23.06.2021 Справа № 914/1711/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т.Я., розглянувши заяву про видачу судового наказу у справі,
за заявою: Комунального підприємства "Розділжитлосервіс" Новороздільської міської ради,
до боржника:фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ,
про: стягнення 3'383,47 грн,
встановив підстави для відмови у видачі судового наказу.
1. Так, частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Однак заявник не долучив до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного у письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
2. Пунктом 5 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Заявник зазначив, що заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків. До заяви долучив також акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Однак долучені до заяви акт звірки взаєморозрахунків та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані лише заявником, тобто є односторонніми документами заявника. Заборгованість боржника не підтверджена жодними іншими доказами. Відтак, з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.
Пунктами 3 та 8 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Одночасно суд звертає увагу, що наслідки відмови у видачі судового наказу передбачені ст. 153 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі зазначеного, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 4, 147, 150, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити у видачі судового наказу.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Я. Рим