Справа № 352/1137/21
Провадження № 3/352/795/21
23.06.2021м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №419207 від 26.05.2021 вбачається, що ОСОБА_1 неналежним чином займається вихованням свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2012 року народження, що призвело останнього до пошкодження вікон та датчиків механічної техніки ДТ-75 ЮМЗ, що по вул. Липова, 11 в м. Тисмениця, на території ПП «Гурт Мрія», а саме 03.05.2021 біля 15 год 00 хв.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Лазоришин Б.І. просили закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю події адміністративного правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказали, що малолітній ОСОБА_2 03.05.2021 перебував в с. Бортники Тлумацького району у своєї бабусі. Звернули увагу суду, що при складенні протоколу та відібранні пояснень працівником поліції не було вказано ні дати ні часу події.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 надала суду показання, що 03.05.2021 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в 10 год були в церкві, а в 13 год поїхали в с. Бортники Тлумацького району, де перебували до 20 год.
Свідок ОСОБА_6 надала суду показання, що 03.05.2021 біля 15 год 00 хв серед дітей, які пошкодили механічну техніку ОСОБА_2 не було. Звернула увагу суду, що її син при наданні пояснень про це чітко вказав та дана обставина зафіксована в письмовому вигляді.
Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши думку ОСОБА_1 та її захисника, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження в справі відповідно до п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Також, вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ОСОБА_1 ставиться за провину порушення ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.184 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Однак, в судовому засіданні не було отримано доказів, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Так, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини, суду надано пояснення представника потерпілого, який зазначає, що на його думку, протиправні дії вчинені ОСОБА_7 , та пояснення малолітніх осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які відповідно до положень КК України не несуть відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Крім того, як встановлено в судовому засіданні з показань свідків, які попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, ОСОБА_2 в час, який вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, знаходився в с. Бортникаи Тлумацького району. Разом з тим, суд приймає до уваги, що про відсутність ОСОБА_2 на місці події інший неповнолітній ОСОБА_8 вказав у письмових поясненнях одразу при їх відібранні працівником поліції, та підтверджено свідком ОСОБА_6 в судовому засіданні.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того суд враховує, що обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Таким чином, суд керуючись фундаментальним принципом презумпції невинуватості та вимогами п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з причини відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
На підставі наведеного, ст.ст.247, 283-287, 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Гриньків