23.06.2021 Справа № 914/1713/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т.Я., розглянувши заяву про видачу судового наказу у справі,
за заявою: Комунального підприємства "Розділжитлосервіс" Новороздільської міської ради,
до боржника:фізичної особи - підприємця Шиманського Михайла Михайловича,
про: стягнення 11'603,04 грн,
встановив підстави для відмови у видачі судового наказу.
1. Так, частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Однак заявник не долучив до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного у письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
2. Пунктом 5 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Заявник зазначив, що заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків. Однак долучений до заяви акт звірки взаєморозрахунків підписаний лише заявником, отже є одностороннім документом заявника. Заборгованість боржника не підтверджена жодними іншими доказами. Відтак, з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.
Пунктами 3 та 8 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Одночасно суд звертає увагу, що наслідки відмови у видачі судового наказу передбачені ст. 153 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі зазначеного, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 4, 147, 150, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити у видачі судового наказу.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Я. Рим