ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.06.2021Справа № 910/4965/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі»
про стягнення 72 600, 00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 72 600, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 23/08/17-ТП на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.08.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (надіслане засобами поштового зв'язку - 09.04.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.04.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Радищева, буд. 3, м. Київ, 03124 (станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі).
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 23.04.2021 ухвали Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 16.04.2021, тож двомісячний строк для винесення рішення припадає на 16.06.2021, проте, враховуючи що суддя Щербаков С.О. у період з 14.06.2021-18.06.2021 перебував у відпустці, а 20.06.2021 є святковим днем, у зв'язку з чим понеділок - 21.06.2021 є вихідним днем, рішення у даній справі винесено 22.06.2021.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
23.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» (далі - замовник) укладено договір № 23/08/17-ТП на надання транспортно-експедиційних послуг, умовами якого передбачено, що перевізник надає замовнику автотранспортні послуги по перевезенню вантажів згідно із заявкою замовника.
Відповідно до п. 3.1. договору, ціна транспортно-експедиційних послуг визначається на підставі вартості виконання 1 (одного) рейсу транспорту перевізника у замовника згідно додатку № 1 до даного договору.
Згідно п. 4.1. договору, розрахунки замовника з перевізником за надані перевізником автотранспортні послуги за даним договором виконуються на підставі наданого повного пакету документів, підтверджуючих факт виконання перевезення. В кожному комплекті документів повинні бути надані підписані видаткові накладні.
За умовами п. 4.2. договору, оплата наданих перевізником за даним договором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника протягом 10 банківських днів після отримання замовником пакету документів, що підтверджують факт надання послуг (ТТН, акт виконаних робіт). Дата виконання послуг є дата зазначена у акті виконаних робіт.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017. В разі, якщо жодна з сторін не заявить про припинення договірних відносин не пізніше, ніж на 10 днів до моменту закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (п. 9.1. договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 81 100, 00 грн, а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) № 6825 від 02.04.2020 на суму 18 500, 00 грн, № 7548 від 10.04.2020 на суму 10 500, 00 грн, № 10943 від 22.05.2020 на суму 8 000, 00 грн, № 10400 від 22.05.2020 на суму 8 500, 00 грн, № 12063 від 12.06.2020 на суму 8 500, 00 грн, № 12846 від 17.06.2020 на суму 4 000, 00 грн, № 12843 від 18.06.2020 на суму 6 300, 00 грн, № 12845 від 19.06.2020 на суму 7 600, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи).
В свою чергу, відповідач за надані послуги розрахувався частково, зокрема, не підписав акт виконання робіт (надання послуг) № 13466 від 26.06.2020, вмотивовану відмову від його підписання не надав.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих транспортно-експедиційних послуг, зокрема, щодо погашення заборгованості у розмірі 72 600, 00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
За приписами ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 81 100, 00 грн, що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) № 6825 від 02.04.2020 на суму 18 500, 00 грн, № 7548 від 10.04.2020 на суму 10 500, 00 грн, № 10943 від 22.05.2020 на суму 8 000, 00 грн, № 10400 від 22.05.2020 на суму 8 500, 00 грн, № 12063 від 12.06.2020 на суму 8 500, 00 грн, № 12846 від 17.06.2020 на суму 4 000, 00 грн, № 12843 від 18.06.2020 на суму 6 300, 00 грн, № 12845 від 19.06.2020 на суму 7 600, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи) без зауважень та заперечень.
Проте відповідач оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі провів, доказів зворотного суду не надав, надісланий акт виконання робіт (надання послуг) № 13466 від 26.06.2020 не підписав, вмотивовану відмову від його підписання не надав.
Суд зазначає, що факт надіслання позивачем відповідачу на підписання вказаного вище акту підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 10.10.2020, при цьому, згідно відстеження пересилання поштових відправлень на штрихкодовим ідентифікатором: 7905201645067 акт виконання робіт (надання послуг) № 13466 від 26.06.2020 отриманий відповідачем 13.10.2020.
Отже, у даному випадку, непідписання замовником (відповідачем) актів наданих послуг, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими замовником без зауважень.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» (замовник) укладено договір № 23/08/17-ТП на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.08.2017, відповідно до якої замовник визнає наявну заборгованість перед перевізником у розмірі 76 100, 00 грн, в т.ч. ПДВ, та підтверджує, що отримав усі документи, згідно умов договору, для погашення наявної заборгованості перед перевізником.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди, сторони затвердили наступний строк погашення суми наявної заборгованості замовника перед перевізником: оплата за вказані послуги може бути погашена не пізніше 28.02.2021 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, після укладення додаткової угоди № 1 від 01.10.2020 відповідачем було перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 3 500, 00 грн, що підтверджується банківською випискою, внаслідок чого заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» становить 72 600, 00 грн.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що станом на дату винесення рішення у даній справі боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг у розмірі 72 600, 00 грн.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 23/08/17-ТП на надання транспортно-експедиційних послуг від 23.08.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72 600, 00 грн. підлягають задоволенню.
Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс Профі» (вул. Рубіжанське шосе, буд. 7, м. Вовчанський, Харківська обл., 62500, ідентифікаційний код - 38316724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" (с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118, ідентифікаційний код - 32602104) 72 600 (сімдесят дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. - заборгованості та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков