м. Вінниця
22 червня 2021 р. Справа № 120/2374/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , згідно із вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011, засуджений до довічного позбавлення волі та з цього часу відбуває покарання в державній установі "Вінницька установа виконання покарань №1".
17.11.2020 позивач звернувся із заявою до начальника ДУ "Вінницька установа виконання покарань №1" про надання можливості здійснити телефонні дзвінки в грудні 2020 року.
Однак ДУ "Вінницька установа виконання покарань №1" не забезпечила його права на телефонні розмови в період з 04.12.2020 по 06.12.2020, з 12.12.2020 по 13.12.2020, з 19.12.2020 по 21.12.2020, з 23.12.2020 по 28.12.2020 та 30.12.2020.
В подальшому, позивач 31.12.2020 звернувся до Вінницької місцевої прокуратури із скаргою, щодо незабезпечення його права на телефонні дзвінки. Звернення позивача було скеровано за належністю до відповідача для розгляду по суті.
Листом відповідача від 26.01.2021 за № 10/63-21/П-36 позивача повідомлено про відсутність порушення його прав, як засудженого.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежної перевірки звернення позивача від 31.12.2020, останній, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернувся із цим позовом до суду.
Одночасно із позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення від сплати судового збору та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 29.03.2021 клопотання представника позивача задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову у цій справі. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)". Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Установлено строки на подання заяв по суті.
Також вказаною ухвалою витребувано за ініціативи суду:
- у Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції належним чином засвідчені копії матеріалів перевірки звернення засудженого ОСОБА_1 від 31.12.2020 щодо незабезпечення Державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" його права на здійснення телефонних розмов за грудень 2020 року;
- у Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" належним чином засвідчені копії заяви засудженого ОСОБА_1 від 17.11.2020 до начальника Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" про надання телефонних розмов за грудень 2020 року, а також журнал обліку телефонних розмов, в частині засудженого ОСОБА_1 за грудень 2020 року.
22.04.2021 на адресу суду надійшли витребувані документи та відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач засуджений до довічного позбавлення волі та відбуває покарання в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)". Відповідач вказав, що 31.12.2020 позивач звернувся зі скаргою до Вінницької місцевої прокуратури з приводу ненадання Державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" телефонних дзвінків. Вказана скарга була скерована за належністю до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яке листом від 26.01.2021 № 10/63-21/п-36 повідомило позивача про відсутність порушення його законних прав на телефонні дзвінки у грудні 2020 року.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.
30.04.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим.
Третьою особою копію ухвали суду отримано 07.04.2021, про що свідчить відмітка у розписці, проте, правом на подання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог останній не скористався.
Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 позивача засуджено до довічного позбавлення волі. Місцем відбування призначеного покарання є Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)".
31.12.2020 позивач звернувся зі скаргою до Вінницької місцевої прокуратури з приводу ненадання Державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" телефонних дзвінків за грудень 2020 року.
Листом Вінницької місцевої прокуратури від 12.01.2021 № 104-115-15 звернення позивача відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" було скеровано за належністю до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Листом відповідача від 26.01.2021 № 10/63-21/п-36 позивача повідомлено про відсутність порушення його законних прав на телефонні дзвінки у грудні 2020 року.
Вважаючи протиправними дії відповідача що полягають у неналежній перевірці звернення позивача від 31.12.2020, останній, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону від 02.10.1996 № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.
Частиною 3 ст. 7 Закону від 02.10.1996 № 393/96-ВР передбачено, що звернення пересилаються за належністю відповідному органу чи посадовій особі якщо питання, порушені в одержаному адресатом зверненні, не входять до його повноважень.
З метою встановлення факту звернення позивача 31.12.2020 зі скаргою до Вінницької місцевої прокуратури з приводу ненадання Державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" телефонних дзвінків, судом витребувано копії матеріалів перевірки звернення від 31.12.2020 та журнал обліку телефонних розмов, в частині засудженого ОСОБА_1 за грудень 2020 року.
На виконання вимог ухвали відповідачем надано витребувані документи з яких встановлено, що 31.12.2020 позивач дійсно звернувся зі скаргою до Вінницької місцевої прокуратури з приводу ненадання Державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" телефонних дзвінків за грудень 2020 року.
Листом Вінницької місцевої прокуратури від 12.01.2021 № 104-115-15 звернення позивача відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" було скеровано за належністю до Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
20.01.2021 у зв'язку із надходженням скарги позивача, Центрально - Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції витребувано у Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" та зобов'язано надати до 25.01.2021 матеріали, а саме: характеристику; довідку з особової справи; довідку про наявність стягнень та заохочень; довідку щодо кількості здійснених дзвінків за грудень 2020 року; рапорт начальника СПС про те, чи звертався ОСОБА_1 з приводу надання телефонних дзвінків за грудень 2020 року.
25.01.2021 на виконання листа Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 20.01.2021 № 486/10-21 Державною установою "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" надано витребувані матеріали стосовно ОСОБА_1 .
На підставі наданих матеріалів Центрально - Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 26.01.2021 сформовано висновок про відсутність з боку адміністрації Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" порушень вимог чинного законодавства стосовно законних прав позивача на телефонні дзвінки у грудні 2020 року.
Листом відповідача від 26.01.2021 № 10/63-21/п-36 позивача повідомлено про відсутність порушення його законних прав на телефонні дзвінки у грудні 2020 року.
Беручи до уваги день звернення позивача із скаргою (31.12.2020) та день надання відповіді (26.01.2021) суд доходить висновку, що строків розгляду скарги відповідач дотримався.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що суб'єктом розгляду скарги дотримано встановлених вимог законодавства щодо розгляду звернення позивача від 31.12.2020.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем протиправно не визнано неправомірними дії Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" щодо незабезпечення його законного права на телефонні розмови протягом грудня 2020 року з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач засуджений до довічного позбавлення волі та відбуває покарання у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)"
Нормативно-правовим актом, який регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань є Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України).
Відповідно до ст. 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (ч. 1, 2 ст. 7 КВК України).
Частиною 2 ст. 151 КВК України встановлено, що на осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу.
Перелік прав та обов'язків засуджених до позбавлення волі наведено у ст. 107 КВК України, частиною 1 якої визначено, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, в тому числі й здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.
Особливості реалізації права засуджених на телефонні розмови врегульовано ст. 110 КВК України.
Частиною 5 ст. 110 КВК України передбачено, що засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час.
Водночас, ч. 8 ст. 110 КВК України визначено, що порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.
На реалізацію положень ст. 107 та 110 КВК України наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5 затверджені Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), згідно з пунктом 2 розділу 2 яких засуджені мають право вести телефонні розмови у порядку, встановленому розділом XIV цих Правил.
Відповідно до п. 2 розділу XIV Правил, адміністрація установи виконання покарань забезпечує надання засудженим телефонних розмов без обмеження їх кількості у визначений розпорядком дня час. З метою реалізації права на телефонні розмови усіх засуджених, які відбувають покарання в установі, тривалість розмови одного засудженого не має перевищувати 15 хвилин.
Для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією установи виконання покарань місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв'язку, які знаходяться на обліку установи.
Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого під контролем представника адміністрації установи виконанням покарань протягом дня у вільний від роботи час і поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За необхідності та за погодженням з адміністрацією установи виконання покарань телефонну розмову може бути надано у будь-який час.
Телефонні розмови надаються засудженому за його письмовою заявою, в якій зазначаються місцезнаходження, телефонний номер абонента та тривалість розмови.
У разі якщо засуджений набирає телефонний номер абонента, який не зазначений у заяві, вживає під час телефонної розмови нецензурні слова, телефонна розмова припиняється, про що робиться відмітка на заяві засудженого.
Факт телефонної розмови засудженого реєструється у журналі обліку телефонних розмов засуджених.
Системний аналіз приписів ч. 5 ст. 110 КВК України та п. 2 розділу XIV Правил свідчить про те, що адміністрація установи виконання покарань забезпечує право засуджених на телефонні розмови, не обмежуючи при цьому їх кількості у визначений розпорядком дня час. Однак, з метою реалізації права на телефонні розмови усіх засуджених підзаконним нормативно-правовим актом передбачено обмеження тривалості розмови засудженого, що не може перевищувати 15 хвилин. Умовою реалізації права засудженого на телефонну розмову є його звернення до адміністрації із письмовою заявою в якій зазначаються місцезнаходження, телефонний номер абонента та тривалість розмови.
При цьому, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2021 у справі № 120/500/21-а за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" про визнання бездіяльності неправомірною задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)", що полягає у незабезпеченні права ОСОБА_1 на телефонні розмови 4,5,6,12,13,19,20,21,23,24,25,26,27,28 та 30 грудня 2020.
Таким чином рішенням суду від 26.03.2021 у справі № 120/500/21-а судом визнано неправомірними дії Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" щодо незабезпечення ОСОБА_1 законним правом на телефонні розмови протягом грудня 2020 року.
Разом з тим, листом відповідача від 26.01.2021 № 10/63-21/п-36 позивача повідомлено про відсутність порушення його законних прав на телефонні дзвінки у грудні 2020 року.
Враховуючи питання, що стало предметом скарги та вжиті з метою розгляду звернення заходи суд вважає, що суб'єктом розгляду скарги не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мали значення при розгляді звернення від 31.12.2020.
Тому, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 31.12.2020 підлягає задоволенню.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає, що така є похідною від першої, а тому також підлягає задоволенню шляхом зобов'язання повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 31.12.2020 та провести повну та об'єктивну перевірку дій Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" стосовно дотримання прав ОСОБА_1 на телефонні дзвінки протягом грудня 2020 року, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині даного рішення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 31.12.2020.
Зобов'язати Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 31.12.2020 та провести повну та об'єктивну перевірку дій Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" стосовно дотримання прав ОСОБА_1 на телефонні дзвінки протягом грудня 2020 року, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині даного рішення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 ); Центрально - Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867306, місцезнаходження: вул. Брацлавська, 2-А, м. Вінниця, 21100); Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№1)" (код ЄДРПОУ - 08562602, місцезнаходження: вул. Брацлавська, 2, м. Вінниця, 21100).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна