15 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/720/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Скраль Т.В.
при секретарі Шестак Н.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився;
представник позивача: адвокат Ладика Назар Іванович;
відповідач 1: Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області - представник ОСОБА_2 ,
відповідач 2: Відокремлений підрозділ Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області - представник Буря Олександр Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065), Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 15 червня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 22 червня 2021 року.
02 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби Закарпатській області, якою просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2188-51 від 09 листопада 2020 року, винесену Головним управлінням ДПС у Закарпатській області.
11 березня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі.
15 червня 2021 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судових засідань, залучено співвідповідача: Відокремлений підрозділ Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що у листі ГУ ДФС у Закарпатській області від 07.05.2019 р. № 487/07- 16-55, у відповідь на його письмовий запит, підставою нарахування ЄСВ, є внесення 10.09.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під № 23241750000025255 відомості по ФОП ОСОБА_1 , а саме: «Включення відомостей про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про її державну реєстрацію вважається недійсним». В ході подальших судових спорів між ним, ГУ ДФС у Закарпатській області та сектором державної реєстрації Ужгородської РДА, Закарпатським окружним адміністративним судом ухвалено три судові рішенням, а саме: рішення від 06.02.2020 року у справі № 260/1238/19, яким визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 23241750000025255 від 10.09.2013 року про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що її свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, з моменту його вчинення; рішення від 09.04.2020 року у справі № 260/677/19 яким визнано протиправними та скасовано вимоги ГУ ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2188- 51 від 09.11.2018 року та № Ф-2188-51 від 05.02.2019 року; рішення від 05.05.2020 року у справі № 260/226/20, яким визнано протиправними та скасовано вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області № Ф-2188-51 від 04.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 26 539,26 та № Ф-2188-51 від 17.02.2020 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 29293,44 грн. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 року у справі № 260/1238/19 державним реєстратором Ужгородської РДА 16.03.2020 року скасовано реєстраційний запис від 10.09.2013 року та вилучено з реєстру відомості про мене як фізичну особу-підприємця. Однак, відповідачем 09.11.2020 року винесено чергову (п'яту за рахунком) вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ за № Ф-2188-5, яка і оскаржується в даному позові.
06 квітня 2021 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, (а.с. 53-61). В обґрунтування якого вказано, що станом на 29.03.2021 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач значиться як фізична особа - підприємець. Станом на 31.12.2020 року у ОСОБА_1 по платежу - НОМЕР_2 була наявна недоїмка у розмірі 35588,74 грн., однак 12.01.2021 року позивачу по справі проведено зменшення квартальних нарахувань у розмірі 29293,44 грн., внаслідок чого залишилася недоїмка у розмірі 6295,30 грн.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
2. Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 06 лютого 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/1238/19, яке набрало законної сили 10 березня 2020 року, визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 23241750000025255 від 10 вересня 2013 року про включення відомостей про фізичну особу- підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що його свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, з моменту його вчинення, (а.с. 13-21).
09 квітня 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/677/19, яке набрало законної сили 13 серпня 2020 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу ( недоїмки) № Ф-2188-51 від 09 листопада 2018 року. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу ( недоїмки) № Ф-2188-51 від 05 лютого 2019 року, (а.с. 22-26).
05 травня 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/226/20, яке набрало законної сили 26 серпня 2020 року, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області № Ф-2188-51 від 04.11.2019 про сплату боргу у розмірі 26 539,26. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області №Ф-2188-51 від 17.02.2020 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 29293,44 грн., (а.с. 27-30).
09 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Закарпатській області сформувало податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2188-51-17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на суму 35 588,74 грн., (а.с. 10)
Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ( далі Закон № № 2464-VI).
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).
Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ щодо нарахування єдиного внеску його платниками.
Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ (у редакції Закону № 1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Таким чином, у зв'язку із внесеними до Закону № 2464-VІ змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 01 січня 2017 року виник обов'язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.
Відповідно до частин другої - четвертої, восьмої, дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з абзацами першим, третім - п'ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція № 449.
Абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн. (абзаци перший - третій, одинадцятий пункту 3 розділу VI Інструкції № 449).
Згідно з абзацом першим пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
09 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Закарпатській області сформувало податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2188-51-17 про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на суму 35 588,74 грн., (а.с. 10)
Однак, у справі, що розглядається, спірним є питання наявності у позивача обов'язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі відповідно до оскаржуваної вимоги за відсутності (скасування) відомостей про позивача як фізичної особи - підприємця.
Так, судом у справі № 260/1238/19 встановлено, що при внесенні запису за № 23241750000025255 від 10 вересня 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення, з порушенням прав позивача
За наслідками розгляду справи № 260/1238/19, 06 лютого 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/1238/19, яке набрало законної сили 10 березня 2020 року, визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 23241750000025255 від 10 вересня 2013 року про включення відомостей про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 з відміткою про те, що свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, з моменту його вчинення, (а.с. 13-21).
03 червня 2020 року набрав чинності пункт 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” (далі -Закон № 592-ІХ), відповідно до положень якого розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464-VI доповнено пунктом 9-15.
Так, згідно з абзацами першим та другим пункту 9-15 Закону № 2464-VI (у редакції Закону № 592-ІХ) підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592-ІХ з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-ІХ, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592-ІХ, зокрема платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592-ІХ. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
З пояснювальної записки до проекту Закону № 592-ІХ вбачається, що його прийняття було обумовлено, зокрема, тим, що встановлення обов'язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об'єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.
Дана правова позиція визначена у постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі 260/81/19 від 01 липня 2020 року.
Визначальним для суду у даній справі є відсутність офіційного підтвердження в позивача статусу фізичної особи - підприємця на час винесення оскаржуваної вимоги шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога відповідача не відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, зокрема, така винесена не на підставі та у спосіб визначений законами України, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не доведено належними, достатніми доказами правомірне нарахування позивачу єдиного внеску як фізичній особі - підприємцю, що стало підставою для виникнення недоїмки у сумі 35588,74 грн., тому суд дійшов висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2188-51 від 09 листопада 2020 року винесену Головним управлінням ДПС у Закарпатській області., у зв'язку з чим позов необхідно задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 908, 00 грн., що підтверджено квитанцією від 26 лютого 2021 року № 062910037, (а.с. 243).
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2188-51 від 09 листопада 2020 року винесену Головним управлінням ДПС у Закарпатській області..
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 43143065) судові витрати у розмірі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяТ.В.Скраль