Рішення від 25.05.2021 по справі 911/551/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/551/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс»

прo стягнення 1 400 279,66 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Качук Д.С., Корольов І.О.

відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» (надалі - відповідач) прo стягнення 1 400 279,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2021 року відкрито провадження у справі № 911/551/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.04.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 06.04.2021 року від представника позивача надійшла заява № 83/383 від 06.04.2021 року про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2021 року підготовче засідання відкладено на 11.05.2021 року.

У підготовчому засіданні 11.05.2021 року представники позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 11.05.2021 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п.3 ч. 2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 11.05.2021 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст.177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.05.2021 року.

В судовому засіданні 25.05.2021 року представники позивача позовні вимоги підтримали та заявили клопотання про заміну найменування позивача з Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України на Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ від 05.03.2021 року № 174.

Представник відповідача в судове засідання 25.05.2021 року не з'явився, в ході розгляду спору відповідачем відзив на позов нет подано, позовні вимоги не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 25.05.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, База виробничо-технологічної комплектації (позивач) є установою Національної гвардії України і призначена для виконання завдань замовника з капітального будівництва, поточного ремонту казармено-житлового фонду, будівель і споруд військових частин, створення запасів матеріально-технічних цінностей, виготовлення столярних, меблевих та інших виробів з деревини, перевезення військового майна вантажним транспортом, робіт зі спеціальною та інженерною технікою, технічного обслуговування, ремонту техніки, у тому числі спеціальної територіальних управлінь, з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових закладів освіти, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ Національної гвардії України і у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України (п. 3, 4 розділу першого Положення про Базу ВТК, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2014 року № 1272, у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2019 року № 578).

12.09.2018 року між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙДПЛЮС» (Підрядник) за результатами торгів укладено Договір підряду № 114 (далі - Договір) на виконання робіт по об'єкту «Будівництво двох 35-квартирних житлових будинків на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у м. Вишгород Київської області, друга черга - житловий будинок на 35 квартир» (надалі - об'єкт будівництва).

Договір, відповідно до ч.1 ст.323 Господарського кодексу України укладено з урахуванням загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 (далі - Загальні умови). Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (п. 2 Загальних умов).

Згідно з п. 1.1. Договору відповідач узяв на себе зобов'язання за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк роботи по об'єкту будівництва, з урахуванням характеристик об'єкта, визначеними за Договором підряду на капітальне будівництво та проектно-кошторисною документацією, а позивач зобов'язався передати відповідачеві будівельний майданчик (фронт робіт), дозвільну документацію, прийняти закінчені будівельно-монтажні роботи та оплатити їх.

У підпунктах 3.1.13, 3.2.8., 3.3.7., 3.4.25. Договору погоджено, що позивач та відповідач мають інші, передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, та іншими актами законодавства України права та обов'язки, зобов'язуються їх дотримуватися та виконувати. У випадках, не передбачених умовами Договору, сторони будуть керуватися чинним законодавством України (п. 21.3. Договору).

Як зазначає позивач, ним зобов'язання за Договором виконані в повному обсязі, крім того інформація щодо обсягів, вартості, порядку, строків та інших проектних даних, що стосуються виконання робіт, міститься у календарному графіку виконання робіт (додаток 1 до Договору) та договірній ціні (додаток 3 до Договору) та перебуває у розпорядженні відповідача. Позивач забезпечив здійснення авторського та технічного наглядів, здійснив прийом та оплату належним чином виконаних відповідачем робіт відповідно до погодженої ціни та у порядку, встановленому Договором.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не виконав належним чином всі встановлені умовами Договору зобов'язання, чим порушив права позивача.

Абзацом 2 ст. 31 Загальних умов встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи з використанням власних ресурсів та у встановлені строки відповідно до проектної та кошторисної документації. Зазначеному пункту Загальних умов як і ч.3 ст. 318 Господарського кодексу України кореспондують підпункти 3.4.1., 3.4.7. пункту 3.4. Договору де зафіксовано обов'язок відповідача розпочати виконання робіт в термін, що встановлений п. 4.1. Договору та виконувати їх з використанням власних ресурсів, у встановлені Договором строки відповідно до проектно-кошторисної документації об'єкта.

Право на виконання робіт по об'єкту будівництва відповідач набув на підставі дозволу про початок виконання будівельних робіт, виданого відділом державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради за № КС112180390282 від 05.11.2018 року.

З урахуванням пунктів 4.1., 4.3., 4.4. Договору де вказано, що строк виконання відповідачем робіт передбачений календарним графіком виконання робіт (додаток 1 Договору), відповідач зобов'язаний був приступити до виконання робіт з моменту укладення Договору та передати Замовнику виконані роботи за актами виконаних робіт (типової форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 20.08.2019 року, однак відповідного зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Крім того, 22.12.2020 року позивач листом № 83/1372 повідомив представника підрядника під особистий підпис про виявлені недоліки в якості робіт на об'єкті будівництва (п. 3.2.5. Договору) та запрошено останнього для спільного огляду об'єкта будівництва та складання дефектного акта (п. 6.3. Договору). За результатами вжитих заходів між представниками замовника та підрядника було складено Дефектний акт № 1 від 22.12.2020 року де зазначено, що у виконаних роботах (об'єкті будівництва) виявлено наступні недоліки: в місцях з'єднань жолобів водостічної системи будівлі має місце протікання водних мас; наявне протікання покрівлі будівлі, що має наслідком замокання утеплювача. Зазначені недоліки погоджено усунути за рахунок підрядної організації до 28.12.2020 року.

Позивач зазначає, що допущені відповідачем недоліки якості робіт (об'єкта будівництва) виключають можливість належної експлуатації об'єкта будівництва відповідно до мети, зазначеної у проектній документації, тому замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва), в тому числі до моменту усунення в повному обсязі таких недоліків (п. 9.10. Договору).

Також, враховуючи фактичне порушення виконання підрядником своїх зобов'язань, а саме прострочення виконання робіт за договором та несвоєчасну їх передачу, не передачу замовнику за актами виконаних робіт, порушення встановлених умовами Договору та календарного графіка строків, замовник вимагав від підрядника належного та своєчасного виконання робіт та усунення виявлених недоліків.

По завершенню виконання робіт з усунення виявлених недоліків, акт з переліком виконаних робіт, що засвідчує факт належного виконання підрядником свого гарантійного обов'язку за Договором у порядку п. 6.4. Договору між сторонами не складався, що також свідчить про невиконання договірних зобов'язань з боку підрядника.

Крім того, в грудні 2019 року під час здійснення аудиту господарської діяльності позивача робочою групою аудиту департаменту внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України встановлено факти перевищення оплати вартості виконаних робіт за Договором підряду (без перевищення при цьому загальної ціни Договору зазначеної в п. 2.1.) за актами виконаних робіт форми № КБ-2в: № 1 від 14.12.2018 року, № 4 від 02.04.2019 року, № 5 від 03.07.2019 року, № 6 від 03.07.2019 року, № 7 від 03.07.2019 року, № 8 від 29.07.2019 року, № 9 від 06.08.2019 року, № 10 від 20.08.2019 року, № 11 від 20.08.2019 року, № 12 від 28.11.2019 року на загальну суму 1 400 279,66 грн. Проте, розуміючи порушення виконання за Договором своїх зобов'язань зазначені кошти відповідач Замовнику так і не повернув.

У Довідці посадовими особами аудиту з урахуванням загальної ціни Договору здійснено аналіз цін вартості матеріалів та робіт на основі договірної ціни до договору підряду на момент його укладення та цін на роботи та матеріали згідно прийнятих сторонами актів виконаних робіт, з посиланнями про неврахування змін до істотних умов Договору, в тому числі в частині договірної ціни (кошторису), внесених за згодою сторін.

Таким чином, з висновків аудиту у діях підрядника фактично вбачається обман, тобто навмисне введення підрядником замовника в оману (ст. 230 ЦК України) щодо обставин, які мають істотне значення, а саме шляхом надання підрядником замовнику актів виконаних робіт з цінами на матеріали, обладнання, роботи та послуги, що значно перевищують встановлені ціни, погоджені сторонами Договору в кошторисі.

Крім зазначеного, в Додатковій угоді № 6 від 10.03.2020 року до Договору підряду сторонами погоджено новий план фінансування, згідно якого у 2020 році підрядник зобов'язався виконати та передати за актами, а замовник прийняти та сплатити робіт на суму 10 711 337,70 грн. Зазначені умови сторонами погоджено у розрізі особливостей фінансування замовника, оскільки позивач є бюджетною установою публічного права, отримувачем коштів наданих за результатами розподілу відповідних бюджетних асигнувань розпорядниками коштів вищого рівня - Міністерством внутрішніх справ України, Головним управлінням Національної гвардії України.

Договором підряду встановлено ряд обов'язків підрядника, виконання останнім яких безпосередньо впливає на виконання чи невиконання Договірних зобов'язань. Так підрядник, зокрема зобов'язаний: розпочати виконання робіт в термін, що встановлений п. 4.1. Договору та виконувати їх з використанням власних ресурсів та у встановлені відповідно до умов Договору строки, згідно проектно-кошторисною документацією (п. 3.4.1. Договору); виконати будівельно-монтажні роботи, придбати обладнання та виконати його монтаж у термін, визначений Договором, передати замовнику за актами закінчені роботи, які є предметом Договору (п. 3.4.3 - 3.4.6. Договору); забезпечити ведення та передачу в установленому порядку документів про виконання Договору, передати замовнику, у порядку передбаченому законодавством та Договором підряду закінчені роботи (об'єкт будівництва) (3.4.12 - 3.4.13. Договору); роботи, які є предметом Договору повинні бути виконані та передані підрядником замовнику у повному обсязі за актами виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (типової форми КБ-3) до 20.08.2019 року (п. 4.3. Договору у редакції додаткової угоди № 2 від 27.02.2019 року).

Враховуючи фактичне порушення виконання підрядником своїх зобов'язань, а саме прострочення виконання робіт за Договором та несвоєчасну їх передачу, з порушенням встановлених умовами Договору та календарного графіка строків, а також кошторисних норм та вартості робіт, що не відповідає договірний ціні, замовник замовник вимагав від підрядника належного та своєчасного виконання робіт та усунення виявлених недоліків.

Однак, підрядником не вжито належних заходів щодо дотримання порядку та умов, встановлених Договором підряду щодо своєчасної передачі замовнику за актами виконаних робіт та щодо їх належної якості, відповідності правильності розрахунків, підтвердження інженером технічного нагляду обсягів робіт, зазначених в актах.

Згідно листа позивача від 23.11.2020 року заключні акти виконаних підрядником робіт замовником було обґрунтовано відхилено та надіслано на доопрацювання підряднику, проте зазначені замовником недоліки підрядник не усунув, повторно акти для прийняття замовником виконаних робіт в розумні строки не надав.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України, не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду - 2020 року Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами державного бюджету, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду У разі ж невиконання договірних зобов'язань, невикористані (несплачені) за договором кошти до кінця поточного бюджетного періоду - 2020 року обов'язково повертаються до Державного бюджету України.

Тому, своїми діями (бездіяльністю) підрядник фактично порушив низку прав замовника, а також унеможливив виконання таких обов'язків замовника за договором, як приймання замовником від підрядника в установленому Договором порядку та здійснення на підставі цього оплати вартості виконаних робіт (п. 3.2.3. Договору); своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість виконаних підрядником робіт за наявності бюджетних асигнувань на рахунку замовника (п. 3.2.4. Договору).

Враховуючи вищезазначене, численні та тривалі факти невиконання законних вимог та порушення прав замовника як сторони Договору підряду на капітальне будівництво № 114 від 12.09.2018 року, ігнорування визначеного замовником підрядникові строку для усунення недоліків, не передання у порядку, встановленому умовами Договору згідно належним чином оформлених актів робіт, виконання робіт настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Договором неможливим командування Бази ВТК повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» про застосування оперативно-господарської санкції та відмову замовника від Договору в односторонньому порядку з дати датування даного листа, а також вжиття стосовно підрядника всіх передбачених умовами Договору несприятливих наслідків економічного та правового характеру.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором позивачу нанесено зайві втрати коштів у розмірі надміру сплачених з Державного бюджету України коштів за виконані за Договором роботи.

Як встановлено в ході перевірки та відображено в Довідці Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України за грудень 2019 року, за результатами перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за період з 01.01.2015 року по 30.09.2019 року.

Відповідно до оголошення про проведення закупівлі додаткових робіт по об'єкту: «Будівництво двох 35-квартирних житлових будинків на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у м. Вишгород Київської області, друга черга - житловий будинок на 35 квартир» Базою ВТК прийнято рішення щодо закупівлі додаткових робіт за переговорною процедурою на суму 6 164,6 тис. грн (ідентифікатор закупівлі ІІА-2019-12-10-004599-Ь).

Проведеним аналізом кошторисної частини до пропозиції ТОВ «Інтертрейдплюс», наданої учасником на переговори з Базою ВТК, встановлено, що окремі види робіт та будівельні матеріали були передбачені початковою проектною документацією і тендерним договором та за змістом не є додатковими роботами.

Наприклад, відповідно до локального кошторису 2-1-9 «Надземна частина: конструкції з/бетонні (колони, перекриття, перемички)» кошторисною вартістю 1 083,3 тис. грн передбачено придбання тих же колон та робіт з їх установлення однак по вищій ціні. Наприклад, відповідно до локального кошторису 2-1-3 до тендерної пропозиції ТОВ «Інтертрейдплюс» та договору про закупівлю від 12.09.2018 № 114 передбачено придбання колон з/б марки К-5 у кількості 4 шт по ціні 8 840,21 грн./шт. У локальному кошторисі № 2-1-9 до кошторисної частини, наданої ТОВ «Інтертрейдплюс» на участь у переговорній процедурі, також передбачено придбання колон з/б марки К-5 у кількості 4 шт, однак по ціні 14 807,97 грн./шт. Аналогічний факт з придбанням колон з/б марки К-6. Так, локальним кошторисом 2-1 -3 до тендерної пропозиції ТОВ «Інтертрейдплюс» та договору про закупівлю від 12.09.2018 № 114 передбачено придбання 10 колон з/б марки К-6 по ціні 9 144,27 грн./шт. У локальному кошторисі № 2-1-9 до кошторисної частини, наданої ТОВ «інтертрейдплюс» на участь у переговорній процедурі, також передбачено придбання колон з/б марки К-6 у кількості 9 шт., однак за ціною 15 162,25 грн./шт.

Аудитом встановлено, що при визначеній Базою ВТК договірній ціні та за відсутності підстав для її зміни мали місце численні факти прийняття Базою ВТК НГУ будівельних робіт та матеріалів згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за завищеними цінами ніж ціни, визначені у договірній ціні до тендерних пропозицій ТОВ «Інтертрейдплюс» та договорі підряду на капітальне будівництво від 12.09.2018 № 114.

Безпідставне завищення ТОВ «Інтертрейдплюс» цін на будівельні роботи та матеріали в актах КБ-2в, які прийняті і оплачені Базою ВТК, порівняно з цінами у договірній ціні до пропозицій переможця торгів мали наслідком зайве витрачання Базою ВТК бюджетних коштів на суму 1 400,28 тис. гривень.

З урахуванням викладеного, встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 1 400 279,66 грн.

В ході розгляду спору відповідач відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з п. 1 ч.2 ст. статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 Цивільного кодексу України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Відповідно до ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Зідно із ч.ч. 3, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно із ст 852 Цивільного кодексу України ящо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 4 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити дня відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном «збитки» позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Таким чином, наведені норми законодавства пов'язують відшкодування збитків з порушенням учасником господарських (цивільних) відносин відповідного зобов'язання, що потягло негативні наслідки для іншого учасника таких правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» прo стягнення 1 400 279,66 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» (03056, м. Київ, пров. Індустріальний, 23, код ЄДРПОУ 33585153) на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України) (02093, м.Київ, вул. Бориспільська, 40а, код ЄДРПОУ 14323014; за реквізитами: одержувач: р/р UA218201720343170002000009087 в ДКСУ м. Києва) 1400279,66 грн. надміру сплачених коштів, та 21 004,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 24.06.2021 року

Попередній документ
97867821
Наступний документ
97867823
Інформація про рішення:
№ рішення: 97867822
№ справи: 911/551/21
Дата рішення: 25.05.2021
Дата публікації: 02.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг; будівельного підряду
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.02.2021)
Дата надходження: 22.02.2021
Предмет позову: Стягнення 1400279,66 грн
Розклад засідань:
08.04.2021 10:40 Господарський суд Київської області
11.05.2021 11:20 Господарський суд Київської області
25.05.2021 11:10 Господарський суд Київської області