24 червня 2021 року
м. Київ
справа № 449/1689/19
провадження № 51 - 3089 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року,
встановив:
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 02 березня 2021 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 272 КК на підставі ст. 49 КК, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати на залучення експертів покласти за рахунок держави.
У клопотанні представника потерпілого про стягнення з обвинуваченої витрат на правову допомогу відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 травня 2021 року ухвалу місцевого суду змінено в частині вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат.
Процесуальні витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 у сумі 16500 грн.
Процесуальні витрати на проведення судової експертизи з безпеки життєдіяльності від 27 лютого 2019 року у сумі 11440 гривень стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, скаржник у касаційній скарзі не навів належного обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 412-414, 419 цього Кодексу.
Крім цього, повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено ст. 436 КПК. Відповідно до її змісту суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Однак викладені у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають вимогам вищевказаної статті.
Відповідно ч. 3 до ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
З огляду на те, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3