ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2021Справа № 910/6048/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 101 584, 76 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 101 584, 76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині збереження вантажу прийнятого до перевезення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зокрема встановлено відповідачу строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подачі заяви з обгрунтованими запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
05.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідачем не забезпечено схоронності вантажу при перевезенні. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано суду доказів оплати спірного вантажу.
Також, 05.05.2021 відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд: витребувати у позивача та АТ ДТЕК «Західенерго» оригінали із всіма додатками до договору від 27.01.2016 № 1-1-2016/006, що підтверджують кількість та вартість відправленого вантажу за залізничними накладними № № 51922474, № 51874667, 51921161, 52528403, 52530383, 52443660, 52452471, 5250038, 52530375, 52584067; витребувати платіжні доручення або інші фінансові документи, що підтверджують оплату АТ ДТЕК «Західенерго» вартості поставленого вугілля згідно з вищезазначеними накладними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" про витребування доказів - відмовлено.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2020, 27.11.2020, 28.11.2020, 29.11.2020, 03.01.2021, 08.01.2021, 09.01.2021, 12.01.2021, 13.01.2021 Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" відправило на адресу Вуглегірська ТЕС залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці та на адресу Бурштинська ТЕС залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці вагони з вугіллям кам'яним № 62111018 в кількості 69600 кг, № 53577631 в кількості 69500 грн, № 54751201 в кількості 69200 кг, № 56252984 в кількості 68300 кг, № 53167219 в кількості 69500 кг, № 53547477 в кількості 68800 кг, № 56040876 в кількості 69600 кг, № 60728003 в кількості 69800 кг, № 62611223 в кількості 69700 кг, № 62007612 в кількості 69500 кг, № 60352267 в кількості 69500 кг, № 55329148 в кількості 69800 кг, № 61017380 в кількості 69600 кг, № 53516373 в кількості 69600 кг, про що оформлено залізничні накладні №№ 51922474, 51874667, 51921161, 52528403, 52530383, 52443660, 52452471, 5250038, 52530375 та 52584067.
Позивач зазначає, що на станціях Слов'янськ, Світлодарське і Покровськ Донецької залізниці, Знам'янка Одеської залізниці, Бурштин Львівської залізниці та Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№ 62111018, 53577631, 54751201, 56252984, 53167219, 53547477, 56040876, 60728003, 62611223, 62007612, 60352267, 55329148, 61017380, 53516373 не відповідає масі, вказаній у накладних. Про даний факт складено комерційні акти №492006/200/316, № 494209/291, № 492006/198/314, № 492006/197/313, № 492006/196/312, № 410006/4/57, № 410006/5/58, № 388103/19, № 482004/1/20, № 450003/10/60, № 410006/6/59 та № 493102/1/61.
Згідно з комерційним актом №492006/200/316 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №62111015 виявилось нетто - 68000 кг, що менше вантажного документу на 1600 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №494209/291 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагонів №53577631 виявилось нетто - 66860 кг, що менше вантажного документу на 2640 кг, №54751201 виявилось нетто - 66920 кг, що менше вантажного документу на 2280 кг, та №56252984 виявилось нетто - 66240 кг, що менше вантажного документу на 2060 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №492006/198/314 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53167219 виявилось нетто - 68800 кг, що менше вантажного документу на 700 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/197/313 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53547477 виявилось нетто - 65600 кг, що менше вантажного документу на 3200 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №492006/196/312 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №56040876 виявилось нетто - 66650 кг, що менше вантажного документу на 2950 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №410006/4/57 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №60728003 виявилось нетто - 60050 кг, що менше вантажного документу на 9750 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №410006/5/58 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №62611223 виявилось нетто - 67200 кг, що менше вантажного документу на 2500 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №388103/19 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №62007612 виявилось нетто - 61500 кг, що менше вантажного документу на 8000 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №482004/1/20 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №60352267 виявилось нетто - 62350 кг, що менше вантажного документу на 7150 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №450003/10/60 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №55329148 виявилось нетто - 64400 кг, що менше вантажного документу на 5400 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №410006/6/59 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №61017380 виявилось нетто - 61500 кг, що менше вантажного документу на 8100 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №493102/1/61 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах вагону №53516373 виявилось нетто - 68500 кг, що менше вантажного документу на 1100 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не забезпечено схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» 101 584, 76 грн вартості нестачі вантажу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).
В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як встановлено судом вище, 25.11.2020, 27.11.2020, 28.11.2020, 29.11.2020, 03.01.2021, 08.01.2021, 09.01.2021, 12.01.2021, 13.01.2021 Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" відправило на адресу Вуглегірська ТЕС залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Світлодарське Донецької залізниці та на адресу Бурштинська ТЕС залізницею зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці вагони з вугіллям кам'яним № 62111018 в кількості 69600 кг, № 53577631 в кількості 69500 грн, № 54751201 в кількості 69200 кг, № 56252984 в кількості 68300 кг, № 53167219 в кількості 69500 кг, № 53547477 в кількості 68800 кг, № 56040876 в кількості 69600 кг, № 60728003 в кількості 69800 кг, № 62611223 в кількості 69700 кг, № 62007612 в кількості 69500 кг, № 60352267 в кількості 69500 кг, № 55329148 в кількості 69800 кг, № 61017380 в кількості 69600 кг, № 53516373 в кількості 69600 кг, про що оформлено залізничні накладні №№ 51922474, 51874667, 51921161, 52528403, 52530383, 52443660, 52452471, 5250038, 52530375 та 52584067.
На станціях Слов'янськ, Світлодарське і Покровськ Донецької залізниці, Знам'янка Одеської залізниці, Бурштин Львівської залізниці та Нижньодніпровськ-вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах №№ 62111018, 53577631, 54751201, 56252984, 53167219, 53547477, 56040876, 60728003, 62611223, 62007612, 60352267, 55329148, 61017380, 53516373 не відповідає масі, вказаній у накладних. Про даний факт складено комерційні акти №492006/200/316, № 494209/291, № 492006/198/314, № 492006/197/313, № 492006/196/312, № 410006/4/57, № 410006/5/58, № 388103/19, № 482004/1/20, № 450003/10/60, № 410006/6/59 та № 493102/1/61.
За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом) , а також "Спосіб визначення маси".
При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.
Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України, тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.
Відповідно до п.1. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Судом встановлено, що відомості про зафіксовані сторонами нестачу вантажу внесені до комерційних актів №492006/200/316, № 494209/291, № 492006/198/314, № 492006/197/313, № 492006/196/312, № 410006/4/57, № 410006/5/58, № 388103/19, № 482004/1/20, № 450003/10/60, № 410006/6/59 та № 493102/1/61.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються судом у якості належних та допустимих доказів на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних №№ 51922474, 51874667, 51921161, 52528403, 52530383, 52443660, 52452471, 5250038, 52530375 та 52584067, фактичній масі вантажу.
Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Так, в матеріалах справи наявні довідки Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" № 11/332 від 19.02.2021, № 11/335 від 19.02.2021, № 11/326 від 19.02.2021, № 11/297 від 12.02.2021, № 11/296 від 12.02.2021, № 11/295 від 12.02.2021, № 11/294 від 12.02.2021, № 11/293 від 12.02.2021, № 11/292 від 12.02.2021, № 11/291 від 12.02.2021 щодо вартості 1 тони вугільної продукції.
При цьому, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що вказані довідки про вартість вантажу підписані неналежними особами не підтверджено жодними засобами доказування.
Крім того, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, тоді як здійснення оплати за поставку спірного вантажу не входить до предмету доказування у даній справі.
Відповідно до п. 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Слід зазначити, що відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має відправник - за умови пред'явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу.
Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено понесення збитків, оскільки не подано доказів сплати вантажу не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки понесення позивачем збитків полягає у втраті його майна, і така втрата підтверджена наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:
2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі;шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;
1.5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;
1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі;
0,5% маси всіх інших вантажів.
За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
В пункті 3.9 роз'яснень Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження технічної чи комерційної несправності вагонів, відтак суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Один із основних показників якості вугілля кам'яного є волога, яка за даними накладних у вугіллі марки ДГ, Г(Г1) (0-100) не перевищує гранично допустиму норму, яка становить не більше ніж 16,0%
Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за №163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання грануло-метричного складу палива.
Згідно з залізничними накладними волога у вугіллі кам'яному не перевищує гранично допустиму норму ( графа 20 перевізних документів - "вантаж в твердому стані, з вологістю не більше 8%"). Вугілля кам'яне здане для перевезення в твердому стані, а не у вологому стані, тому при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
Суд зазначає, що вартість 1 тони відвантаженого вугілля становить:
- у вагоні № 62111018 по накладній №51922474 від 28.11.2020 - 2132, 05 грн. з ПДВ,
- у вагонах №53577631, №54751201 та №56252984 по накладній №51874667 від 25.11.2020 - 2171, 32грн. з ПДВ,
- у вагонах №53167219, №53547477 та №56040876 по накладній №51921161 від 27.11.2020 - 2078, 78грн. з ПДВ,
- у вагоні №60728003 по накладній №52528403 від 09.01.2021 - 2327, 22 грн. з ПДВ,
- у вагоні №62611223 по накладній №52530383 від 09.01.2021 - 1956, 78 грн. з ПДВ,
- у вагоні №62007612 по накладній №52443660 від 03.01.2021 - 2206, 88 грн. з ПДВ,
- у вагоні №60352267 по накладній №52452471 від 03.01.2021 - 2022,71 грн. з ПДВ,
- у вагоні №55329148 по накладній №52520038 від 08.01.2021 - 2131, 08 грн. з ПДВ,
- у вагоні №61017380 по накладній №52530375 від 09.01.2021 - 1956, 78 грн. з ПДВ,
- у вагоні №53516373 по накладній №52584067 (№52563095) від 13.01.2021 - 1975, 46 грн. з ПДВ.
Згідно зі ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:
- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;
- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Отже, підсумовуючи наведене вище, сума втраченого вантажу розраховується наступним чином: вартість 1 тони вантажу * фактичну недостачу вантажу з урахуванням норми природної втрати 1%.
Таким чином, під час здійснення відповідачем перевезення за залізничною накладною №51922474 відбулась втрата вантажу на суму 1927, 37 грн., за залізничною накладною №51874667 на загальну суму 10 661, 19 грн, за залізничною накладною № 51921161 на загальну суму 9 917, 86 грн, за залізничною накладною № 52528403 на суму 21 066, 00 грн., за залізничною накладною № 52530383 на суму 3 528, 07 грн., за залізничною накладною № 52443660 на суму 16 121, 26 грн, за залізничною накладною № 52452471 на суму 13 056, 59 грн., за залізничною накладною № 52520038 на суму 10 020, 34 грн., за залізничною накладною № 52530375 на суму 14 488, 00 грн та за залізничною накладною № 52584067 (52563095) на суму 798, 09 грн.
Тож, загальна сума втраченого вантажу у вагонах №№ 62111018, 53577631, 54751201, 56252984, 53167219, 53547477, 56040876, 60728003, 62611223, 62007612, 60352267, 55329148, 61017380, 53516373 складає 101 584, 76 грн.
Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах №№ 62111018, 53577631, 54751201, 56252984, 53167219, 53547477, 56040876, 60728003, 62611223, 62007612, 60352267, 55329148, 61017380, 53516373, завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 101 584, 76 грн. та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вагонах №№ 62111018, 53577631, 54751201, 56252984, 53167219, 53547477, 56040876, 60728003, 62611223, 62007612, 60352267, 55329148, 61017380, 53516373 сталась не з вини відповідача відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки при перевезенні вантажу у вагонах №№ 62111018, 53577631, 54751201, 56252984, 53167219, 53547477, 56040876, 60728003, 62611223, 62007612, 60352267, 55329148, 61017380, 53516373 залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 101 584, 76 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд.5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код - 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вул. Київська, буд. 1, м. Добропілля, Донецька область, 85003, ідентифікаційний код - 00176472) 101 584 (сто одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 76 коп. - збитків та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков