18 березня 2021 року Справа № 160/16966/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
за участі секретаря судового засіданняМанько К.А.
за участі:
представника позивача представника відповідача Молочок А.О. Дерець Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - митний орган, митниця), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 26.03.2020р. №UA110150/2020/000033/1 та від 30.09.2020 №UA110150/2020/000105/1.
В обґрунтування позову позивач посилався на протиправність оскаржених рішень, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом. Позивач також зауважив, що усі розбіжності, які виявив відповідач є надуманими і безпідставними з огляду на те, що останній не вказав, які саме документи, що подавалися декларантом при митному оформленні містили розбіжності та/або ознаки підробки.
Ухвалою суду від 23.12.2020 року справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження та з-поміж іншого відповідачу надано термін для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем до суду було подано відзив від 16.01.2021р., в якому позов останній не визнав та заперечуючи проти його задоволення у відзиві на позовну заяву указав, що наданими з митною декларацією документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв'язку з чим і було прийняті рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що 15.11.2019 року ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» (м. Дніпро) уклало з компанією «ZHEJIANG LINGBEN MACHINERY AND ELECTRONICS Co.,Ltd» зовнішньоекономічний контракт №LNGB-1-2020 поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
18.06.2020 року ТОВ «ПК«ДТЗ» задекларувало до митного поста "Дніпро-правобережний" Дніпровської митниці товар - двигуни внутрішнього згорання бензинові ТМ «VITAKS», ТМ «KENTAVR» в загальній кількості 174 штуки та шківи для валу двигуна у кількості 454 штуки на загальну суму 12838,80 дол.США, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації №2 від 27.02.2020 p.. домашнього коносаменту №MRFB20031477В від 21.03.2020 p., необоротної накладної №598125951 від 23.03.2020 p., інвойса№LВ1205-2019 від 10.03.2020 р.
Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110150/2020/009818.
Судом також встановлено, що листом від 22.06.2020 р. №01-22/06 підприємство додатково падало: акт б/н (код 3000) від 26.05.2020; тех.документація з каталогу б/н (код 3012) від 18.06.2020; ком.пропозиція.б/н (код 43 10) від 19.02.2020; прайс-лист б/н від 12.02.2020; дод.угода №9 від 12.06.2020 до договору № 1510/912/2019; пояснення щодо висунутих зауважень.
23.06.2020 митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості №UA110150/2020/000033/1 (надалі Рішення), яким була скоригована митна вартість задекларованих товарів.
Водночас суд зазначає, що позивач 23.06.2020 року задекларував зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UА110150/2020/010100.
Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 10407,61 грн.
29.09.2020 року ТОВ "ПК «ДТЗ" задекларувало до митного поста «Дніпро-правобережний» Дніпровської митниці товар - бензинові електрогенератори ТМ «Кентавр» в кількості 525 штук загальною вартістю 54616 дол.США, що надійшли в Україну згідно зазначеного вище контракту на підставі специфікації №3 від 08.07.2020 р. домашнього коносаменту №МКРВ20080531 від 01.08.20 р., інвойса №LВ0612-2020 від 13.07.2020 р.
Електронна митна декларація зареєстрована за № UА110150/2020/016004.
При цьому, позивачем додатково, листом від 30.09.2020 p. № 01-30/09, було подано до митного органу: акт виконаних робіт б/н від 16.09.2020; каталог (технічна док-ція) б/н від 29.09.2020; комерційна пропозиція (оферта) б/н від 01.07.2020; лист підпр-ва №02-29/09 від 29.09.2020; д) платіжне доручення (Swift) №59 від 18.09.2020; е) прайс-лист б/н від 25.06.2020 р.; пояснення щодо висунутих зауважень.
30.09.20 митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA110150/2020/000105/1 (надалі Рішення), яким була визначена митна вартість на товар.
Скориставшись цим правом, позивач 01.10.2020 року задекларував зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД№ UA110150/2020/016229.
Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 44073,18 грн.
Вважаючи ці рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Здійснивши системний аналіз як наведених вище норм чинного митного законодавства, так і доводів сторін, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.
Як зазначено в оскаржуваних рішенням, «ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 18.06.2020 №UA110150/2020/009818 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 15.11.2019 № LNGB-l-2020 з компанією - виробником (код 4104 в гр.44) з " "ZHEJIANG LING BEN MACHINERY AND ELECTRONICS" CO., LTD., специфікацією від 27.02.2020 № 2, інвойсом від 10.03.2020р. № LB1205-2019. Відповідно до статті 58 МКУ. митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Відповідно до специфікації від 27.02.2020 № 2, оплата здійснюється протягом 90 днів від дати отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 21.03.2020 № MRFB20031477B, товар було завантажено па судно - 21.03.2020. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, с банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ)».
Аналогічна розбіжність в якості підстави для коригування зазначена і у Рішенні №UA110150/2020/000105/1 від 30.09.2020 p. «Відповідно до специфікації від 08.07.2020 №3, оплата здійснюється протягом 90 днів від дати отримання товару. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 01.08.2020 №MRFB20080531, товар було завантажено на судно - 01.08.2020. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п. 2 ст.53 МКУ).»
Суд зазначає, що означене митним органом твердження не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не впливає на числові значення складових митної вартості, а саме на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.
Відповідно до пункту 6 Специфікації №2 від 27.02.2020 р. умовою оплати партії товару сторонами визначено 90 днів від дати фактичного отримання товару. Датою фактичного отримання товару є дата , коли партія товару надійшла до кінцевого пункту призначення у місто Дніпро - 10.06.2020 року (дата взяття під митний контроль Дніпровською митницею). Таким чином, на день декларування товару за ЕМД UA110150/2020/009818 (18.06.2020 р;) термін 90 днів віддати фактичного отримання не сплинув.
09.06.2020 року за платіжним дорученням №165 позивач перерахував постачальнику 9862,90 дол.США за поставку товару за Специфікацією №1, оформленого за ЕМД 004754.
18.09.2020 року ТОВ «ПК «ДТЗ» платіжним дорученням № 59 перерахувало Постачальнику валютні кошти в сумі 54514,60 дол.США за поставку товарів за Специфікаціями №1 від 17.12.2019 p., №2 від 27.02.2020 р. та №3 від 08.07.2020 р. Відповідно до заяв про купівлю валюти №67 та №68 від 17.09.2020 року частина суми валютної платіжки №59 ( 21434,90 дол.США) є оплатою за товар оформлений ЕМД №004754 від 24.03.2020 р.(специфікація №1) та ЕМД № 010100 від 23.06.2020 р. (мається на увазі ЕМД UА110150/2020/010100) за Специфікацією №2.
Інша частина суми платіжного доручення 59 ( 33079,70 дол.США) є оплатою за товар, поставлений за Специфікацією №3 від 08.07.2020 р.
11.12.2020 року ТОВ «ПК «ДТЗ» платіжним дорученням №207 перерахувало Постачальнику 7463,36 дол.США затовар, поставлений за Специфікацією№3 .
Відтак, платіжні доручення №59, №207 додатково підтверджують факт повної оплати за товар поставлений за Специфікацією №2, та частково за Специфікацією №3
При цьому, доводи відповідача, стосовно того, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціпа, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист кампанії ZHEJIANG LINGBEN MACHINERY AND ELECTRONICS" CO, LTD. від 12.02.2020, наданий декларантам, має суб'єктивний характер (складений для ТОВ ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ДТЗ" та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у інвойсі від 10.03.2020 №LB 1205-2019. Прайс-лист компанії ZHEJIANG LINGBEN MACHINERY AND, ELECTRONICS" CO., LTD. від 12.02.2020 р., наданий декларантом, містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у інвойсі від 11.01.2020 № LB0612-2020, спростовується тим, що зазначене зауваження не може вважатись розбіжністю у наданих документах, яка має вплив на правильність визначення митної вартості, оскільки інформація щодо запропонованої ціни зазначена у наданих прайс-листах та комерційних пропозицій повністю співпадає з іншими наданими для митного оформлення документами- Специфікаціями №2 та №3, інвойсами.
Водночас суд зазначає, що чинне законодавство України не встановлює вимог щодо форми та змісту прайс-листа. Наявність і відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформаційних щодо умов продажу: найменування товару, якість (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки), ціну з зазначенням валюти .
Комерційна пропозиція не може вважатись первинним документом, а є лише способом для продавця запропонувати свій товар.
Щодо посипань митного органу на відсутності у прайс-листі від 01.12.2016 р. інформації щодо країн, на які поширюється дана цінова пропозиція та умови поставки, суд зазначає, що чинне законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати зміст, форма прайс - листа, зазначення в ньому певної інформації, зокрема і щодо країн на які такий прайс - лист поширюється, крім того, прайс -лист, як правило, не має суб'єктивної спрямованості, та містить інформацію, яка доводитись до відома всіх потенційних споживачів в незалежності від приналежності до країн, регіонів тощо, а тому не зазначення в прайс - листі країни на яку поширюється цінова пропозиція не може бути достатньою підставою для неврахування вказаних у такому прайс - листі цін, особливо у тому разі, якщо така (ціна) відповідає цінам, підтверджені й іншими первинними документами.
Щодо витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України, як складової митної вартості, митним органом в оскаржуваних Рішеннях зазначено, що в наданому рахунку про надання послуг перевезення від 10.06.2020 №L31361 зазначена вартість морського фрахту частини контейнеру №MRKU4004538 з урахуванням перевантаження, на загальну суму - 350 дол.США. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що в порушення вимог ст. 335 МК України, до митного оформлення не надавався. (Рішення від 23.06.2020); в наданому рахунку про надання послуг перевезення від 16.09.2020 №L32452 зазначена вартість морського фрахту частини контейнеру №MRKU3155210 з урахуванням перевантаження, на загальну суму -1040 дол.США. Наявність перевантаження свідчить про наявність транспортного документу, що у порушення вимог ст. 335 МК України, до митного оформлення не надавався. (Рішення від 30.09.2020); у наданій до митного оформлення Заявці від 26.05.2020р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме: в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 350 дол.США. Згідно Заявки від 26.05.2020р. визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником; NINGBO, China - port Pivdennyi - city Dnipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання послуг перевезення від 10.06.2020р. №131361 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом NINGBO, China - port Pivdennyi. (Рішення від 23.06.2020); у наданій до митного оформлення Заявці №1/28-2 від 28.07.2020р. містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п.11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з врахуванням перевантаження на загальну суму 1040 дол.США. Згідно Заявки № 1/28-2 від 28.07.2020р. визначено маршрут перевезення та відповідно маршрут надання послуг Перевізником: NINGBO, China - port Pivdennyi - city Drtipro, Ukraine. При цьому, у рахунку про надання послуг перевезення від 10.06.2020 №L31361 наявні відомості лише щодо вартості морського перевезення (фрахту) маршрутом NINGBO, China - port Pivdennyi. (Рішення від 30.09.2020); відповідно до наданого декларантом рахунку від 10.06.2020р. №L31361, термін його оплати спливає 12.06.2020. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, с банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, реквізити, необхідні для Ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Вказані документи до митного оформлення не надано. (Рішення від 23.06.2020)
Відповідно до наданого декларантом рахунку від 16.09.2020 №L32452, термін його оплати спливає 29.10.2020р. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Вказані документи до митного оформлення не надано. (Рішення від 30.09.2020р.)
Суд зазначає, що означені зауваження не можна вважати розбіжностями, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів.
Так, відповідно до пунктів 1.2, 4.3 договору №1510/912/2019 від 15.10.19 р. детальні умови перевезення визначаються в заявках, підписаних Замовником, які є невід'ємною частиною Договору.
Договором передбачено, що у разі перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), зазначену в рахунку (інвойсі) і акті виконаних робіт.
У заявках №1/17-2, №1/28-2 інвойсах №І_31228, №Ь32452, актах виконаних робіт зазначено, що перевантаження входить у загальну вартість фрахту. Таким чином, перевантаження контейнерів на інше судно у порту перевалки відноситься до основних умов перевезення, узгоджених сторонами контракту. Ніяких протиріч у Заявці та інших наданих документах не має. У якості документів, що підтверджують факт перевезення контейнера в порт призначення Експедитором надано Коносаменти №М11РВ2003147В , №МRFВ20080531, за якими здійснювались морські перевезення. На підставі цих коносаментів товар був отриманий у порту призначення та здійснено перевезення у кінцевий пункт призначення.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що в наданих позивачем документах відсутні будь-які розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Відповідні зауваження митного органу не можуть вважатись розбіжністю, яка дає право митниці здійснювати коригування митної вартості.
Судом також встановлено, що 23.06.2020 р. ТОВ «ПК «ДТЗ» платіжним дорученням № 13 сплатило перевізнику за договором №1510/912/2019 та за рядом інвойсів, у тому числі інвойсом № L31228 від 25.05.2020 року, валютні кошти на загальну суму 3990,00 дол.США.
30.10.2020 р. ТОВ «ПК «ДТЗ» платіжним дорученням № 27 сплатило Перевізнику за договором №1510/912/2019 та за рядом інвойсів, у тому числі інвойсом №L32452 від 16.09.2020 року, валютні кошти на загальну суму 1590,00 дол.США.
Платіжні доручення також додатково підтверджують загальну вартість витрат на перевезення партій товарів. Рішення митниці по яким оскаржуються вданому випадку.
Водночас суд зазначає, що доводи митного органу щодо зазначення в графі 33 причин за яких останній не може погодитись з митною вартістю товарів, визначених декларантом за основним методом, а саме: «Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару ЕМД №UА110150/2020/009818 від 18.06.2020р. відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п. 2. ст. 58 МК України, п. 6 ст. 54 МКУ», спростовується наданими позивачем до митного оформлення документів, а саме: для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало митниці документи, передбачені частинами 2, 3 ст.53 Митного кодексу України: декларації митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LNGB-1-2020 від 15.11.2019 року; специфікації №2 від 27.02.20 р. № 3 від 08.07.2020 р. до контракту; інвойси № LВ1205-2019 від 10.03.2020 р.; № LВ0612-2020 від 03.07.2020 р.; пакувальні листи; прайс-листи виробника (надані листами №01-22/06 від 18.06.20. №01-30/09 від 29.09.20); комерційні пропозиції від виробника (надані листами №01-22/06 від 18.06.20, №01-30/09 від 29.09.20); технічний опис (характеристики) товару; платіжне доручення в іноземній валюті №59 від 18.09.20 р.; для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України позивач надав: договір №1511-1/912/2018 від 15.11.2018р. перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); заявки на доставлення вантажу №1/17-2 від 27.02.2020р., № 1/28-2 від 08.07.2020 р.; коносаменти №МRFВ20031477В від 21.03.2020 р., №№МRFВ20080531 від 01.08.2020 р.; рахунки №L31228 від 26.05.20, №L32452 від 16.09.2020 р. на оплату морського фрахту; акти виконаних робіт від 26.05.2020р., від 16.09.2020 р. про перевезення вантажів.
На підставі викладеного вище суд зазначає, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатках (специфікаціях) №2 та №3 до контракту підтверджується рахункам-фактурам та (інвойсами) №№LВ1205-2019, № LВ0612-2020, співпадає з ціною, зазначеною підприємством-виробником у комерційних пропозиціях від 19.09.2019 року.
Транспортні витрати також підтверджуються наданими документами - договором №1511-1/912/2018 від 15.11.2018р. перевезення вантажу морським транспортом (фрахту), заявками на морське перевезення, коносаментами №№ МRFB20031477В, МRFB20080531, які підтверджують факти здійснення перевезення, рахунком №№L31228,L32452 на оплату морського фрахту вантажу, актами виконаних робіт про перевезення частини вантажу за зазначеними .
До позовної заяви надані також Заяви про купівлю валюти №67, №68 від 17.09.2020 р. до платіжного доручення №59 від 18.09.20 р., які у сукупності з іншими наданими документами дають можливість перевірити митному органу факти сплати валютних коштів за товари.
Аналізуючи наведені норми у своїй сукупності суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації
Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Отже, під час митного оформлення товару позивач подав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Натомість відповідач всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу частини 1 статті 55 Митного кодексу України наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору та впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність рішень Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості від 26.03.2020р. №UA110150/2020/000033/1 та від 30.09.2020 №UA110150/2020/000105/1, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102,00грн.
Керуючись ст. 243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 26.03.2020 №UA110150/2020/000033/1 та від 30.09.2020 №UA110150/2020/000105/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “ДТЗ” судові витрати з оплати судового збору 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 26 березня 2021 року.
Суддя О.В. Єфанова