ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.06.2021Справа № 911/534/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши господарську справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мал-Агро-Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Град"
про стягнення 617 760,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Костріца С. Ю.
До Господарського суду Київської області з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мал-Агро-Трейд" (далі - ТОВ "Мал-Агро-Трейд", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Град" (далі - ТОВ "Термо-Град", відповідач) про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 617 760,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.02.2021 р. ТОВ "Мал-Агро-Трейд" (позивач) платіжним дорученням № 2008 помилково перерахувало відповідачу грошові кошти у сумі 617 760,00 грн., у зв'язку з чим просив останнього їх повернути. Проте, вказану вимогу відповідач не виконав. Посилаючись на ст. 1212, 1213 ЦК України, позивач просить стягнути з ТОВ "Термо-Град" безпідставно отримані кошти у сумі 617 760,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2021 р. матеріали вказаного позову були направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, надав відзив, у якому вказав про безпідставність позовних вимог, оскільки між сторонами існували договірні відносини, що виникли на підставі виставленого відповідачем рахунку № ТГ389 від 08.02.2021 р. на поставку товару (плити мінераловатні) на суму 617 760,00 грн., який позивач оплатив, проте, з невідомих причин товар не отримав. Вважав, що кошти, сплачені позивачем, не є помилково перерахованими, а тому підстав для їх повернення немає.
Представник позивача в судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, повторно не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення або про розгляд справи без його участі до суду не подав, проте, надіслав відповідь на відзив, яку суд залишив без розгляду на підставі ст. 207 ГПК України, як таку, що подана із порушенням строку, встановленого судом.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав зазначених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 08.02.2021 р. відповідачем був виставлений рахунок № ТГ 389 на суму 617 760,00грн. для оплати товару, що мав бути поставлений позивачу.
Зі свого боку, ТОВ "Мал-Агро-Трейд" (позивач) 11.02.2021 р., на виконання вказаного рахунку, здійснило плату вартості товару (плит мінераловатних НТ Фасад) на суму 617 760,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2008 від 11.02.2021 р.
У подальшому - 11.02.2021 р. та 18.02.2021 р. позивач звернувся до ТОВ "Термо-Град" з вимогою щодо повернення безпідставно перерахованих грошових коштів у сумі 617 760,00 грн. Вказані вимоги відповідач залишив без задоволення.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Мал-Агро-Трейд" вказувало, що зазначені кошти були помилково перераховані ним на рахунок ТОВ "Термо-Град", тому мають бути йому повернуті на підставі ст. 1212-1213 ЦК України.
Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 202, ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Зі змісту наявних у справі рахунку на оплату та платіжного доручення, прийнятих сторонами до виконання, вбачається, що ними була досягнута згода на поставку товару з визначеними предметом та ціною такого товару, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини поставки шляхом укладення договору у спрощений спосіб.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Обґрунтування позовних вимог тими обставинами, що договірних відносин між сторонами не існувало, суд вважає безпідставними, оскільки це не узгоджується із встановленими у справі обставинами та наявними у справі доказами, а замовчування позивачем факту усної домовленості сторін на поставку товару - недобросовісною поведінкою учасника господарських відносин.
Так, судом встановлено, що після отримання від позивача передплати вартості матеріалів, вказаних в рахунку, відповідачем було здійснено закупівлю замовленого позивачем товару (плит мінераловатних НТ Фасад) у виробника - ТОВ "Новотерм", що підтверджується платіжними дорученнями № 13362 від 17.02.201 р., № 13364 від 17.02.2021 р. Вказаний товар був доставлений на склад ТОВ "Термо-Град", де й знаходиться на час розгляду справи на зберіганні.
При цьому із наявної у матеріалах справи переписки між представником ТОВ "Термо-Град" та представником ТОВ "Мал-Агро-Трейд" Бурдегою Р. В. за допомогою месенджера "Telegram" (у якій міститься копія паспорта ОСОБА_1 ), вбачається, що на прохання представника позивача ТОВ "Термо-Град" надало інформацію про умови отримання замовленого позивачем товару, зокрема, щодо переліку документів, необхідних для його одержання, характеристик транспортного засобу для належної доставки товару, а у подальшому, у зв'язку з погодженням умов поставки, - направило цьому ж представнику позивача (Бурдезі Р. В.) рахунок № ТГ 389 від 08.02.2019 р. на суму 617 760,00 грн.
Також в матеріалах справи містяться листи ТОВ "Термо-Град" від 05.04.2021 р. та 19.04.2021 р., в яких відповідач просив ТОВ "Мал-Агро-Трейд" направити свого представника для отримання замовленого та оплаченого товару, що знаходиться на зберіганні у відповідача. Проте, вказані листи позивач залишив без відповіді та виконання.
Крім того, судом встановлено, що на виконання податкового законодавства відповідачем була сформована податкова накладна від 11.02.2021, зареєстрована 26.02.2021 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму податку 102960,00 грн., розрахованого від суми отриманих коштів 617760,00 грн.
Отже, встановлені у справі обставини свідчать про те, що між сторонами були наявні господарські відносини з поставки товару, що регулюються нормами зобов'язального права, зокрема, положеннями глави 30 "Поставка" ГК України, а також глави 54 "Купівля-продаж" ЦК України, відтак, відповідач набув грошові кошти, стягнення яких є предметом спору, за наявності достатніх правових підстав (договору).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Виходячи з наведеного, враховуючи наявність зобов'язальних відносин між сторонами, суд вважає, що договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до цих відносин положень ст. 1212 ЦК України, яка передбачає позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстав для повернення позивачу коштів у сумі 617 760,00 грн. немає, а тому у позові ТОВ "Мал-Агро-Трейд" слід відмовити.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мал-Агро-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термо-Град" про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 617 760,00 грн.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 червня 2021 року.
Повний текст рішення складений 22 червня 2021 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.