10 червня 2021 року Справа № 915/140/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївська агропромтехніка", вул. Спаська, 10, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 03767558)
фактична адреса: вул. Центральна, 2а, с. Сливино, Миколаївський район, Миколаївська область, 57144
до відповідача Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393)
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
від позивача: Свиридов А.І., керівник;
від відповідача: Ярославський Ю.В., довіреність №01/54-192 від 17.02.2021 року
До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївська агропромтехніка" з позовною заявою до відповідача Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", в якій просить суд визнати недійсним договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії № 38/56 від 19.09.2019 року.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 04.03.2021 року.
В судовому засіданні 04.03.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено підготовче засідання на 06.04.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 29.04.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 31.05.2021 року.
В судовому засіданні 31.05.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою відкладено судове засідання на 10.06.2021 року.
В судовому засіданні 10.06.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено, що 19.09.2019 року відповідач АТ "Миколаївобленерго" звернувся з пропозицією до позивача ТзДВ "Миколаївська агропромтехніка" укласти договір № 38/56 про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії. Натомість, позивач надав протокол розбіжностей від 30.09.2019 року.
Позивач зазначає, що, не зважаючи на неврегульований протокол розбіжностей, відповідач звернувся до суду про стягнення плати за перетікання реактивної електроенергії з посиланням на договір № 38/56 від 19.09.2019 року.
Відповідач вказує, що договір не відповідає законодавству та порушує інтереси позивача ТзДВ "Миколаївська агропромтехніка", в обґрунтування зазначає наступне:
- всупереч п. 5.1.1, абз. 45 п. 1.1.2, п. 4.33 ПРРЕЕ відповідач наполягає на одержанні від позивача плати за перетікання реактивної електричної енергії на підставі не відповідаючого законодавству договору, чим порушує і сам закон, і права позивача;
- відповідач уклав договір ані предметом, ані умовами не відповідаючий Типовому договору, який затверджено ПРРЕЕ;
- в спірному договорі зазначено, що сплачуються послуги, надані на межі балансової належності електромереж, тоді як у визначеному законом типовому договорі такого застереження немає;
- пунктом 2.1 договору № 38/56 від 19.09.2019 року передбачено, що відповідач зобов'язується надавати послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, тоді як закон вимагає від відповідача надання послуг саме із забезпечення перетікань, про що і зазначено в типовому договорі;
- щодо вимірювання та обліку електричної енергії позивач зазначає, що п. 4.3 глави 4 Типового договору виключено на підставі постанови НКРЕКП № 1525 від 18.07.2019, проте в оспорюваному договорі такий пункт застосовано;
- така істотна умова договору, як ціна або визначення плати, то вони взагалі в оскаржуваному договорі відсутня;
- додаток 1 до договору № 38/56 від 19.09.2019 року теж не може вважатись правомірним, оскільки в ньому, по-перше, не вказані дійсні точки розрахункового обліку електроенергії і, по-друге, застосування абз. 4 п. 10 додатку суперечить Методиці обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.2018 року № 87;
- до договору № 38/56 від 19.09.2019 відповідачем надано Додаток № 8 з договору № 38/56 від 28.08.2007, який на час укладання договору не відповідає схемі підключення електроустановок споживача та точки розподілу мереж;
- п. 3 і додатком 1 до оскаржуваного договору відповідач визначає своє право отримувати і розраховувати платежі за даним договором згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 06.02.2018 року № 87. Проте, позивач вважає, що Методика, яка регулює відносини між учасниками ринку електричної енергії, має затверджуватись саме регулятором. Більш того, Методика, на яку спирається відповідач в оскаржуваному договорі, затверджена Міністерством енергетики та вугільної промисловості, яке взагалі таких повноважень не має. Крім того, позивач вказує, що вказана Методика регулює відносини між енергопостачальником і непобутовим споживачем, про що зазначено в п.п. 1, 3 самої Методики. Наразі, відповідач не є енергопостачальником, а є оператором системи передачі, отже відповідач не може застосовувати дану Методику і спиратись на неї в оскаржуваному договорі.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 19 Конституції України, ст. 20, 184, 187 ГК України, ст. 15, 16, 203, 204, 215, 628 ЦК України, ст. 1, 4, 7, 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
У письмових поясненнях (вх. № 5475/21 від 13.04.2021 року) відповідач зазначає наступне:
- відповідач, посилаючись на ч. 7 ст. 181 ГК України вказує, що розбіжності згідно протоколу розбіжностей до оспорюваного договору є врегульованими;
- відносно тверджень позивача щодо невідповідності предмета оспорюваного договору та зобов'язань сторін за ним, то відповідач зазначає, що в контексті Методики в основу предмета оспорюваного договору покладений обов'язок споживача здійснювати комплекс заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок;
- відносно тверджень позивача щодо невірності вимірювання та обліку електричної енергії, то відповідач зазначає, що твердження позивача щодо недійсності додатку № 8 до оспорюваного договору є хибним, оскільки цей додаток згідно п. 8.3 оспорюваного договору є його невід'ємною частиною, підписаного позивачем з протоколом розбіжностей, в якому позивачем жодним чином не оспорювався зміст вказаного додатку, при цьому його зміст в повній мірі відповідав схемі електрозабезпечення, діючої на момент укладення оспорюваного договору;
- відносно тверджень позивача про відсутність в оспорюваному договорі ціни або визначення плати, то відповідач посилається на приписи ст. 189 ГК України, ст. 632 ЦК України. п. 7 р. ІІІ Методики та ПРРЕЕ;
- щодо незаконності наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 06.02.2018 № 87, то у відповідача відсутні підстави для незастосування вказаного нормативного документа у взаємовідносинах зі споживачами електричної енергії, як учасниками роздрібного ринку електричної енергії, електроустановки яких знаходяться на території Миколаївської області, оскільки він зареєстрований в Міністерстві юстиції України, є складовою частиною чинного законодавства України, а відповідач у своїй статутній діяльності дотримується вимог чинного законодавства.
Відповідач зазначає, що формування позивачем рахунків за перетікання реактивної електричної енергії через веб-інтерфейс, зазначення позивачем в листі від 30.09.2019 про готовність підписати договір свідчить про визнання позивачем оспорюваного договору та його відповідність ст. 203 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що ним в повній мірі додержані приписи чинного законодавства України в частині взаємовідносин із споживачами електричної енергії, в зв'язку із чим дії відповідача є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та, відповідно, є правомірними, а відтак підстави вважати, що діями відповідача порушуються, не визнаються або оспорюються права позивача відсутні.
Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заперечення обґрунтовані приписами ст. 181, 189 ГК України, ст. 632 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення за об'єктом споживача за адресою:
- с. Сливине, ЕІС-код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z8826692681449;
- с. Сливине, ЕІС-код точки комерційного обліку за об'єктом споживача 62Z2137270464185
учасник роздрібного ринку електричної енергії - оператор системи розподілу АТ «Миколаївобленерго» повідомив споживача про припинення діяльності постачальника електричної енергії за регульованим тарифом АТ «Миколаївобленерго» та приєднання споживача з 01.12.2018 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 38/56 від 27.08.2007 за особовим рахунком № 38/56 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом, про що свідчить Заява-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщений на офіційному web-сайті АТ «Миколаївобленерго».
Так, 06.12.2018 споживачем ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» в особі керівника Свиридова А. І. підписано Заяву-приєднання (арк. 102).
В заяві-приєднання зазначено, що за наявності підпису споживача договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з 01.12.2018 року.
Якщо споживач до 01.12.2018 не звернувся до АТ «Миколаївобленерго» із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним без заперечень.
Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.12.2018 № 38/56 цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі- договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (далі-споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі-ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до п. 12.8 договору невід'ємною частиною договору є додатки:
- Додаток № 1 «Заява-приєднання»;
- Додаток № 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії»;
- Додаток № 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип тощо)»;
- Додаток № 4 «Порядок розрахунків»
- Додаток № 5 «Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень» (за необхідності);
- Додаток № 6 «Акт розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін»;
- Додаток № 7 «Однолінійна схема (схема електропочтачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)»;
- Додаток № 8 «Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача» (на необхідності»;
- Додаток № 9 «Акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача» (за необхідності).
Позивачем подано до матеріалів справи Додатки № 1, 2, 3, 6, 7, 8.
Суду не подано доказів звернення споживача ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» до АТ «Миколаївобленерго» із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору.
Під час розгляду справи на запит позивача від 03.06.2021 № 03/06/21-1 відповідачем АТ «Миколаївобленерго» супровідним листом від 08.06.2021 вих. № 01/22-1269 надано позивачу ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» для підписання два примірники укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.12.2018 № 38/56 з додатками № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 (арк. 123).
19.09.2019 року між АТ «Миколаївобленерго» (оператор системи розподілу) в особі менеджера філії Миколаївського району Південного округу Басараб І. В. та ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» (сподивач) в особі директора Свиридова А. І. укладено договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 38/56 від 19.09.2019 (арк. 9-11).
Відповідно до п. 1.1 договору власник мереж надає споживачу послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 8.3 договору невід'ємною частиною договору є його додатки:
1) № 1 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії»;
2) № 2 «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача»;
3) № 8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін» до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 38/56 від 06.12.2018).
Позивачем до договору № 38/56 від 19.09.2019 року додано наступні додатки:
- Додаток № 1 до договору № 38/56 від 19.09.2019 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» (арк. 12-14);
- Додаток № 3 до договору № 38/56 від 19.09.2019 «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача» (арк. 15);
- Додаток № 8 до договору № 38/56 від 27.08.2007 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії)» (арк. 16).
Договір № 38/56 від 19.09.2019 скріплено печатками сторін та підписано зі сторони споживача ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» згідно листа № 30/09-1 від 30.09.2019 та протоколом розбіжностей № 30/09-1 від 30.09.2019 року.
30.09.2019 року позивачем ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» направлено на адресу відповідача АТ «Миколаївобленерго» лист вих. № 30/09-1 від 30.09.2019 із підписаним протоколом розбіжностей до договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 38/56.
В листі від 30.09.2019 позивач зазначив, що готовий підписати договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 38/56 з початком його дії з 01.11.2019 року та протоколом розбіжностей до цього договору (арк. 85-86).
В протоколі розбіжностей до договору вих. № 30/09-1 від 30.09.2019 ТзОВ «Миколаївська агропромтехніка» запропонувала в Додатку № 1 пункт 6, строка 1, стовбець 2 записати база ввод 1 ЗТП-290/630кВа, також пункт 6 додати рядок 2 стовбець 2 з База ввод 2 ЗТП 290/630кВа. В стовбці 10, ЕЕРП(В), кВт/кВАр записати відповідний коефіцієнт для бази Ввод № 1 та бази Ввод № 2 (арк. 86).
Суду не подано доказів надання відповідачем АТ «Миколаївобленерго» відповіді на вищевказаний лист вих. № 30/09-1 від 30.09.2019 із протоколом розбіжностей, як і не подано доказів передачі до суду розбіжностей.
03.02.2020 року позивачем ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» направлено на адресу відповідача АТ «Миколаївобленерго» лист вих. № 03/02/20-1 від 03.02.2020, в якому позивач зазначив, що вважає, що договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 38/56 з початком його дії з 01.11.2019 року є недійсним, оскільки умовою підписання договору було встановлення нового лічильника з інтерфейсом та протоколом розбіжностей. Лічильник було встановлено лише 24.02.2020, відповіді на протокол розбіжностей не отримано. У зв'язку з викладеним, позивач запропонував відповідачу підписати цей договір з 01.02.2020 року (арк. 100).
В подальшому 22.10.2020 року відповідач АТ «Миколаївобленерго» направив на адресу позивача лист вих. № 01/22-1838 з пропозицією розглянути та підписати договір, додавши два примірники договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 38/56 від 22.10.2020 року з додатками № 1, 2, 3, 4, 5 (арк. 19-30, 32).
В свою чергу позивачем ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» 11.11.2020 року направлено на адресу відповідача АТ «Миколаївобленерго» протокол розбіжностей вих. № 11/11/20-1 від 11.11.2020 та відповідь щодо протоколу засідання комісії з розгляду узгодження розбіжностей по договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 38/56 від 22.10.2020 року (арк. 87-90).
Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 38/56 від 22.10.2020 року з додатками № 1-5 не підписано.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Згідно зі ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці (постанова КЦС ВС від 30.07.2020 № 471/761/17-ц).
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова КГС ВС від 03.04.2019 № 925/288/17).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (постанова КГС ВС від 15.01.2019 № № 904/10887/16).
На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку (п. 2.9 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Відповідно до ст. 184 ГК України (в редакції від 07.02.2019) при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.
Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ч. 2, 4, 7 ст. 179 ГК України (в редакції від 07.02.2019) Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Закон України «Про ринок електричної енергії»» ( в редакції від 22.05.2019) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»» ( в редакції від 22.05.2019) учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до п. 1-6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»» ( в редакції від 22.05.2019) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:
1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;
2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;
3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;
4) кодексом комерційного обліку;
5) правилами роздрібного ринку;
6) іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії»» ( в редакції від 22.05.2019) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: зокрема, інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 2 ПРРЕЕ (тут і далі - в редакції від 27.07.2019, яка діяла на час укладення оспорюваного договору) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п. 4 ПРРЕЕ операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Непобутовим споживачам, приєднаним до мереж ОСР/ОСП, разом із заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії надаються паспорти точок розподілу (передачі), оформлені відповідно до Правил.
Відповідно до п. 5 ПРРЕЕ протягом двох років з дати набрання чинності Правилами ОСР (ОСП) оформити за всіма об'єктами побутових споживачів паспорт точки розподілу (передачі) за формою, встановленою Правилами. Оформлені паспорти точок розподілу (передачі) є невід'ємною частиною договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та згодою споживача на надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах, визначених у паспорті точки розподілу (передачі).
З дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 6 ПРРЕЕ до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Відповідно до абз. 3 п. 6 ПРРЕЕ до укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.
Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:
власник електричних мереж - юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для розподілу електричної енергії, або юридична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі електричної енергії;
договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу/оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії;
електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;
компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок;
межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування;
межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності;
паспорт точки розподілу (передачі) - акт (документ), складений оператором системи, у якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача - потужність, дозволена до використання, приєднана потужність, межі балансової належності, однолінійна схема, формула донарахування втрат електричної енергії відповідно до Кодексу комерційного обліку, тип засобу/системи комерційного обліку, ЕІС-коди та інша технічна інформація, необхідна для електрозабезпечення об'єкта споживача за точками розподілу (передачі) електричної енергії;
перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг);
плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності.
Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
Якщо за об'єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії.
На вимогу споживача оператор системи розподілу протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи розподілу примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі.
За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.
У разі необхідності визначення за взаємною згодою сторін додаткових умов договору, які конкретизують умови договору, форму якого встановлено цими Правилами, договір оформляється в паперовій формі.
На письмову вимогу власника об'єкта оператор системи розподілу зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати підписаний уповноваженою особою оператора системи розподілу паспорт точки розподілу за кожною такою точкою за об'єктом споживача та/або паперову форму договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1.6 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1.10 ПРРЕЕ під час оформлення заяви-приєднання, паспорту точки розподілу оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об'єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема: 1) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) щодо однолінійної схеми електропостачання об'єкта; 3) щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо); 4) щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності; 5) щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об'єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).
Відповідно до п. 2.1.12 ПРРЕЕ невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.
Відповідно до п. 4.33 ПРРЕЕ споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
Відповідно до п. 4.34 ПРРЕЕ плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Відповідно до п.п. 1 п. 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.
Відповідно до п.п. 1 п. 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укладати договори з усіма споживачами, об'єкти яких розташовані (приєднані до електричних мереж та підключені) на території діяльності оператора системи, а також з усіма електропостачальниками, які мають намір постачати електричну енергію на території оператора системи, за формою та у порядку, передбаченими цими Правилами.
Відповідно до п.п. 7 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії).
Відповідно до п.п. 3 п. 5.5.13 ПРРЕЕ непобутовий споживач, крім обов'язків та відповідальності, визначених пунктами 5.5.5-5.5.12 цієї глави, зобов'язаний, зокрема, здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії.
Додатком № 2 до ПРРЕЕ затверджено Типовий договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 179, 184 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування типового договору. При цьому, укладаючи договір на основі типового договору, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 (в редакції від 27.07.2019, яка діяла на час укладення оспорюваного договору № 38/56 від 19.09.2019), затверджено Додаток 2 «Типову форму договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії».
Дослідивши умови договору № 38/56 від 19.09.2019, судом встановлено, що умови оспорюваного договору не відповідають умовам Типового договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в редакції, яка діяла на час укладення договору.
Так, судом встановлено, що фактично умови оспорюваного договору відповідають типовому договору в редакції станом на 28.12.2018, яка на час укладення договору вже втратила чинність.
Відповідачем АТ «Миколаївобленерго» не надано жодного пояснення та правового обґрунтування щодо підстав застосування під час укладення оспорюваного договору умов Типового договору, які вже були нечинними.
В спірному випадку застосування під час укладення оспорюваного договору форми Типового договору, яка втратила чинність, не є в розумінні ст. 184 ГК України конкретизацією умов договору, а також свідчить про порушення відповідачем ПРРЕЕ, зокрема, положень п. 1.1.1, п. 5.1.2 ПРРЕЕ.
Враховуючи вищевикладене, невідповідність оспорюваного договору в цілому умовам типовому договору, передбаченому ПРРЕЕ, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для визнання недійсним договору № 38/56 від 19.09.2019 на підставі ст. 215 ЦК України, оскільки застосування до позивача під час укладення договору нечинних положень нормативно-правового акта порушує права останнього.
Щодо посилань позивача на те, що до договору № 38/56 від 19.09.2019 відповідачем надано Додаток № 8 з договору № 38/56 від 28.08.2007, який на час укладання договору не відповідає схемі підключення електроустановок споживача та точки розподілу мереж, то суд зазначає наступне.
Як вказано в п. 8.3 оспорюваного договору невід'ємною частиною договору є його додатки, зокрема, № 8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін» до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 38/56 від 06.12.2018.
Як встановлено судом вище, позивач ТзДВ «Миколаївська агропромтехніка» приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання 06.12.2018 заяви-приєднання, про що також зазначено в заяві позивача (вх. № 8794/21 від 09.06.21). Як зазначено в заяві-приєднання, за наявності підпису споживача договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з 01.12.2018 року. При цьому, суду не подано доказів звернення споживача до 01.12.2018 до АТ «Миколаївобленерго» із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору, що в силу положень п. 2.1.4, п. 2.1.6 ПРРЕЕ свідчить про те, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним без заперечень.
Одним з невід'ємних додатків до вищевказаного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 38/56 від 06.12.2018 є Додаток № 6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін».
Отже, в силу положень абз. 2 п. 6 ПРРЕЕ Додаток № 8 з договору № 38/56 від 28.08.2007 припинив свою дію.
Відтак, помилковими є посилання позивача на те, що в оспорюваному договорі використано додаток Додаток № 8 з договору № 38/56 від 28.08.2007.
Судом також встановлено, що відомості, викладені в додатку 1 до оспорюваного договору № 38/56 від 19.09.2019 року щодо характеристик точок розрахункового обліку електроенергії, не відповідають точкам обліку, вказаним в договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з урахуванням додатків. Отже, в цій частині твердження позивача є обгрунтованими та підставними.
Щодо посилань позивача на незаконність включення відповідачем до умов оспорюваного договору положення, відповідно до якого платежі за договором здійснюються на підставі Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 06.02.2018 року № 87, оскільки остання затверджена Міністерством енергетики та вугільної промисловості, яке взагалі таких повноважень не має, то суд зазначає наступне.
Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії затверджена наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 06.02.2018 № 87 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2018 р. за № 392/31844.
Суду не подано доказів втрати чинності вказаним нормативно-правовим актом або визнання судом вказаного акту протиправним, нечинним тощо.
Надання судом оцінки питанню компетенції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України під час прийняття вищевказаного наказу виходить за межі повноважень господарських судів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки невідповідність оспорюваного договору в цілому умовам типового договору, а також включення до договору неправильних відомостей щодо характеристик точок обліку, суперечать вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 (в редакції від 27.07.2019, яка діяла на час укладення оспорюваного договору № 38/56 від 19.09.2019) та порушують права позивача як учасника ринку електричної енергії.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 2 270, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії № 38/56 від 19.09.2019 року.
3. Стягнути з відповідача Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393) на користь позивача Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївська агропромтехніка", вул. Спаська, 10, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 03767558); фактична адреса: вул. Центральна, 2а, с. Сливино, Миколаївський район, Миколаївська область, 57144:
- 2 270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 22.06.2021 року.
Суддя Е.М. Олейняш