Справа № 386/308/21
Провадження № 2-а/386/7/21
24 червня 2021 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шкамерда К. С.
за участю секретаря судового засідання - Максютенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області за участю третьої особи Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до поліцейського СРПП ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Обертинського Василя Анатолійовича, за участю третьої особи Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії БАБ №299485 від 15.03.21 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.21 р. відносно нього працівниками поліції був складений протокол не в автоматичному режимі та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення п.2.1а, 2.1 б, 2.1г, 2.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач здійснив вимушену зупинку транспортного засобу у зв'язку з технічною несправністю та ввімкнув аварійну сигналізацію. Проїжджаючи повз автомобіля позивача, здійснив зупинку автомобіль патрульної поліції та повідомивши, що ОСОБА_1 було порушено ПДР України та безпідставно змушував мене пред'явити посвідчення водія. З метою наявності в діях позивача ПДР, ОСОБА_1 здійснив виклик поліції за номером 102 та пред'явив документ посвідчуючий його особу. Оскаржувана постанова була складена поліцейським на автомобілі без присутності позивача та без роз'яснення йому прав передбачені ст.268 КУпАП.
13.04.21 р. ухвалою суду адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
01.06.21 р. ухвалою суду замінено неналежного відповідача поліцейського СРПП ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Обертинського Василя Анатолійовичана належного - Вінницьке районне управління поліції ГУНП у Вінницькій області.
Позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, письмового відзиву не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.4 ст.229 КАС України.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.03.21 р. року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №299485, винесеної поліцейським СРПП ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Обертинським В.А., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., за те, що він 15.03.21 року о 10:45 на автодорозі М-12, 434 км. Стрій-Знам?янка керував автомобілем не пред'явив для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов'язкового цивільного страхування, чим порушив п.2.1а, 2.1 б, 2.1ґ, 2.4 ПДР України.
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Як вбачається з Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (п. 2.1 а); реєстраційний документ на транспортний засіб (п. 2.1 б); чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (п.2.1ґ).
Відповідно до п. 2.4. Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Відповідачем відзив на адміністративний позов до суду не подано, відео з бодікамери також не подано. Відповідачем не виконано свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).
У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки позивач заперечує порушення ним п.2.1а, 2.1 б, 2.1ґ, 2.4 ПДР України, а інших доказів вчинення останнім відповідного адміністративного правопорушення відповідачем не надано, у той час як доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України не підтверджені.
Суд також зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, який суд першої інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у цій адміністративній справі з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв'язку з чим вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 254, 255, 258, 268, 278-280, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд ,-
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області за участю третьої особи Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №299485 від 15.03.21 р.,постановлену інспектором СРПП ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Обертинським В.А.щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Місцезнаходження відповідача Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області: м.Вінниця, вул. Пирогова, 4а.
Місцезнаходження третьої особи Головного управління Національної поліції у Вінницькій області: м.Вінниця, вул. Театральна,10.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Шкамерда К. С.