24 червня 2021 року Справа 160/9993/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови,-
22 червня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова Артема Вячеславовича від 20.11.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 61856277;
стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) моральну шкоду в розмірі десять тисяч гривень.
Відповідно до п.п. 3 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
У даному випадку Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не наділений адміністративно - процесуальною дієздатністю та не може самостійно виступати стороною у справі.
Належним відповідачем у даному спорі є Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В порушення вказаної норми, позивачем пропущено строк звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржувана постанова прийнята 20.11.2020 року, однак до суду позивач звернувся лише 22 червня 2021 року. Крім того, клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду позивачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що в порушення ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви позивачем не подано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Одночасно із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про звільнення від сплати судового збору.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст. 8 Закону №3674-VІ.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що судовий збір у розмірі 908 грн. перевищує 5% розміру його доходу, оскільки згідно довідки з органу державної податкової служби України №62747 від 24.02.2021 року у позивача за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року станом на 22.02.2021 року відсутні доходи.
Також в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначено, що соціальні виплати, які позивач отримує в Ізраїлі, не є доходом позивача.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VІ “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки суд не може прийняти твердження представника позивача про те, що соціальні виплати не є доходом позивача. Крім того, останнім не надано даних про розмір цих виплат, а тому суду неможливо визначити сукупний дохід позивача для встановлення того чи перевищує розмір судового збору 5% доходу позивача.
Суд зазначає, що наведених доводів та доданих на їх підтвердження доказів не достатньо для прийняття рішення про повне звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачаються підстави, які беззаперечно вказують на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору на виконання вимог п.8 ч.5 ст. 160 КАС України.
Частиною 4 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” № 1082-IX від 15.12.2020 р. передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить - 2 270,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 22 700,00 грн.
якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11 350,00 грн.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270,00 грн.;
якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн.
Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
визначити належного відповідача;
сплатити судовий збір у розмірі 908 грн.;
надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник