36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
23.06.2021 Справа № 917/506/21
Суддя Киричук О.А. , розглянувши матеріали
за позовною заявою Полтавського обласного Центру зайнятості, 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 45, ЄДРПОУ 03491234, в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, 36022, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 91, ЄДРПОУ 41464314
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927
про стягнення 4700,00 грн.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
без виклику представників сторін
Полтавський обласний Центр зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 4700,00 грн. (допомоги по безробіттю, отриманої гр. ОСОБА_1 за період з 26.04.2020 р. по 06.09.2020 р. внаслідок неправомірного рішення відповідача).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучити до участі у справі Полтавську міську раду як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження позивача, відповідача та третьої особи.
29.04.21 від відповідача надійшов відзив, в якому він вказав на безпідставність позовних вимог та просив суд у позові відмовити повністю.
14.05.21 від третьої особи надійшло клопотання про прийняття до уваги її пояснень (пояснення наведені у клопотанні).
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В зв'язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
25.02.2019 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та пакетом документів.
За результатами розгляду вказаної заяви Полтавським ОУ ПФУ Полтавської області прийнято рішення від 05.03.2019 № 37, якгім вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з недосягненням віку 53 років та у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу - 10 років.
Не погодившись з вказаним рішенням Полтавського ОУПФУ Полтавської області від 05.03.2019 № 37, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі №440/3549/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що -полягають у направленні (врученні) , ОСОБА_1 рішення про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05 березня 2019 року Хе37 з порушенням вимог пункту 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1). В решті позову відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі №440/3549/19. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі №440/3549/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Шевченківський район) від 05.03.2019 №37, а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву від 25.02.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 пункту "б", статті 55 пункту "б", статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон №1788-ХП від 05.11.1991 в редакції 2012 року). Прийнято в цій частині нове рішення, яким вказану частину позовних вимог ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (Шевченківський район) від 05.03.2019'№37. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року по справі № 440/3549/19 залишено без змін. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 2305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 20 коп.
За результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.02.2019 щодо призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі №440/3549/19 відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення від 26.02.2020 №327, яким вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з недосягненням віку 53 років та у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу - 10 років.
Не погодившись з рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 26.02.2020 №327, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
Поряд з цим, з метою реалізації права на соціальний захист, 16.04.2020р. гр. ОСОБА_1 була зареєстрована в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості як така, що шукає роботу.
16.04.2020 р. на підставі поданої нею заяви їй було надано статус безробітного.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 16.04.2020 р. їй було призначено виплату допомоги по безробіттю з 16.04.2020 р.
Під час перебування на обліку в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості з 16.04.2020 р. по 28.12.2020 р. ОСОБА_1 була призначена та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 7532,26 грн.
Позивач вказує, що 23.12.21 р. ОСОБА_1 надала спеціалісту Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості копію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 р. по справі № 440/1329/20 (яке набрало законної сили 07.09.2020 р.), яким було вирішено, зокрема, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 23 січня 2020 року.
При цьому, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 р. по справі № 440/1329/20 набрало законної сили 07.09.2020 р., ОСОБА_1 повинна була з'явитися до фахівця Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості на наступний день 08.09.2020 р. та повідомити про дану обставину, проте цього зроблено не було.
Також позивач зазначає, що було проведено розслідування страхового випадку та встановлено, що гр. ОСОБА_1 в порушення ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», своєчасно не подала відомостей про отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме - рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 р. по справі № 440/1329/20.
30.12.2020 р. Полтавською міськрайонною філією Полтавського обласного центру зайнятості було прийнято наказ № 109 «Про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 » за період з 07.09.2020 р. (момент набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 р. по справі № 440/1329/20) по 27.12.2020 р. (фактичне надання ОСОБА_1 даного рішення суду фахівцю Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості) в сумі 2832,26 грн., який ОСОБА_1 отримала рекомендованим листом особисто разом з листом «Про відшкодування коштів» від 31.12.2020 вих. № 16/46/3361-20 - 05.01.2021 р.
12.01.2021 р. ОСОБА_1 відшкодувала кошти в розмірі 2832,26 грн. в добровільному порядку.
За твердженням позивача, за період з 16.04.2020 р. по 06.09.2020 р., кошти у розмірі 4700,00 грн., виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , підлягають поверненню Управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, оскільки як вказує позивач, внаслідок неправомірних дій Головного управління ПФУ в Полтавській області ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, яке їй гарантовано чинним законодавством, а Полтавський ОЦЗ безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь - яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
29.12.2020 р. Полтавською міськрайонною філією Полтавського обласного центру зайнятості прийнято наказ № 108 «Про повернення коштів».
20.01.2021 р. на адресу Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області Полтавська міськрайонна філія Полтавського обласного центру зайнятості направила претензію на суму 4700,00 грн. .
19.02.2021 р. Полтавська міськрайонна філія Полтавського обласного центру зайнятості отримала відповідь на дану претензію із зазначенням, що обов'язком повідомити Полтавську міськрайонну філію Полтавського обласного центру зайнятості покладений на ОСОБА_1 . На Пенсійний фонд не покладено обов'язку повідомляти підприємства, установи, організації про призначення пенсій пенсіонерам.
Вважаючи, що відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах потягла за собою неправомірну реєстрацію останнього в службі зайнятості з призначенням особі статусу безробітного та незаконною виплатою допомоги по безробіттю в сумі 4 700,00 грн., чим спричинило шкоду позивачу на вказану суму, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому, з посиланням на приписи ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути зазначені кошти з відповідача.
У відзиві відповідач зазначив, що згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення" саме на застраховану особу покладено обов"язок повідомлення Полтавського ОЦЗ про звернення до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії.
Також, як вказує відповідач, при зверненні до територіального управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 16.12.2020 р., із заявою про призначення пенсії на виконання судового рішення, гр. ОСОБА_1 не повідомляла Управління про перебування на обліку в центрі зайнятості як одержувач допомоги по безробіттю. В трудовій книжці також відсутні відповідні записи. Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 станом на день звернення за призначення пенсії також відсутні відомості про перебування на обліку в Полтавському обласний центрі зайнятості.
Пенсія ОСОБА_1 призначалася згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 року та за матеріалами документів наданих разом із заявою про призначення пенсії 16 грудня 2020 року особисто ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного, Головне управління Пенсійного фонду України вважає, що воно не є належним відповідачем у справі.
Третя особа у поясненнях повідомила наступне:
- Заява на статус безробітного підписана 16.04.2020. Саме з 16.04.2020 року третя особа перебувала на обліку в центрі зайнятості, про що є запис в трудовій книзі. Саме в цей час мав розглядатися позов до пенсійного органу. Справа № 440/1329/20 .
- в заяві на статус безробітного третя особа інформувала центр зайнятості, що оскаржує в судовому порядку відмову пенсійного органу в призначенні пільгової пенсії.
- як тільки третя особа дізналася 15.12.2020 про призначення пенсії, своєчасно на наступний день повідомила про це.
- Саме наслідком неправомірної відмови відповідача в призначенні пенсії стало звернення до центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, тому на переконання третьої особи компенсувати центру зайнятості повинен відповідач.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" - безробітний особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку (п. 13 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").
Положенням п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7, ст. 8 та п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2020р. гр. ОСОБА_1 була зареєстрована в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості як така, що шукає роботу. 16.04.2020 р. на підставі поданої нею заяви їй було надано статус безробітного (копія додатку № 2 до персональної картки № 165020041600008 ОСОБА_1 )
Під час перебування на обліку в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості з 16.04.2020 р. по 28.12.2020 р. ОСОБА_1 була призначена та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 7532,26 грн.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, пенсію гр. ОСОБА_1 було призначено з 23.01.2020 р. на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020р. по справі № 440/1329/20, зокрема, яким визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 26.02.2020р. №327 та зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 23 січня 2020 року. Рішення набрало законної сили 07.09.2020 р.
Згідно з п.7 ч.І ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Згідно ч.2. ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг та ч. 8 п. 1 ст. 45 ЗУ «Про зайнятість населення».
Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
За даних обставин, ОСОБА_1 повинна була подати відомості про наявність рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020р. по справі № 440/1329/20, яке набрало законної сили 07.09.2020 р., 08.09.2020 р.
Матеріалами справи підтверджено, що фактичне надання ОСОБА_1 даного рішення суду фахівцю Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятостівідбулося 27.12.20.
Відповідно до п.п. 18, п. 2, ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 60/62 та постанови Кабінету міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої , заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» було проведено розслідування страхового випадку та встановлено, що гр. ОСОБА_1 в порушення ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», своєчасно не подала відомостей про отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме - рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 р. по справі № 440/1329/20.
30.12.2020 р. Полтавською міськрайонною філією Полтавського . обласного центру зайнятості було прийнято наказ № 109 «Про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 » за період з 07.09.2020 р. (момент набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 р. по справі № 440/1329/20) по 27.12.2020 р. (фактичне надання ОСОБА_1 даного рішення суду фахівцю Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості) в сумі 2832,26 грн. (копія довідки про дохід ОСОБА_1 за період з 07.09.2020 р. по 27.12.2020 р. № 499 від 29.03.2021 р. додається) який ОСОБА_2 отримала рекомендованим листом особисто разом з листом «Про відшкодування коштів» від 31.12.2020 вих. № 16/46/3361-20 - 05.01.2021 р.
12.01.2021 р. ОСОБА_1 відшкодувала кошти в розмірі 2832,26 грн. в добровільному порядку (квитанція № 38571399 від 12.01.2021 р.).
За період з 16.04.2020 р. по 06.09.2020 р., кошти у розмірі 4700,00 грн., виплачені як допомога по безробіттю ОСОБА_1 , підлягають поверненню Управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, оскільки саме дії відповідача, які визнанні протиправними в судовому порядку, надали змогу гр. ОСОБА_1 стати на облік в Полтавській міжрайонній філії Полтавського ОЦЗ як безробітній та за період 16.04.2020р. по 06.09.2020р. та отримати допомогу по безробіттю в сумі 4700,00 грн.
Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частинами 1 і 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Ст. 1166 ЦК України містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Загальне правило ст. 1166 ЦК України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
1) протиправна поведінка заподіювача шкоди;
2) наявність шкоди;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
4) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Положеннями ст. 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
При цьому відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
Враховуючи вищенаведене, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірний дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями та заподіяною шкодою. При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України у справі № 915/606/17 від 05 грудня 2017 року, № 906/451/17 від 11 грудня 2017 року, № 915/439/17 від 13 грудня 2017 року.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
За пунктом 7 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач у справі - Головне управління ПФУ в Полтавській області є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди, має довести наявність лише трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
За частиною 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Як вже зазначалося вище, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020р. по справі № 440/1329/20, зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 26.02.2020р. №327 та зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 23 січня 2020 року. Рішення набрало законної сили 07.09.2020 р.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини протиправної поведінки відповідача, яка виявилася у безпідставній та незаконній відмові в призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, є встановленими та не підлягають доведенню.
Суд встановив, що неправомірна відмова призвела до безпідставного нарахування та виплати гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у період 16.04.2020р. по 06.09.2020р. в сумі 4700,00 грн., оскільки на момент звернення останнього до позивача з заявами про надання статусу безробітного, підстав для відмови у наданні такого статусу не було.
Внаслідок неправомірних дій Головного управління ПФУ в Полтавській області ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Полтавський ОЦЗ безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь - яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями Пенсійного зонду та понесеними позивачем збитками.
Оскільки рішення відповідача про відмову гр. ОСОБА_1 у призначенні пенсії були скасовані у судовому порядку, відповідач, який, лише на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020р. по справі № 440/1329/20 призначив ОСОБА_1 пенсію з 23.01.2020р., спричинив матеріальну шкоду позивачу в сумі 4700,00, що становить сума грошових коштів отримана гр. ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 16.04.2020р. по 06.09.2020р.
Відтак, виходячи з обставин справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 4700,00 грн. які виплачені ОСОБА_1 в якості допомоги по безробіттю є обґрунтованими.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 1396792) на користь Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Сінна, 45, м. Полтава, Полтавська область, 36039 код ЄДРПОУ 03491234) грошові кошти в сумі 4 700,00 грн. та 2 270,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.06.21
Суддя Киричук О.А.