких не було обрано переможцем. Крім того, надання оцінки наявності чи відсутності підстав для визначення переможцем конкурсного відбору саме позивача може порушити права інших осіб, які визнані учасниками конкурсного відбору.
Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
В даному випадку, оскаржуваний Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.01.2021 року №21 "Про проведення конкурсного відбору керівників установ природно-заповідного фонду, що належить до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України" є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію свою дію фактом його виконання.
На підставі викладеного, суд вважає, що оскаржуваний Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.01.2021 року №21 відповідає критеріям оцінки, закріпленим у ч.2 ст.2 КАС, а тому, відсутні підстави для його скасування.
На думку суду, доводи позивача в обґрунтування позовної заяви щодо неправомірності дій та рішення відповідачів зводяться виключно до того, що він не повинене проходити конкурс відповідача, оскільки він був оголошений переможцем конкурсу, який проводився Міністерство екології та природних ресурсів України, якого на даний момент не існує.
Відповідно до п.1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020р. №425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України (ідентифікаційний код юридичної особи - 37552996) та утворено новий орган влади - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (нову юридичну особу з ідентифікаційним кодом юридичної особи - 43672853).
Водночас п.8 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011р. №1074 визначено, що перейменування органу виконавчої влади не призводить до його реорганізації.
Аналогічну норму закладено ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, згідно з якою юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020р. №425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» саме перейменування органу влади (так, Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України) та не передбачено випадків реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Згідно із інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зареєстровано - 19.06.2020 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 року №1031 «Деякі питання управління Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів об'єктами державної власності» передано цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком із сфери управління Міністерства енергетики України до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, зокрема, Карпатський біосферний заповідник.
Суд зазначає, що новоутворене Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не є правонаступником Міністерства екології та природних ресурсів України та не уповноважено призначати на посади переможців конкурсів, проведених Мінприроди.
Позивачем було подано пакет документів та його було допущено для участі в конкурсі на посаду директора Карпатського біосферного заповідника, оголошеного наказом Міндовкілля від 16.01.2021р. № 21, що свідчить про згоду Позивача з умовами конкурсу і як наслідок про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача, щодо проведення конкурсу.
Також, судом було встановлено, що на розгляді у Закарпатському окружному адміністративному суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в якій позивач оскаржує дії постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з визначення переможця конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника та просить визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з визначення переможця конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника - ОСОБА_2 (справа №260/1549/21).
Крім того, суд зауважує, що відповідно до абз.1 п.3 Порядку №777 для проведення конкурсного відбору керівників підприємств суб'єкт управління утворює постійно діючу комісію або комісії для конкурсного відбору керівників окремих підприємств.
Наведена норма свідчить, що конкурсна комісія створюється лише з метою проведення конкурсного відбору, не є юридичною особою та суб'єктом владних повноважень.
При цьому, Міндовкілля наділене відповідними повноваженнями добору кадрів на керівні посади Карпатського біосферного заповідника, які реалізуються через Комісію шляхом прийняття рішення більшістю голосів присутніх на засіданні її членів і оформляється протоколом.
За своєю правовою природою вищенаведені повноваження відповідача є дискреційним повноваженням даного державного органу.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 № R (80) 2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень.
За змістом пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Єрузалем проти Австрії» від 27.02.2001 (остаточне рішення - 27.05.2001) суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Міндовкілля щодо оголошення та проведення конкурсу.
За таких обставин, суд вважає, що задоволення позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження Міндовкілля та спонукає відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.
Відповідно до приписів ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.77 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі сукупності встановлених судом обставин справи, досліджених доказів, норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк