ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
23.06.2021Справа № 910/7080/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод транспортно-механічного обладнання»
доАкціонерного товариства «Українська залізниця»
простягнення 1 792 080,00 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод транспортно-механічного обладнання» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 1 792 080,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором надання послуг №ЦРКМ/ЛЦМКР/В-20176, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 792 080,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 31.05.2021, зобов'язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).
В підготовче судове засідання 31.05.2021 уповноважені представники сторін не з'явились, при цьому від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв'язку із відрядженням представника. Представник позивача причин неявки суду не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкладено підготовче засідання на 23.06.2021 у зв'язку з неявкою представників сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 16.06.2021 на адресу суду направив клопотання про перенесення підготовчого засідання на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціатив
За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зі змісту статті 226 Господарського процесуального кодексу України випливає, що суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, ч. 1 ст. 8 зазначеного вище Закону передбачено, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд зазначає, що перш ніж залишити позов без розгляду необхідно з'ясувати причини невиконання вимог суду позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій, при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Натомість, в підготовче судове засідання 31.05.2021 уповноважений представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Вподальшому, після відкладення судом підготовчого засідання, представник позивача в судове засідання 23.06.2021 також не з'явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні.
Судом в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з огляду на те що позивачем не додано до вказаного клопотання жодного доказу на підтвердження викладених у такому клопотанні обставин.
Більш того, у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника, позивач міг вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме направити в судове засідання директора підприємства чи уповноважити іншу особу на представлення своїх інтересів.
Отже, за вказаних обставин у суду відсутні правові підстави визнати поважними причини неявки представника позивача у судове засідання 23.06.2021.
Аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 15.01.2019 у справі №910/11673/18.
Оскільки у даній справі позивач не подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а причини неявки в друге підготовче засідання судом визнані неповажними, то у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог (частина четверта статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Більш того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2021 про відкриття провадження у даній справі позивача було зобов'язано надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).
В той же час, такі вимоги суду позивачем в підготовчому засіданні виконані не були, оскільки уповноважений представник позивача повторно не з'явився в судове засідання, а відповідні документи засобами поштового зв'язку на адресу суду не надходили.
Також суд зауважує, що у поданому відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що оплата заборгованості, що є предметом спору у даній справі, має бути здійснена ним в червні 2021 року, проте за відсутності представника позивача суд позбавлений можливості встановити обставини погашення спірної заборгованості та з'ясувати, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
В той же час, частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В даному випадку такими невчиненими процесуальними діями є забезпечення явки представника позивача в судове засідання, а також надання витребуваних документів.
За таких обставин, оскільки представник позивача вкотре на виклик суду у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час судових засідань, і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, а також неподання позивачем витребуваних судом доказів, даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 4 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відтак, враховуючи зазначені вище норми, суд вказує, що сума сплаченого судового збору не повертається позивачу у зв'язку з тим, що підставою для залишення позову без розгляду слугувала неявка позивача у судове засідання та неподання ним документів на виконання вимог ухвали суду.
На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод транспортно-механічного обладнання» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 1 792 080,00 грн. залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Суддя В.П. Босий