23 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3613/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Люблинецької селищної ради Волинської області (далі - Люблинецька селищна рада) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , який має статус учасника бойових дій, звернувся до відповідача із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в с. Мощена.
Листом від 24.02.2021 № 198/25/2-21 відмовлено у розгляді заяви та наданні дозволу.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви та вказує, що ним виконано усі умови, визначені частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), необхідні для прийняття рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Люблинецької селищної ради Ковельського району, яка полягає у не розгляді заяви про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в с. Мощена, та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в с. Мощена, та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в с. Мощена на підставі заяви.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 13).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 28.04.2021 (а. с. 20-28) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що заява позивача була розглянута на сесії селищної ради та прийняте рішення про відмову у задоволенні заяви, про що було повідомлено заявника.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 15.06.2021 витребувано в Люблинецької селищної ради Ковельського району належним чином засвідчені копії рішень у вигляді окремих документів (із зазначенням номеру та дати, мотивів їх ухвалення), прийнятих за результатами розгляду на сесіях 13.11.2020 та 19.02.2021 заяв ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність (у випадку відсутності таких рішень у вигляді окремих документів - надати письмові пояснення щодо цього) (а. с. 46).
Листом від 17.06.2021 № 599/25/2-21 Люблинецька селищна рада повідомила, що заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства були розглянуті на сесійних засіданнях ради 13.11.2020 і 19.02.2021, рішення не були прийняті (а. с. 50).
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 13.10.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Люблинецької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в с. Мощена, додавши до заяви, зокрема, копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій, довіреність, викопіювання (а. с. 29-33).
13.11.2020 на сесії Люблинецької селищної ради була розглянута заява ОСОБА_1 , за результатами голосування рішення не прийняте, про що свідчить витяг з протоколу сесії та результати голосування (а. с. 39 - 40 зворот).
Листом від 17.11.2020 № 1097/25/2-20 відповідач повідомив позивача про розгляд його заяви на черговому засіданні сесії селищної ради від 13.11.2020, звернення депутатами не підтримане, рішення по даному питанню не прийняте (а. с. 34).
Крім того, 05.01.2021 позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га в с. Мощена, додавши до заяви, зокрема, копії паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій, довіреність, викопіювання (а. с. 35-38).
19.02.2021 на сесії Люблинецької селищної ради була розглянута заява ОСОБА_1 , за результатами голосування рішення не прийняте, про що свідчить витяг з протоколу сесії та результати голосування (а. с. 41 - 42 зворот).
Листом від 24.02.2021 № 198/25/2-21 відповідач повідомив позивача про розгляд його заяви на черговому засіданні сесії селищної ради від 19.02.2021, звернення депутатами не підтримане, рішення по даному питанню не прийняте (а. с. 9).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За правилами частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, за результатами розгляду клопотання орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про мотивовану відмову у його наданні.
Крім того, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
За правилами частин першої, другої статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, селищна рада на пленарному засіданні вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин шляхом прийняття актів у формі рішень, в т. ч. приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивоване рішення про відмову у його наданні з підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, заява позивача ОСОБА_1 від 05.01.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою хоча і була внесена на розгляд сесії селищної ради, проте рішення у вигляді окремого документу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи про вмотивовану відмову у наданні такого дозволу не було прийнято, що підтверджується витягом з протоколу сесії Люблинецької селищної ради від 19.02.2021, та не заперечується відповідачем.
Крім того, з витягу з протоколу сесії Люблинецької селищної ради від 19.02.2021 та листа від 24.02.2021 № 198/25/2-21 неможливо встановити мотивів, з яких рішення щодо вказаної заяви не було прийняте.
На думку суду, заява позивача від 05.01.2021 стосувалася вирішення земельного питання, тому повинна була бути розглянута на сесії ради з прийняттям відповідного рішення. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду заяви (клопотання) особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд заяви (клопотання), свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
При вирішенні даного спору суд враховує аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 820/4852/17.
Отже, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача. При цьому, лист від 24.02.2021 № 198/25/2-21 у відповідь на заяву позивача від 05.01.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за змістом та формою не може вважатися «відмовою» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України, оскільки у даному випадку відповідач наділений повноваженнями або надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою або надати відповідну відмову, проте жодного рішення селищною радою у вигляді окремого документу прийнято не було. Суд також звертає увагу, що відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, селища рада у відповідному рішенні повинна навести мотиви прийняття саме такого рішення.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви від 05.01.2021, що убачається із тексту позовної заяви та доданого до неї листа від 24.02.2021 № 198/25/2-21 у відповідь на заяву.
Відтак, враховуючи, що позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви від 05.01.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з прийняттям відповідного рішення, тому з урахуванням повноважень, наданих суду статтею 245 КАС України, позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду на сесії селищної ради з прийняттям відповідного рішення заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 05.01.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (позов у вказаній частині не може бути задоволений з огляду на відсутність мотивованого рішення у вигляді окремого документу про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, якому суд міг би надати правову оцінку).
При цьому, суд не вбачає підстав для встановлення в порядку статті 382 КАС України судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення (як про це просить позивач), оскільки у суду відсутні підстави ставити під сумнів виконання відповідачем цього судового рішення.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Люблинецької селищної ради Ковельського району Волинської області щодо не розгляду на сесії селищної ради з прийняттям відповідного рішення заяви ОСОБА_1 від 05 січня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Люблинецьку селищну раду Ковельського району Волинської області (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вул. Незалежності, 51, ідентифікаційний код 05477646) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 05 січня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх